Безпека судноплавства є станом збереження (захищеності) людського здоров’я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутністю непростимого ризику, пов’язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків та залежить не тільки від ступеню надійності судна та його елементів, а й від рівня кваліфікації персоналу та організації роботи на судні. Це вимусило міжнародну морську спільноту поступово відійти від однобічного, суто технічного підходу в регулюванні діяльності людини, звернути увагу на роль людського чинника у забезпеченні безпеки на морі та врегулювати виникаючі при цьому суспільні відносини загальнообов’язковими нормами права.
Адже дослідження показують, що за останні 25 років із 1500 загиблих суден, що належали 15 основним державам прапору, головними причинами загибелі були: посадка на мілину – 30,3 %, пожежі – 20,3 %, порушення герметичності корпусу – 13,4 %, штормові умови – 10,5 %. Причинами 25 % загальної кількості аварійних морських подій є помилки командного складу, 17 % – помилки рядового складу, 14 % – помилки берегових служб, 5 % – помилки лоцманів, 2 % – механіків [1].
Основними причинами аварійних подій на морському і річковому транспорті та маломірних суднах є:
- на морському і річковому транспорті: порушення вимог законодавства, зношеність вузлів і механізмів суден; помилкові дії капітанів та екіпажів; недостатній досвід і фахова підготовка екіпажу; недооцінювання погодних умов; форс-мажорні обставини;
- на маломірних суднах: порушення вимог Правил користування водними об’єктами для плавання на маломірних суднах; порушення норм пасажиромісткості; вихід у море у стані алкогольного сп’яніння, з неконтрольованих пунктів, без дозволу прикордонних служб, у темний час доби, під час закритої навігації; самовільне використання плавзасобів;
- керування судном у положенні «стоячи»; управління судном без посвідчення на право керування; вихід на суднах, які не пройшли в установленому порядку реєстрацію, техогляд, є непридатними до експлуатації; форс-мажорні обставини.
З урахуванням викладеного, нагальність дослідження чинників, що впливають на безпеку судноплавства, не втрачає своєї актуальності.
Вивчаючи чинники, що впливають на безпеку судноплавства, окремі вчені виділяють їх групи.
Зокрема, О.П. Махмурова–Дишлюк виділяє три основні групи:
- людський фактор. Під цим поняттям розуміється некомпетентність, безвідповідальність, невміння моряків діяти в складних ситуаціях, втома тощо;
- спроби окремих капітанів та судновласників приховувати аварійні випадки на суднах, що є незрозумілим через наявність різних програм страхування, що дедалі впевненіше впроваджуються в практику судноплавства. При настанні страхового випадку всі ці програми вимагають, для мінімізації збитків, негайної і повної інформації про подію;
- низька якість судноремонту та технічної експлуатації суднових механізмів, що негативно впливає на аварійну статистику [2].
Вцілому погоджуючись із дослідниками, необхідно визнати, що основним чинником, що негативно впливає на безпеку судноплавства, є людський фактор, а інші є, по суті, похідними від нього.
Таким чином, запорукою безпечної експлуатації судна є розуміння і виконання співробітниками компаній (як берегового, так і суднового персоналу) основ безпеки мореплавства і захисту навколишнього середовища, тобто комплексу конструктивних, технічних, організаційних заходів і відповідної підготовки суднового і берегового персоналу.
Саме порядок виконання цього комплексу і передбачений Міжнародним кодексом з управління безпекою, прийнятий Резолюцією ООН А.741(18) від 04.11.1993 [3].
Отже, безпека судноплавства як важлива умова охорони людського життя – це відносно стабільний стан, вільний від небезпек, спрямований на збереження людського здоров’я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах, який забезпечується системою національних і міжнародних заходів технічного, економічного організаційного, соціального й передовсім правового характеру.
Необхідно наголосити, що тільки проведення єдиної державної політики у сфері безпеки судноплавства, якісна законодавча база і ефективний державний контроль за її дотриманням дозволить забезпечити безпечне функціонування морського та річкового транспорту як важливої умови охорони людського життя.
Література:
1. Костылев И. Человеческий фактор морского флота. Морские вести России. 2003. № 23-24. С. 12.
2. Махмурова-Дишлюк О.П. Безпека судноплавства як важлива умова охорони людського життя. Юридичний вісник. № 3 (40). 2016. С. 14.
3. Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден та попередженням забруднення (Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ): Резолюція ООН А.741 (18) від 04.11.1993. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_304#Text (дата звернення : 28.03.2021).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
