ДЕКРЕТ ГЛАВРЕВКОМУ ГСРР ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ І ЩКОЛИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ОЦІНКА
07.11.2008 13:05
Author: Палій О.С., викладач кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету
[For opening the list of partisipants this conference press here]
Протягом липня – вересня 1920р. на частині території Східної Галичини проіснувало маріонеткове територіальне утворення – Галицька соціалістична радянська республіка, яка була принесена на штиках більшовицької армії. Уряд ГСРР під назвою Галицький революційний комітет видав кілька законодавчих актів, серед них декрет “Про відокремлення церкви від держави і школи”.
В основу декрету, який розглядається, були покладені атеїстичні, безбожні настанови В. Леніна. Вождь більшовицької партії звертаючись до молоді, наголошував, що “в бога ми не віримо, і дуже добре знаємо, що від імені бога говорило духовенство, говорили поміщики, говорила буржуазія, щоб проводити свої експлуататорські інтереси” [1,294]. Паплюжачи роль священників, комуністичний вождь атеїстично-глибокодумно констатував, що “піп має утішати пригноблених”, помякшувати бідування і жертви “при збереженні класового панування, а тим самим примиряти їх з цим пануванням, відвертати їх від революційних дій” [2,223].
Ця безбожність по-ленінськи дістала закріплення в декреті Галревкому “Про відокремлення церкви від держави і школи”, оголошеному 1 серпня 1920р. У вступній частині цього юридичного акту в дусі ленінських атеїстичних повчань зазначається, що церква в усіх періодах свого існування була одною з найсильніших підпор усіх держав, побудованих на підвалинах гніту і визиску робочих мас в користь пануючих, і служила для останніх найуспішнішим засобом для нищення в пролетарській душі свобідної думки й критичного оцінювання громадянських і соціальних відносин [3,65].
Галревкоміські ленінці не знали і не хотіли знати, що Церква в Галичині виховувала нову генерацію борців за національні права народу, може навіть із занедбанням виховання людей з повним християнським світоглядом, як це було в інших державних народів.
Не було жодної ділянки національно-культурної праці, де не приклали б своїх рук священики. І народ покладав на них своє повне довір’я [4,379].
З наведених вище причин Галревком відділив церкву від держави, встановив повну свободу віри, а також повну свободу невизнання жодної віри, залежно від волі кожного громадянина.
Більшовицький Галревком скасував привілеї духовних осіб, правні обмеження, зв’язані з визначанням тієї чи іншої віри.
Крім того, в декреті зазначено: “Ніхто немає права, опираючись на свої релігійні переконання, відмовлятися від виконування громадянських обов’язків, ані нарушувати загальний громадянський лад чи права поодиноких громадян республіки” [3,65].
Декрет особливо наголошував, що акти державного і публічно-правового значення не зв’язані з жодними релігійними формами чи обрядами. Тому касується присягу і на її місце, в міру потреби, впроваджується урочисте приречення, а акти станові передаються виключно становим відділам для впису шлюбів, народжень і смерті.
Пориваючи віковічні народні традиції в декреті зазначено: “Школу відділяєтьсе від церкви, себто наука релігії – діло приватне, і вона не допускається у всіх державних, публічних, а також в таких приватних школах, які мають на меті загальне образованння” [3,65].
Підриваючи основи Церкви, декрет скасував всі привілеї і допомоги для неї як з боку держави, так від її місцевих і автономних установ, а всі церковні і релігійні товариства підпорядкував загальним постановам про приватні товариства і союзи. Цей “правовий” акт заборонив церковним і релігійним товариствам примусове накладання і стягування податків, а також вживання примусових способів чи кар стосовно своїх членів. Церковні і релігійні товариства позбавлялись “правної особовості”, володіння власністю, яку оголошено “народним добром” [3,65].
Так народжувались серед галичан безвір’я і безбожність, що було обов’язковим елементом більшовицької влади, очолюваної Леніним.
Джерела:
Ленін В.І. Повне зібр. творів. – К.: Політвидав України, 1974. – Т.41. – 670с.
Ленін В.І. Повне зібр. творів. – К.: Політвидав України, 1972. – Т.26. – 563с.
Декрет №2 Галревкому про відокремлення церкви від держави і школи від 1 серпня 1920 року.
Революційна боротьба на Тернопільщині 1917-1939рр. (Документи і матеріали).
Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 413с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
