Німеччина (ФРН) є соціальною правовою державою, де діє принцип поділу гілок влади, та реально існує підпорядкування органів управління закону. Всі державні органи ФРН підпорядковуються конституційному ладу. Основний закон держави гарантує кожному окремому громадянинові основні права й права людини. Федеральний конституційний суд Німеччини стежить за дотриманням Основного Закону. Всі інші державні органи зобов’язані підпорядковуватися його рішенням. ФРН є співзасновницею Європейського Союзу (ЄС).
У ФРН є багато правових механізмів, що спрямовані на протидію корупції. Основні з них: конфіскація майна; створення правової бази для унеможливлення «відмивання грошей».
В державі реалізована доктрина, де чиновник є слугою народу. Статус федеральних чиновників Німеччини регулюють два найважливіші закони: «Про державних службовців» від 27.02.1985; «Про правове положення чиновників» від 27.02.1985. Крім того, федеральні землі регулюють правове положення чиновників на власних територіях. Прийняті у федеральних землях нормативні документи в обов’язковому порядку відповідають положенням Федерального Закону та визначають основні норми: порядок призначення на посади та звільнення.
У 2006 році у ФРН вступив у дію новий законодавчий акт «Про доступ до публічної інформації», який гарантує громадянам вільне отримання інформації щодо чиновника будь-якого рангу, якщо така інформація не є таємною. Отримання відповіді на такий запит не потребує від громадян жодних пояснень чи обов’язків щодо використання та розповсюдження цієї інформації.
Питання підкупу державних службовців (Vorteilsannahme, Bestechlichkeit, Vorteilsgewährung та Bestechung) регулюється в німецькому Кримінальному кодексі (розділи 331 – 338).
У Кримінальному кодексі ФРН, у розділі 11, «державною посадовою особою» визначено будь-кого, хто:
(1) виступає державним службовцем чи суддею;
(2) виконує державні службові функції;
(3) призначений на службу в державному органі чи іншому агентстві, або йому доручено здійснювати державні адміністративні послуги незалежно від організаційної форми, обраної для виконання таких обов’язків.
Тобто, визначення посадової особи є вкрай широким, і включає практично будь-яку особу, що здійснює державні функції.
У ФРН сектор державних послуг є прозорим, а корупційні ризики низькими. Нормативно-правові системи можуть бути складними, але вони прозорі та відповідають міжнародним нормам. Німеччина має досить прозорі закони та веде політику щодо сприяння конкуренції та динамічному формуванню бізнесу.
Передбачуваність та неупередженість німецької правової системи широко позитивно оцінюється як самими німцями, так і іноземцями. Уряд рідко приймає непередбачувані рішення, адже у ФРН досить високий рівень правового захисту від протиправних адміністративних актів.
Німеччина входить до найкращих світових виконавців антикорупційного законодавства, і може карати корупційні дії за кордоном, якщо останні порушують внутрішнє законодавство ФРН.
Закон про боротьбу з корупцією ФРН розширив як сферу осіб, які охоплюються цим актом, так і можливості німецької влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності за хабарництво.
У ФРН активний та пасивний підкуп працівників чи агентів компанії є злочинним, навіть якщо це не зумовлює негативного впливу на конкуренцію. Компанії можуть притягуватися до цивільної відповідальності за корупційні правопорушення, вчинені їх представниками відповідно до Закону ФРН про регуляторні правопорушення, або якщо особи, які мають функції управління, навмисно чи з необережності ігнорують необхідні заходи нагляду, спрямовані на запобігання злочинній діяльності. Штрафи можуть становити до 10 млн євро за кожне умисне кримінальне правопорушення та до 5 млн євро за кожне необережне кримінальне правопорушення. Виплати за сприяння заборонені, а подарунки та гостинність можуть вважатися незаконними, залежно від їх наміру, вигоди та вартості.
Інше відповідне законодавство включає Закон ФРН про відмивання грошей, яким криміналізовані правопорушення, зокрема шахрайство, розтрата, і встановлено вимоги щодо ретельної перевірки та звітності фінансових установ. Державні службовці зобов’язані повідомляти про виправдану підозру в корупції вищому органу служби чи правоохоронному органу, відповідно до Закону про федеральних державних службовців.
