Військова агресія росії проти України триває вже восьмий рік і бере свій початок від анексії Автономної Республіки Крим та окупації територій Донецької та Луганської областей. Широкомасштабне вторгнення росії на територію України відбулося 24 лютого 2022 року. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який станом на 20 квітня 2022 року триває.
Термін «цивілістичний процес» не використовується в законодавстві України. На доктринальному рівні він відомий, однак мало досліджений (див., наприклад, праці Короєда С., Кучер Т., Кармази О., Фурси С.Я тощо). Узагальнивши наукові праці, дійдемо висновку, що цивілістичний процес охоплює судову та позасудову форми захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Концепція захисту прав у цивілістичному процесу включає декілька самостійних юридичних процесів, а також альтернативні процеси (процес медіації, третейський процес, арбітраж). Призначення цивілістичного процесу – гармонізація суспільних правовідносин у сфері приватного права, сприяння реформуванню процесуального законодавства з урахуванням принципу свободи вибору форми захисту прав та спрощення процедури розгляду справ в позасудових формах захисту прав громадян та юридичних осіб. Цивілістичний процес, об’єднуючи самостійні форми захисту прав осіб, спонукає приватне право та процес працювати як єдина злагоджена система, знімаючи та попереджуючи конфлікти, та перебуває у раціональному розвитку [1]. Відтак, охорону та захист прав у цивілістичному процесі під час дії правого режиму воєнного стану слід розглядати як процесуальну діяльність щодо захисту та відновлення прав, свобод та інтересів громадян та юридичних осіб, яка здійснюється уповноваженим законом органом чи особою у порядку, в спосіб та в межах, визначених Конституцією та законами України.
Охорона та захист прав у нотаріальному процесі здійснюється на підставі та у порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат», у виконавчому процесі – Законом України «Про виконавче провадження», у цивільному процесі – Цивільним процесуальним кодексом України, у процесі медіації – Законом України «Про медіацію» тощо. Разом з тим, механізм забезпечення прав у цивілістичному процесі має особливості, визначені Конституцією та Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, в умовах збройної агресії росії проти України органи судової влади діють виключно в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами (ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Відтак захист та охорона прав в цивільному процесі здійснюється на підставі та в спосіб, визначені Конституцією, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Цивільним процесуальним кодексом України тощо.
Проаналізувавши ці та інші норми законодавства через призму ст. 26 Закону «Про правовий режим воєнного стану», дійдемо висновку, що здійснення цивільного судочинства в Україні в умовах дії правового режиму воєнного стану має особливості: розгляд і вирішення цивільних справ на території України, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України; скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено; у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів; створення надзвичайних та особливих судів не допускається; судочинство здійснюється із дотриманням завдань та принципів цивільного судочинства тощо.
Так, наприклад, відповідно до частини сьомої ст. 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів» з підстав та умов, визначених у цій частині статті Закону (у зв’язку з військовими діями…), допускається зміна територіальної підсудності цивільних справ, що розглядаються судами. Відтак за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, чи за розпорядженням Голови Верховного Суду відбувається передача усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється. Наприклад, див. розпорядження Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)», від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької області)» тощо.
Слід також зазначити, що Голова Верховного Суду В.Князєв 15 квітня 2022 року на «Українському радіо» звернув увагу на те, що нині «приблизно 40 судів знаходиться на деокупованій території Київської, Чернігівської, Сумської областей. Це ті суди, правосуддя в яких було зупинено. Наразі здійснюються заходи для відновлення правосуддя в цих місцевостях» [2]. Отже, відбувається забезпечення безперервності здійснення правосуддя в умовах дії правового режиму воєнного стану та збройної агресії росії на територію України.
