Сучасна правозастосовна практика свідчить, що звичні способи вирішення правових конфліктів не завжди є ефективними, оскільки інтереси та потреби однієї, інколи навіть обох сторін конфлікту, часто залишаються незадоволеними.
Наразі основним способом вирішення спорів та конфліктів в Україні є звернення до суду, проте такий спосіб займає багато часу, важко спрогнозувати його результати, видатки і т. і. Не останню роль відіграє й факт, що тривалий судовий розгляд може призвести до того, що спір перестане бути актуальним і певна сторона може втратити мотивацію продовжувати подальший розгляд (чи то психологічно, чи економічно), до того ж, оскільки внаслідок розгляду спору в суді для однієї зі сторін результат може бути негативним, це може асоціюватися з невдалою роботою юриста і призвести до висновку, що юридичні процедури — це марне витрачання часу та коштів, що в свою чергу в цілому погіршує сприйняття юридичної професії як такої.
Справжньою альтернативою вирішення конфліктів, покращення доступу до правосуддя та зменшення навантаження на суди є застосування інших способів вирішення спорів, зокрема, медіації, яка є одним зі складових елементів правової держави і поширена в багатьох країнах світу.
Ефективність медіаційної процедури визнана європейським співтовариством, яке рекомендує її впровадження в якості основного методу альтернативного вирішення спорів, як на досудовому етапі, так і під час судового провадження, що знайшло відображення в підписаній Україною Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом, де вказано, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так і позасудових методів вирішення спорів [1]. Упровадження альтеративних способів вирішення судових спорів (арбітраж, примирення, медіація) – це не тільки засіб покращення доступу громадян до правосуддя, а й шлях вирішення проблеми перевантаженості суддів.
Стаття 124 Конституції України зазначає, що в країні може бути впроваджено обов’язкові досудові процедури вирішення спорів [2].
Особлива увага щодо медіації припадає на початок 2000-х років, коли з’явились перші громадські організації, завданням яких було навчання медіаторів та дослідження зарубіжного досвіду. На теперішний час нашою державою вже зроблено чимало щодо запровадження позасудових способів вирішення спорів: затверджено Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації) наказом Міністерства соціальної політики України; термін «медіація» міститься в низці нормативно-правових актів, зокрема, у Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України; Законі України «Про безоплатну правову допомогу», Законі України «Про соціальні послуги», Законі України «Про концесію», Законі України «Про державно-приватне партнерство»; внесені зміни в процесуальному законодавстві містять норми, спрямовані на сприяння примиренню сторін (впровадження процедури врегулювання спору за участю судді). Разом із тим, слід зауважити, що відсоток розгляду спорів саме в такий спосіб невеликий, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень.
Важливість, дієвість та перспективність процедури медіації потребує чіткого законодавчого врегулювання (законодавчі спроби врегулювання медіації були неодноразові: на розгляд парламенту було внесено більше 10 законопроектів), однак, наразі в державі відсутнє належне правове регулювання.
Враховуючи безсумнівні переваги досудового врегулювання спору (медіації) як то: 1) економія часу; 2) добровільність; 3) конфіденційність та збереження ділової репутації; 4) економія витрат; 5) рівноправність сторін; 6) можливість самостійно вирішувати свою долю та приймати найбільш прийнятне для обох сторін рішення; 7) можливість зберегти стосунки та відновити діалог; 8) відсутність сторони, що програла; 9) особа не позбавлена права на звернення до суду, варто зазначити, що модель роботи адвоката в суді та медіації суттєво відрізняється і це потребує відповідного налаштування і зміни поведінки. Суд — процес, орієнтований на змагання з опонентом через позиції, де адвокат виконує роль захисника клієнта, на відміну від медіації, яка є процесом спільної роботи для вирішення проблеми, в якому адвокат виступає як професійний радник клієнта, який допомагає клієнту зорієнтуватися і направити свої ресурси (час, увагу та гроші) на вирішення проблеми, замість певної змагальності з опонентом.
Широке впровадження медіації потребує кращого розуміння та сприяння з боку судової і правничої спільнот та зацікавленості громадян. Традиційно правнича освіта була спрямована на формування у майбутніх юристів готовності до вирішення спорів у судовому порядку, проте вимоги сучасності потребують нового підходу до підготовки правника, який повинен мати необхідні знання з різних сфер: економіки, психології, філософії, соціології тощо. Як вірно зазначив А.Бойко, голова підкомісії зі спеціальності «Право» Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, експерт Проєкту ЄС «Право-Justice»: «Однією зі складових «софт скілз» правника є також вміння допомогти сторонам конфлікту владнати спір до судового розгляду, тому важливим предметом у юридичній освіті є введення у медіацію. Взагалі вміння владнати спір за стратегією win-win — є ключовою новою навичкою правників, адже у суді завжди якась сторона є переможеною, а це означає, що конфлікт розв’язано з правової точки зору, але не владнано на рівні людських взаємовідносин» [3].
Таким чином, вважаємо за необхідне введення курсу медіації до навчального процесу вищих навчальних закладів, які готують юристів, тому що сучасні правники мають знати європейські тренди і тенденції, як вирішуються спори і суперечки.
Література:
1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text
2. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
3. Нова правнича освіта: юристи не для державної машини, а для захисту прав людей. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yuridichna-osvita-v-ukrajini-yakim-maye-buti-suchasniy-yuridichniy-fakultet-ta-navishcho-pravnikam-mediaciya-50163563.html
|