:: LEX :: МЕДІАЦІЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИСТА: ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МЕДІАЦІЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИСТА: ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ
 
21.09.2021 22:52
Автор: Щебетун Ірина Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, Донецький національний університет імені Василя Стуса
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Сучасна правозастосовна практика свідчить, що звичні способи вирішення правових конфліктів не завжди є ефективними, оскільки інтереси та потреби однієї, інколи навіть обох сторін конфлікту, часто залишаються незадоволеними. 

Наразі основним способом вирішення спорів та конфліктів в Україні є звернення до суду, проте такий спосіб займає багато часу, важко спрогнозувати його результати, видатки і т. і. Не останню роль відіграє й факт, що тривалий судовий розгляд може призвести до того, що спір перестане бути актуальним і певна сторона може втратити мотивацію продовжувати подальший розгляд (чи то психологічно, чи економічно), до того ж, оскільки внаслідок розгляду спору в суді для однієї зі сторін результат може бути негативним, це може асоціюватися з невдалою роботою юриста і призвести до висновку, що юридичні процедури — це марне витрачання часу та коштів, що в свою чергу в цілому погіршує сприйняття юридичної професії як такої.

Справжньою альтернативою вирішення конфліктів, покращення доступу до правосуддя та зменшення навантаження на суди є застосування інших способів вирішення спорів, зокрема, медіації, яка є одним зі складових елементів правової держави і  поширена в багатьох країнах світу.

Ефективність медіаційної процедури визнана європейським співтовариством, яке рекомендує її впровадження в якості основного методу альтернативного вирішення спорів, як на досудовому етапі, так і під час судового провадження, що знайшло відображення в підписаній Україною Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом, де вказано, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так і позасудових методів вирішення спорів [1]. Упровадження альтеративних способів вирішення судових спорів (арбітраж, примирення, медіація) – це не тільки засіб покращення доступу громадян до правосуддя, а й шлях вирішення проблеми перевантаженості суддів. 

Стаття 124 Конституції України зазначає, що в країні може бути впроваджено обов’язкові досудові процедури вирішення спорів [2]. 

Особлива увага щодо медіації припадає на початок 2000-х років, коли з’явились перші громадські організації, завданням яких було навчання медіаторів та дослідження зарубіжного досвіду. На теперішний час нашою державою вже зроблено чимало щодо запровадження позасудових способів  вирішення спорів: затверджено Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації) наказом Міністерства соціальної політики України; термін «медіація» міститься в низці нормативно-правових актів, зокрема, у Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України; Законі України «Про безоплатну правову допомогу», Законі України «Про соціальні послуги», Законі України «Про концесію», Законі України «Про державно-приватне партнерство»; внесені зміни в процесуальному законодавстві містять норми, спрямовані на сприяння примиренню сторін (впровадження процедури врегулювання спору за участю судді). Разом  із тим, слід зауважити, що відсоток розгляду спорів саме в такий спосіб невеликий, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень.

Важливість, дієвість та перспективність процедури медіації потребує чіткого законодавчого врегулювання (законодавчі спроби врегулювання медіації були неодноразові: на розгляд парламенту було внесено більше 10 законопроектів), однак, наразі в державі відсутнє належне правове регулювання.

Враховуючи безсумнівні переваги досудового врегулювання спору (медіації) як то: 1) економія часу; 2) добровільність; 3) конфіденційність та збереження ділової репутації; 4) економія витрат; 5) рівноправність сторін; 6) можливість самостійно вирішувати свою долю та приймати найбільш прийнятне для обох сторін рішення; 7) можливість зберегти стосунки та відновити діалог; 8) відсутність сторони, що програла; 9) особа не позбавлена права на звернення до суду, варто зазначити, що модель роботи адвоката в суді та медіації суттєво відрізняється і це потребує відповідного налаштування і зміни поведінки. Суд — процес, орієнтований на змагання з опонентом через позиції, де адвокат виконує роль захисника клієнта, на відміну від медіації, яка є процесом спільної роботи для вирішення проблеми, в якому адвокат виступає як професійний радник клієнта, який допомагає клієнту зорієнтуватися і направити свої ресурси (час, увагу та гроші) на вирішення проблеми, замість певної змагальності з опонентом.

Широке впровадження медіації потребує кращого розуміння та сприяння з боку судової і правничої спільнот та зацікавленості громадян. Традиційно правнича освіта була спрямована на формування у майбутніх юристів готовності до вирішення спорів у судовому порядку, проте вимоги сучасності потребують нового підходу до підготовки правника, який повинен мати необхідні знання з різних сфер: економіки, психології, філософії, соціології тощо. Як вірно зазначив А.Бойко,  голова підкомісії зі спеціальності «Право» Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, експерт Проєкту ЄС «Право-Justice»: «Однією зі складових «софт скілз» правника є також вміння допомогти сторонам конфлікту владнати спір до судового розгляду, тому важливим предметом у юридичній освіті є введення у медіацію. Взагалі вміння владнати спір за стратегією win-win — є ключовою новою навичкою правників, адже у суді завжди якась сторона є переможеною, а це означає, що конфлікт розв’язано з правової точки зору, але не владнано на рівні людських взаємовідносин» [3].

Таким чином, вважаємо за необхідне введення курсу медіації до навчального процесу вищих навчальних закладів, які готують юристів, тому що сучасні правники мають знати європейські тренди і тенденції, як вирішуються спори і суперечки.

Література:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text 

2. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

3. Нова правнича освіта: юристи не для державної машини, а для захисту прав людей. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yuridichna-osvita-v-ukrajini-yakim-maye-buti-suchasniy-yuridichniy-fakultet-ta-navishcho-pravnikam-mediaciya-50163563.html 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше