В квітні 2016 року в м. Львів пройшла ІІІ американознавча мультидисциплінарна конференція «Чверть століття українсько-американської дружби: досвід гідний майбутнього» в роботі конференції прийняли участь понад 70 науковців зі всієї України. Всі роботи були подані на актуальну тематику. Для нас, авторів даної статті особливе значення мають роботи пов’язані з зовнішньою політикою США щодо України, а саме:
В роботі «Роль України в зовнішньополітичному дискусі Барака Обами» ВАСИЛЬЧЕНКО ОЛЬГА програмний асистент Київського офісу Інституту Кеннана на основі аналізу основних політичних заяв президента США, починаючи з лютого 2014 до 2016 р., визначає що роль України може, серед іншого, розглядатися як засіб посилення основоположних засад політики США на світовій арені, укріплення та координації відносин із європейськими партнерами та, зокрема, союзниками у НАТО, а також інструмент маневрування або представлення можливих варіантів розвитку американсько-російських відносин [1].
Володимир Дубовик кандидат полiтичних наук, доцент кафедри мiжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова зазначає, що від початку Євромайдану США демонстрували зацікавленість у розв’язанні української політичної кризи. Ступінь задіяності Вашингтона в українських справах помітно зріс від початку агресії Росії проти України. США надали Україні допомогу від дипломатичної до фінансової та військової (нелетального характеру). При цьому політику США можна назвати обережною. Формування політики супроводжувалось дискусіями в адміністрації та серед американських експертів [1].
Ірина Дудко доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». В своїй статті проводить розгляд специфіки безпекової політики США на європейському континенті за умов агресії РФ проти України. Де як висновок зазначається, що одна із серйозних передумов можливого зниження зацікавленості західних партнерів (США) щодо України, прагнення не стільки допомогти Україні у досягненні перемоги, європейської інтеграції, скільки стримати розгортання чинного в Україні конфлікту поза кордонами НАТО, перевести конфлікт у заморожений стан [1].
В роботі «США у зовнішній політиці УСРР на початку 1920-х років» Олег Купчик кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка робить наступні висновки: У 1920-х роках Сполучені Штати Америки політично так і не визнали Радянський Союз, відмовлялись налагодити з ним офіційні відносини й обмінятися дипломатичними представництвами. Сталося це аж 1933 р., коли Повноважним представником СРСР у США призначили випускника Київського університету О. Трояновського [1].
Олександр Потєхін доктор історичних наук, головний науковий співробітник відділу теорії та методології всесвітньої історії ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» У своїй статті «Ядерне роззброєння України» розглядає окремі аспекти політики США у сфері нерозповсюдження ядерної зброї та спільні зусилля Вашингтона й Москви щодо позбавлення Києва його успадкованого від СРСР ядерного арсеналу у 1991-1996 рр. Показано наслідки порушення «запевнень» учасників Будапештського меморандуму 1994 р. та відсутності засобів стримування російської агресії в без’ядерної України. Увага акцентується на необхідності військово-політичної допомоги Україні з боку Сполучених Штатів, надання їй відповідної зброї для зміцнення міжнародної безпеки [1].
В праці Українсько-американські відносини у вимірі концепції Міжмор’я» Ігор Тодоров доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету. Розглянуте відродження геополітичної концепції Міжмор’я в сучасних умовах російської агресії в Україні і ролі Сполучених Штатів Америки в цьому процесі. Визначені позиції США щодо Міжмор’я в контексті українсько-американських відносин [1].
Отже підсумовуючи вище сказане, може прийти до наступних висновків: тема міжнародних відносин США та України є актуальною і цікавою для дослідження; досі не існує сталої думки, щодо позитивних чи негативних наслідків втручання США у внутрішні справи України; розглянуті публікації в даній праці не є вичерпними та можуть бути основою для більш детального дослідження.
Література:
1. Чверть століття українсько-американської дружби: досвід гідний майбутнього: зб. матеріалів ІІІ американознавчої мультидисциплінарної конференції (м. Львів, 12-13.04.2016) / упоряд. Калитчак Р. Г., Зазуляк З. М. – Львів : 2016. – 432 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
