:: LEX :: ТАКТИЧНІ СХЕМИ «ДАЖБОГ», «ОЛЕГ», «ОРЛИК» У КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ ЗБРОЙНОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ З КАРАЛЬНО-СИЛОВИМИ ОРГАНАМИ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТАКТИЧНІ СХЕМИ «ДАЖБОГ», «ОЛЕГ», «ОРЛИК» У КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ ЗБРОЙНОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ З КАРАЛЬНО-СИЛОВИМИ ОРГАНАМИ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ
 
10.06.2021 19:32
Автор: Ухач Василь Зіновійович, кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Західноукраїнського національного університету
[Секція 8. Історія становлення української державності]

У зв’язку із проведеною вересневою 1949 року реорганізацією і тимчасовим призупиненням діяльності УПА, завершальний етап неспівмірного та непримиренного протиборства фокусувався вже на боротьбі збройного націоналістичного підпілля з радянським режимом і його карально-силовими структурами.

У сучасній українській історіографії усталеною є позиція, що загибель 5 березня 1950 року головного командира УПА, голови Генерального секретаріату УГВР і провідника ОУН в Україні ген. Р. Шухевича була дошкульним ударом для визвольного руху, проте не означала цілковитого згортання боротьби. Зрештою, саме партійно-радянське керівництво не перебільшувало результатів ліквідації націоналістичного підпілля, оскільки звітні документи рясніли значним відсотком провальних операцій [5, с. 84].

Новітні дослідження розкривають зміни в самостійницькому русі після червневої 1950 року конференції. По-перше, було обране нове керівництво визвольного руху на чолі з В. Куком та дещо відредаговано програмові положення оунівської організації. По-друге, нове керівництво об’єктивно окреслило коло наявних проблем, вирішення яких бачило шляхом: а) відновлення розірваних контактів із базовими структурами і реорганізацію мережі націоналістичного підпілля; б) не в останню чергу з наполягання В. Кука, акцентувалася увага на активізацію опору на Великій Україні; в) посилення агітаційно-пропагандистської роботи, що було неможливо без налагодження видавничої діяльності [6, с. 483]. Київський дослідник І. Патриляк об’єктивно наголошує на усвідомлення новим керівництвом, що рани завдані визвольному руху є смертельними [63, с. 484].

У наукових дослідженнях істориками слушно акцентується увага на тому, що довготривалість, відчайдушний опір останніх учасників підпілля, з одного боку, зумовлювався тим, що на нелегальному становищі залишились ідейні і добре обізнані та навчені конспіративній справі кадри, з іншого боку, відчутними були результати «чисток» СБ ОУН, виводу з підпілля ненадійних кадрів [1, с. 176-177].

Слід наголосити, що сучасні вітчизняні історики – Д. Вєдєнєєв [2, с. 342-350], В. Ільницький [3, с. 256-268] у власних узагальнюючих дослідженнях чи не найповніше висвітлили три тактичні схеми («три кита») – «Дажбог», «Олег», «Орлик», напрацьовані лідерами політичного проводу ОУН(б) у 1945-1946 роках. Прикметно, як зауважує Д. Вєдєнєєв, що їх положення зазнавали неодноразового коригування в залежності від ситуації та нових завдань збройного спротиву сталінському тоталітарному режиму [1, с. 177].

Ключова тактична схема «Дажбог» окреслювала принципи дій націоналістичного підпілля за нових умов «... спрямованих на його тривале виживання та протидію радянському будівництву» [1, с. 177] передбачала «... перехід у глибоке підпілля, припинення відкритої диверсійно-терористичної боротьби з метою зберегти кадри для тривалої діяльності в умовах радянської дійсності» [3, с. 256].

Д. Вєдєнєєв виокремлює наступні завдання тактичної схеми «Дажбог»: «збереження кадрів шляхом легалізації та мінімізації відкритих виступів; створення позицій підпілля в органах влади та управління; підготовка до можливого захоплення влади в Україні; зрив у різний спосіб заходів із радянизації регіону; посилення конспірації, дезінформування противника щодо реальної чисельності та планів підпілля [1, с. 178].

Тактична схема акцентувала увагу на дотриманні суворої конспірації, розбудову системи бункерів [2] та конспіративного зв’язку. Особливий наголос робився на розбудові «легальної сітки» - груп, або окремих «симпатиків», вступати в комсомольські та партійні структури, органи радянської влади [1, с. 178]. Очевидно, що в далекій перспективі «легальщики» мали скласти кадрове джерело поповнення підпільно-повстанського руху на випадок розгортання нової війни. Акцентувалася увага на виробленні у кадрів «державницького способу мислення» [3, с. 257], вкрай потрібного після переможного завершення визвольної революції і початку розбудови Української держави. Поділяємо висновки зазначених істориків, що практичне втілення рекомендацій тактичної схеми «Дажбог» дозволяло підпільно-повстанському руху налагоджувати зв’язки і чинити збройний опір навіть після найдошкульніших ударів періодів «великої блокади».