Проаналізувавши дію правового режиму воєнного стану на території України в частині зміни територіальної підсудності цивільних справ (станом на 20 квітня 2022 р.), відмітимо, що умовно територію України можливо поділити на декілька типів: 1) територія України, де діє правовий режим тимчасово окупованих територій (Автономна Республіка Крим); 2) територія України, де відбуваються бойові дії (Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська області); 3) територія України, де були, але припинилися бойові дії (Київська, Чернігівська, Сумська області); 4) територія України, де не було активних бойових дій (Чернівецька, Львівська, Волинська області). Відтак, в першому випадку правосуддя здійснюється із дотриманням законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; в другому випадку правосуддя нині здійснювати не можливо, тож цивільні справи передано в суди на безпечних територіях; в третьому випадку відбувається «відновлення» правосуддя; в четверному випадку суди працюють у звичайному режимі.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. ст. 8 та 20 Закону «Про правовий режим воєнного стану» допускається обмеження конституційних прав і свобод громадян, визначених Конституцією, крім прав і свобод людини і громадянина, передбачених частиною другою статті 64 Конституції. Тож, наприклад, в нотаріальному процесі під час дії правого режиму воєнного стану можливі обмеження щодо розпорядження майном, яке належить особі на праві приватної власності (ст. 41 Конституції). Це підтверджується, наприклад, наказами Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5 та від 11 квітня 2022 року № 1429/5, якими затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану. Разом з тим, в умовах воєнної агресії росії на території України нотаріуси забезпечують безперервне здійснення захисту прав та свобод громадян в нотаріальному процесі з урахуванням норм Конституції та законів України «Про правовий режим воєнного стану» і «Про нотаріат», а також інших законодавчих актів України.
На нашу думку, забезпечення охорони та захисту прав нотаріусами в нотаріальному процесі, доцільно поділяти на декілька груп, а саме, охорона та захист прав в нотаріальному процесі: 1) на території України, де діє правовий режим тимчасово окупованих територій (Автономна Республіка Крим) (нотаріальні процесуальні дії вчиняються відповідно до законів «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про нотаріат»); 2) на території України, де відбуваються бойові дії (наприклад, Харківська, Донецька, Луганська області) (як правило, нотаріальні процесуальні дії не вчиняються); 3) територія України, де були, але припинилися бойові дії (Київська, Чернігівська, Сумська області) (нотаріуси відновлюють роботу та вчиняють процесуальні дії); 4) територія України, де не було активних бойових дій (Чернівецька, Львівська, Волинська області) (нотаріуси діють у звичайному режимі).
Аналіз норм Закону України «Про нотаріат» засвідчив, що нотаріуси можуть здійснювати й інші нотаріальні процесуальні дії, визначені цим Законом. Тож, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про нерухоме майно, пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, нотаріус має право заповнювати та подавати на Порталі «Дія» повідомлення від громадян України (їх представників) – власників пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією росії, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64, квартир, інших житлових приміщень у будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків.
Нині в нотаріальному процесі актуальним є питання про відновлення втрачених або зіпсованих нотаріальних документів, зокрема, таких як заповіт, договір (дарування, купівлі-продажу, міни тощо), свідоцтво (про право на спадщину), довіреність тощо. Слід також звернути увагу на те, що суспільні відносини, які виникли під час дії на території України правового режиму воєнного стану, потребують оновленого правового регулювання, яке б відповідало їх розвитку та сприяло швидкому регулювання. Зокрема, мова йде про вчинення низки нотаріальних дій в електронному формі із застосуванням режиму відеоконференції, запровадження електронних нотаріальних актів та електронних цивільних договорів, введення усних заповітів тощо.
Висновок. Пропонуємо використовувати поняття «цивілістичний процес» як узагальнюючу правову категорію, що об’єднує самостійні цивільні юридичні процеси (нотаріальний, цивільний, господарський, виконавчий), а також альтернативні недержавні форми захисту осіб (медіацію, переговори, третейський розгляд, арбітраж), що мають процесуальний характер, та які пов’язані спільною метою – забезпечення охорони, захисту та відновлення прав громадян та юридичних осіб.
З метою забезпечення безперервності здійснення охорони та захисту прав та свобод в цивілістичному процесі гарантіями забезпечення прав громадян в умовах дії правового режиму воєнного стану є вдосконалення законодавчих норм, зокрема, розширення процесуальних можливостей суддів, нотаріусів, виконавців, інших органів державної влади за допомогою норм законодавства. Разом з тим, в умовах воєнної агресії росії на території України та дії правового режиму воєнного стану захист прав та свобод громадян в цивілістичному процесі здійснюється з урахуванням норм Конституції та законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про нотаріат», «Про медіацію», «Про третейські суди», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Цивільного процесуального кодексу України, а також інших законодавчих актів України.
Список використаних джерел
1. Кармаза О.О. Поняття та зміст цивілістичного юридичного процесу. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. Івано-Франківськ, 2017. № 3(15). С. 146-152.
2. Верховний Суд. Судова влада України. Офіційний сайт. https://supreme.court.gov.ua/supreme/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
