Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів пов’язана із діяльністю уповноважених державою органів та їхніх посадових осіб. Норми Законів України «Про виконавче провадження» від 02.06. 2016 р. № 1404-VIII та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. № 1403-VIII, поділяють суб’єктів, які здійснюють виконання судових рішень, та тих, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять:1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 02.07. 2014 р. № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); організовує, контролює та здійснює примусове виконання рішень у випадках, передбачених законом тощо [1].
У питанні визнання суб’єктами публічного регулювання примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, слід звернути увагу на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 [2].
Враховуючи, що з моменту затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень, діяльність органів державної виконавчої служби та їхніх посадових осіб, зазнала певних змін, одним із суб’єктів, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів є Департамент ДВС Мін’юсту, який відповідно до Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2019 р. № 616/к, є структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Основним завданням Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством [3]. Структурним підрозділом Департаменту ДВС Мін’юсту відділ примусового виконання рішень Департаменту. Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 09.10.2019 р. № 870, вказаною постановою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, однак, замість них утворено міжрегіональні територіальні органи Мін’юсту [4]. Вказаною постановою КМУ замість ліквідованих 27 Головних територіальних управлінь юстиції в областях, АРК, Києві та Севастополі, КМУ створено 8 міжрегіональних територіальних органи Мін’юсту.
Відповідно до Типового Положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 р. № 1183/5, суб’єктом, який здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів є Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту, яке є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь та є підзвітним і підконтрольним Департаменту ДВС Мін’юсту [5].
Безпосереднє здійснення примусового виконання рішень покладено на відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Мін’юсту, які входить до системи органів Мін’юсту, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Мін’юсту через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту і діють відповідно Типового Положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1336/5 від 07.04.2020 р. [6].
Враховуючи неоднозначне ставлення громадян до виконання судових рішень, наказом Міністерства юстиції України від 16.03.2020 р. № 971/5 «Про деякі питання функціонування органів державної виконавчої служби в офісах «Центр виконання рішень», затверджено Тимчасове положення, яке визначає особливості діяльності відділів державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, які беруть участь в експериментальному проекті, на період проведення експериментального проекту у сфері примусового виконання рішень [7].
Вищевикладене свідчить, що на сьогодні суб’єктом публічного регулювання примусове виконання судових рішень і рішень інших органів є Центри виконання рішень, окрім того областях України та м. Києві, до складу Управління входить відділи примусового виконання рішень.
Здійснений аналіз вказаних вище нормативно-правових актів, свідчать, що діючи відповідно до визначених повноважень, уповноважені органи та їхні посадові особи, є суб’єктами публічного регулювання примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Як слушно зазначає професор О. П. Світличний, норми адміністративного права наділяють правосуб’єктністю широке коло суб’єктів адміністративно-правових відносин, правове становище яких у сфері публічного управління визначається характером і обсягом повноважень [8, c. 205].
До організаційно-правових структур належать усі суб’єкти публічного регулювання примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, які відповідними правовими методами та засобами забезпечують виконання завдань держави. Крім вказаних юридичних осіб публічного права, суб’єктами регулювання примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, є державні та приватні виконавці. Проте, на відміну від державних виконавців, приватні виконавці є суб’єктами делегованих повноважень, правосуб’єктність яких складається із загальної та спеціальної (адміністративної) правосуб’єктності.
Отже, в загальному розумінні суб’єктами публічного регулювання примусового виконання судових рішень і рішень інших органів можна вважити сукупність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації (фізичних і юридичних осіб), які вступають у правовідносини з приводу примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Література:
1. Положення про Міністерство юстиції України: постанова Кабінету Міністрів України від 02.07. 2014 р. № 228. URL: https:// zakon. rada. gov. Text (дата звернення 27.11.2020).
2. Інструкція з організації примусового виконання рішень: наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512. (в редакції наказу № 3208/5 від 16.09.2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text (дата звернення 27.11.2020).
3. Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: наказ Міністерства юстиції України від 01.03.2019 р. №616/к. URL:https://dostup.pravda. com.ua/request/55608/ response/ 134301/attach/9/.pdf (дата звернення 27.11.2020).
4. Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції: постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 р. № 870. URL: https:// zakon. rada. gov.ua/laws/show/870-2019-п#Text (дата звернення 28.11.2020).
5. Типове Положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України: наказ Міністерства юстиції України від 20.04.2016 р. №1183/5. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z0618-16#Text (дата звернення 28.11.2020).
6. Типове Положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України: наказ Міністерства юстиції України від 07.04.2020 р. №1336/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws /show/z0618-16#Text (дата звернення 28.11.2020).
7. Про деякі питання функціонування органів державної виконавчої служби в офісах «Центр виконання рішень»: наказ Міністерства юстиції України від 16.03.2020 р. № 971/5. URL: http:// search. (дата звернення 28.11.2020).
8. Світличний О.П. Службове право: витоки, сучасність та перспектив розвитку: колективна монографія / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, В.К.Колпакова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2017. 328 с.
________________
Науковий керівник: Світличний Олександр Петрович, доктор юридичних наук, професор, Науково-дослідний інститут публічного права
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