Тактична схема «Орлик» (інша назва «Харків») передбачала поширення впливу ОУН на східні та південні області радянської України [1, с. 180], залучення східняків, і найбільш інтенсивно реалізовувалася в період 1949 та перших місяців 1950-х років. При цьому, як зазначає В. Ільницький, реалізація цієї тактичної схеми мала виконуватися навіть за рахунок послаблення позицій визвольного руху у базових (західних) областях [4, с. 135-136]. Пріоритетними напрямами роботи, на думку Д. Вєдєнєєва та В. Ільницького, тактична схема «Орлик» визначала: 1) поширення організаційної мережі по всій Україні та вишкіл кадрів; 2) розгортання розвідувальної, інформаційно-пропагандистської роботи [4, с. 136-137]. Завдання тактичної схеми рекомендовувалося реалізовувати найбільш досвідченим підпільникам, а нові інструкції та вказівки оунівського проводу за 1949-1950 роки рекомендували організовувати працю двома шляхами: «в ширину» - із залученням східняків для розвідувальної та пропагандистської роботи та «в глибину» - залучення східняків для праці в організаційній сітці ОУН(б) [4, с. 136-137]. Радянські правоохоронні органи за 1949 – початок 1950-х років зафіксували 92 антирадянські прояви. Повністю ліквідовано 12 оунівських організацій і 26 груп, з них в 1950 – 5 організацій і 3 групи. На початку березня 1953 року правоохоронними органами східних областей УРСР було взято у розробку 5014 осіб [4, с. 138]. Як і в реалізації тактичної схеми «Дажбог», в «Орлик» теж важлива роль відводилася реферантурам СБ ОУН(б) [3, с. 257].

Тактична схема «Олег» передбачала національно-патріотичне виховання та підготовку молодих кадрів як основного джерела поповнення активу визвольного руху. Д. Вєдєнєєв окреслює такі основні завдання тактичної схеми: напрацювання механізму підбору молодіжних кадрів; національно-патріотичне виховання в дусі націоналістичної ідеології; формування у молоді «...різнопланових (організаційних, конспіративних, пропагандистських, розвідувально-терористичних) навичок боротьби у легальних та підпільних умовах, керівництво діяльністю мережі молодіжних організацій» [1, с. 179].

Таким чином, аналіз завершального етапу післявоєнного протиборства збройного націоналістичного підпілля з радянськими партійно-державними органами та його карально-силовими структурами в новітніх наукових дослідженнях вітчизняних істориків дозволяє стверджувати, що науковці мають єдині погляди у висновку про значну народну підтримку українського визвольного руху, що пояснюється не тільки бажанням відновлення української державності, але й не сприйняттям населенням сутності радянських порядків, жорстокістю викорінення радянським тоталітарним режимом української ідентичності, що складало альфу і омегу сутності політики комуністичної влади.

Література:

1. Вєдєнєєв Д. Післявоєнна еволюція стратегії, тактики, організаційно-функціональної побудови озброєного руху опору під проводом ОУН(б) в Західній Україні. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. Вип. 22. С. 177 - 182.

2. Вєдєнєєв Д. В. Роман Шухевич як розробник стратегії і тактики підпілля ОУН(б) у післявоєнний період. Галичина. 2008. № 14. С. 342-350.

3. Ільницький В. І. Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945-1954): монографія. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич: Посвіт, 2016. С. 256 - 257.

4. Ільницький В. І. Заходи щодо реалізації програми «Орлик» у Карпатському краї ОУН (1945-1954 рр.). Наукові записки історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. 40. С. 135-136.

5. Патер І. Г. Боротьба комуністичного режиму з українським визвольним рухом (40-50-і роки XX ст.). Вісник Львівської комерційної академії. Серія. Гуманітарні науки. 2010. Вип. 9. С. 84.

6. Патриляк І. «Перемога або смерть»: український визвольний рух у 1939-1960 роках. Центр досліджень визвольного руху. Львів: Часопис, 2012. С. 483 - 484.

7. Ухач В. З. Протистояння ОУН(б), УПА з карально-силовими органами радянського режиму у період 1946-1949 років: візії сучасних українських істориків. Гілея: науковий вісник. 2019. Вип. 142 (№ 3). Ч. 1. Історичні науки. С. 169-172.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РОЗВИТОК СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ В 1991-2019 рр.: ПЕРСПЕКТИВИ І ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
08.06.2021 21:37




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше