ІТ-індустрія є однією з найперспективніших галузей в Україні. Однак наявна велика проблема – відтік цінних ІТ-кадрів до іноземних держав та створення ними компаній в юрисдикціях інших країн на більш вигідних умовах оподаткування. Наслідки цього: де-юре – ненадходження до бюджету значної кількості грошових коштів (за податковими зобов’язаннями), а де-факто – відсутність підвищення ВВП та покращення рівня життя населення в Україні.
Дослідженням різних аспектів ІТ права та оподаткування в ІТ-індустрії займаються такі автори як: Р.Є. Яремчук, Є.О. Харитонов, О.Е. Сімсон, Р.Є. Яремчук, О.С. Яворської та інших дослідників і практиків.
Зокрема, науковці бачать перспективи у концепції підтримання IT-сектора. Так, Р.Є. Яремчук вважає, що на даний час Україна є одним із найперспективніших ринків високих технологій та інновацій в Центральній і Східній Європі, знаходячись у процесі інтеграції українських ринків з ринками країн ЄС, отримує потужний стимул для активного комплексного розвитку власного ІТ-сектора, найрозвинутішого та найбільшого за обсягом сегмента інноваційної економіки в Україні [1].
Цю думку підтримують і законодавці. Так, 15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований Законопроект №4303 від 02.11.2020 р. (далі – «Законопроект») [2], який закладає основи для запровадження в країні спеціального податкового режиму для ІТ-галузі – «Дія City». Як зазначає Прес-офіс Міністерства цифрової трансформації, «Дія City» має найкращу у світі систему оподаткування для розвитку IT-галузі [3]. Аналіз вищезазначеного спеціального режиму і виступає метою даної статті.
Податкова система Дія Сіті базується на Законопроекті № 5376 від 14.04.2021 р. (далі – Законопроект № 5376) [4].
Суб’єктом оподаткування, відповідно до Законопроекту, виступає юридична особа, яка має статус резидента Дія City. Компанії добровільно набуватимуть статус резидента Дія City, якщо відповідатимуть вимогам, які передбачені в законопроекті. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа повинна подати заяву, яка розглядається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів з дня її надходження.
Так, базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті є грошове вираження об’єкта оподаткування. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні звичайної ціни.
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9 % та оподаткування лише низки операцій.
Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті передбачає:
Податок на доходи фізичних осіб становить 5 % щодо заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті; винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори [5].
Єдиний страховий внесок у розмірі: мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті; 22% від розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом – для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.
Військовий збір, який становить 1,5 %.
Аналізуючи вищенаведене, можна стверджувати, що проект системи оподаткування Дія Сіті – дуже молодий та має багато протиріч, як, наприклад, з податками для працівників-ФОП. Крім того, державні органи повинні здійснити плідну роботу для повернення довіри ІТ-підприємств, тому що згідно зі статистикою, 80% ІТ-спеціалістів проти введення в дію проекту Дія Сіті, оскільки вважають, що в Законопроекті лобіюють виключно приховані інтереси держави [6]. За умови кропіткої роботи над помилками та застосування принципу «win-win», Дія Сіті зможе успішно реалізуватись на території України.
Література:
1. Р. Є. Яремчук. Основні переваги та загрози для комплексного розвитку IT-сектора України від реалізації Угоди про асоціацію з ЄС: Р. Є. Яремчук, О. Г. Коломієць. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 5. С. 68-72.
2. Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні: Законопроект народних депутатів України-членів Комітету з питань цифрової трансформації Крячко М.В. та іншими від 02.11.2020 р. № 4303. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70298 (дата звернення: 27.04.2021).
3. Запрошення на презентацію Дія City: Стаття Міністерства та Комітету цифрової трансформації України від 31.03.2021 р. URL: https://thedigital.gov.ua/news/zaproshuemo-na-prezentatsiyu-diya-city-spetsialnogo-pravovogo-rezhimu-z-naykrashchoyu-u-sviti-podatkovoyu-sistemoyu-dlya-rozvitku-it-galuzi (дата звернення: 27.04.2021).
4. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні: Законопроект народних депутатів України № 5376 від 14.04.2021 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71663 (дата звернення: 27.04.2021).
5. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій: Законопроект народних депутатів України № 3933 доопрацьований від 25.08.2020 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69599 (дата звернення: 27.04.2021).
6. Результати опитування щодо Дія City: стаття від 10.04.2021 р. І. Яновський. URL: https://dou.ua/lenta/articles/what-devs-think-about-diia-city/ (дата звернення: 27.04.2021).
________________
Науковий керівник: Лазарєва Наталя Михайлівна, старший викладач кафедри конституційного та адміністративного права і процесу Чорноморського національного університету імені Петра Могили
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
