Верховенство права є одним із провідних елементів загальних засад конституційного ладу будь-якої сучасної демократичної, правової держави. Верховенство права являє собою похідну всіх загальних засад права, розглядається як ціннісний сплав ідей справедливості, рівності, свободи і гуманізму. Відповідно до цього верховенство права формує відповідний образ правової системи і визначає ті умови, що дозволяють перетворити цей демократичний ідеалістичний образ на правову реальність. В свою чергу відданість та підпорядкованість принципу верховенства права – загальноприйнята в усьому світі міра легітимності уряду [1, c. 10, 14].
Принцип верховенства права – це юридично обов’язкова норма сучасного українського правопорядку. Уперше його було узаконено у тексті Конституційного Договору від 8 червня 1995 р. стаття 1, якого визначила, що «в Україні діє принцип верховенства права» [2].
Верховенство права стало центральним елементом багатьох досліджень політологів, теоретиків права, практикуючих юристів, а також філософів. Досліджували питання верховенства права в Україні такі вчені: Козюбра М.І., Колодій А.М., Оборотов Ю.М., Погорілко В. Ф., Рабінович П.М., Селіванов В.М., Скрипнюк О. В. та інші. Так, на думку Рабіновича П. М. верховенство права розглядається, як особливий соціальний феномен, який взаємозумовлений існуванням і взаємоузгоджений реалізацією основоположних прав та обов’язків (тобто природних соціальних можливостей і необхідностей) людини, а також людських спільнот, об’єднань й усього суспільства [3, с. 22].
Досліджуючи сутність та призначення верховенства права в Україні нам би хотілося провести певну паралель його існування в різних країнах світу, зокрема в США, Англії, Німеччині. На Американському континенті принцип верховенства права побудований на засадах школи природного права, що відображено та було закладено у двох найважливіших політико-правових документах, створених при формуванні Сполучених Штатів. В англійській правовій системі принцип верховенства права тлумачиться наступним чином: право не може бути зведене до формальних велінь держави, і якщо такі веління недопустимо відхиляються від внутрішніх вимог («правил») права, то вони не можуть бути визнані і їх належить не застосовувати (відмінити) у суді [4, с. 244]. У Німеччині сучасний принцип верховенства права сформований Основним законом та підпорядковує позитивну законність гарантованим і реально діючим принципам і цінностям, серед яких закріплена у ст.1 Основного Закону ФРН людська гідність [5, с. 227].
Пропоную детальніше розглянути забезпечення верховенства права в США та провести порівняльний аналіз із Україною. Вважається, що ідею верховенства права вперше сформулював другий Президент США Джон Адамс. Так, відповідно до ст. 15 Конституції штату Масачусетс 1780 року повноваження співдружності поділялися на законодавчу, виконавчу і судову та окрім того, було проголошено: «…це повинна бути держава, де панує верховенство права, а не верховенство людей» [6]. Свого часу, четвертий Президент США Джеймс Медісон, заклав основи верховенства права. Проте, варто відзначити, що Конституція Сполучених Штатів не має прямого посилання на верховенство права.
Проте, є кілька способів, за допомогою яких ця ідея верховенства права проявляється в американській правові системі. Перший спосіб полягає у так званій концепції «найвищого права» (вищого закону, (ст.6 Конституції)). Другий спосіб полягає у гарантуванні основних прав людини (наприклад, Поправка 4 до Конституції гарантує право людини на особисту недоторканність, житла, особистих речей і майна від необґрунтованих обшуків і арештів). Сутність третього способу полягає у тому, що в тексті їхньої Конституції закріплюється поняття належної правової процедури (наприклад, Поправки 5, 14 до Основного закону) [7].
Що ж до України, то принцип верховенства права безпосередньо закріплений у Конституції України та в ряді інших нормативно-правових актів. Стаття 8 Конституції України урочисто проголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Так наприклад, здійснюючи тлумачення цього поняття Конституційний суд України визначає, що верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути пройняті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо [8].
Так безперечно, верховенство права є необхідною та важливою умовою функціонування правової, демократичної держави. Проте, ми б хотіли наголосити на тому, що в Україні дієвість верховенства права повинна стати державною та судовою стратегією, що покращить правовий розвиток держави в цілому. Серед недоліків, які негативно впливають на реалізацію та процвітання верховенства права є неефективна система виконання судових рішень.
Тому повага до судових рішень як носіїв правових норм має бути проявом поваги до права в цілому, що і є атрибутом ідеї верховенства права. Проте такі рішення повинні бути легітимними, законними та справедливими.
Ця проблема є одним із найбільш негативних факторів у процесі впровадження верховенства права у життя суспільства та держави, а також найбільшим свідченням того, що верховенство права на сьогодні в Україні діє не в повну силу.
Безперечно, що за відсутності ідеї верховенства права, сучасна конституційна демократія була б неможлива. Тому, зростаючий інтерес до вказаної проблематики свідчить про розвиток та розширення границь дії верховенства права і не лише в судовій системі. При побудові концепції верховенства права необхідно враховувати досвід як вітчизняних, так і зарубіжних наукових досліджень. І звісно ж дуже важливою є судова гілка влади, яка потребує ідеологічного вдосконалення та здатності захищати ідеали та цінності правової держави та громадянського суспільства.
Література:
1. Таманага Б. Верховенство права: історія, політика, теорія/ Пер. з англ.А. Іщенка. К.: Вид дім «Києво- Могиляк. акад.», 2007. 208 с.
2. Конституційний Договір між Президентом України та Верховною Радою України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (від 8 червня 1995 року) // Відомості Верховної Ради України. 1995. №18. Ст.133.
3. Рабінович П. М. Верховенство права як соціально-природний феномен (контури ідеалу). Право України. 2010. №3. С. 19-23.
4. Верховенство права как фактор экономики / международная коллективная монография; под. редакцией Е. В. Новиковой, А. Г. Федотова, А. В. Розенцвайга, М. А. Субботина. М. : Мысль, 2013. 673 с
5. Мелешевич А., Яремко Т. Підходи до визначення поняття верховенства права: в пошуках консенсусу? Українське право. 2006. № 1. С. 221-231.
6. Constitution of Massachusetts [Digital resource]. – 1780. Accessmode: http://www.nhinet.org/ccs/docs/ma-1780.htm.
7. Constitution of the United States of America [Digital resource]. – Access mode: http://constitutioncenter.org/constitution/full-text.
8. Рішення Конституційного Суду України [Електронний ресурс] /Конституційний Суд; Рішення , Окрема думка від 02.11.2004 № 15-рп/2004. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-04.
|