У ФРН управління ризиками, та дотриманням корпоративних норм, набуває усе більшого значення. Міжнародна організація зі стандартизації опублікувала стандарт ISO 19600, який стосується використання систем управління дотримання норм. Для підтвердження відповідності ISO 19600 можна сертифікувати систему управління дотриманням норм, однак важливо, що ISO 19600 не може розглядатися як загальновизнаний стандарт.
ISO 19600: 2014 дає вказівки щодо створення, розроблення, впровадження, оцінки, підтримання та вдосконалення ефективної системи управління дотриманням норм в організації.
Вказівки щодо систем управління дотриманням вимог застосовуються для всіх типів організацій. Ступінь застосування цих керівних принципів залежить від розміру, структури, характеру та складності організації. ISO 19600: 2014 заснований на принципах належного управління, пропорційності, прозорості та стійкості.
Основний акцент антикорупційних заходів у ФРН, робиться урядом держави на законодавчих, організаційних та кадрових змінах. Комплексний підхід унеможливлює зловживання своїм становищем.
Одним із заходів протидії корупції в Німеччині є так звані антикорупційні службовці. Якщо особі відомо про випадок корупції, вона може анонімно передавати цю інформацію працівнику з питань боротьби з корупцією. Останній обробляє інформацію в умовах максимальної конфіденційності. Якщо є підозра на корупцію, відповідальний працівник надсилає повідомлення до поліції чи прокуратури.
Антикорупційні заходи у Німеччині акумульовані незалежними між собою державними структурами: Міністерством внутрішніх справ; поліцією; прокуратурою; судами (16 федеральних земель та Берліна) [1].
Певний науковий та практичний інтерес мають форми і способи корупційних дій у німецькій юриспруденції, а саме:
– збільшення прибутку за рахунок корупції;
– дії, з метою уникнення конкуренції;
– дії, які спрямовані на отримання кредитів, субсидій чи інших фінансових коштів від державних чи громадських установ;
– підкуп державних та інших діячів, з метою одержання дозволів чи інших документів;
– плата, з метою позбутися необхідності оплачувати штраф [2, с. 290].
Німецький уряд приділяє значної уваги профілактиці корупційних правопорушень. Саме тому державні органи ретельно вивчають та формують атласи корупційних загроз, де зазначається структури, що можуть стати об’єктом таких загроз.
На федеральних землях поширеною є практика внутрішньої ревізії, яку здійснює орган корупційного нагляду, чим забезпечується координація дій між різними структурами.
За повідомленням міжнародної організації Transparency [3]. У 2019 році Німеччина досягла 80 балів – на один бал менше, ніж 2018 року. Тим не менше, Німеччина продовжує рухатися догори у рейтингу, і поділяє 11-те місцем з Великобританією.
Отже, антикорупційна стратегія ФРН передбачає: жорстке дотримання поділу гілок влади та підпорядкування органів управління закону; запровадження та неухильне дотримання правових механізмів протидії корупції; реальні механізми доступу до публічної інформації; широке тлумачення поняття «державної посадової особи» і відповідальність таких осіб перед законом; жорсткий контроль корупційних ризиків у сфері державних послуг; високий рівень правового захисту від протиправних адміністративних актів; можливості німецької влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності за хабарництво; активний та пасивний підкуп працівників чи агентів компанії; акцент антикорупційних заходів уряду держави на законодавчих, організаційних та кадрових змінах; запровадження системи «антикорупційних службовців»; профілактика корупційних правопорушень.
Література:
1. Сірук М. Боротьба корупції по-німецьки. День. 2008. № 173. 26 вересня. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/borotba-z-korupciieyu-po-nimecki (дата звернення: 15.08.2020).
2. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія. Київ: КНТ, 2008. 364 с.
3. CPI. Korruptionswahrnehmungsindex 2019. Transparency International. Deutschland e.V. URL: https://www.transparency.de/cpi/ (дата звернення: 20.09.2019).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
