Аналіз діяльності з виявлення, розкриття і розслідування злочинів показує, що поодинокі слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії (далі – НС(Р)Д), оперативно-розшукові заходи, окремі тактичні прийоми є ефективними далеко не завжди, і не для всіх слідчих ситуацій. Найшвидше і ефективніше мета розслідування досягається тоді, коли зазначені тактичні засоби реалізуються в сукупності, а ще краще комплексно.
Використання тактико-криміналістичних комплексів є найбільш доцільним в ході розслідування багатоепізодних, організованих, неочевидних, а також групових злочинів. Саме під час розслідування таких злочинів, слідчий практично завжди зіштовхується із протидією його законній діяльності.
Така протидія є навмисною діяльністю, спрямованою на перешкоджання виконанню як окремих завдань розслідування, так і в цілому на встановлення істини у кримінальному провадженні [1, c. 239]. Тому розроблення криміналістичних рекомендацій щодо комплексного використання тактико-криміналістичних засобів в ході розслідування кримінальних правопорушень є актуальним завданням криміналістики, яке обумовлене нагальними потребами слідчої практики.
Відомий дослідник теорії тактичних операцій А. В. Дулов зазначав, що доцільним є розробляти не лише криміналістичні рекомендації щодо проведення окремих слідчих дій, але й такі рекомендації, що сприяють оптимальному виконанню «завдань загального характеру», які постають у слідчій діяльності, до яких безумовно, можна віднести й подолання протидії розслідуванню злочинів. На думку А. В. Дулова, для виконання таких завдань потрібне проведення групи слідчих, оперативно-розшукових, ревізійних та інших дій, які об’єднуються поняттям «тактична операція» [2].
Використання тактичних операцій при виконанні тактичних завдань спрямованих на нейтралізацію протидії розслідуванню злочинної діяльності: а) дозволяє ефективно використовувати мобільність, маневреність і гнучкість оперативних можливостей працівників оперативних підрозділів, що в поєднанні з процесуальними можливостями слідчих органів забезпечує оптимальне виконання тактичних завдань; б) стимулює широке використання криміналістичної й оперативної техніки; в) ефективне в ситуаціях, коли для перевірки тієї або іншої версії доцільно використовувати прямий експеримент, що дозволяє одержати й надати суду наочні й переконливі докази, також безпосередньо свідчить про злочинні дії конкретних осіб і в такий спосіб викриває їх; г) дозволяє уникнути дублювання в збиранні й обробленні фактичних даних, використовуваних слідчим і працівниками оперативних підрозділів; д) найповніше відповідає принципам наукової організації праці [3, с. 112].
Складовою комплексу дій, що утворюють тактичну операцію є, крім інших, – НС(Р)Д. Кримінальний процесуальний кодекс України запровадив новий інститут – НС(Р)Д, який містить чіткий перелік таких процесуальних дій. Така практика розширення переліку слідчих (розшукових) дій за рахунок негласних, що схожі на оперативно-розшукові заходи, враховуючи дотримання конституційних гарантій особи, застосовується у більшості кримінальних процесуальних законів зарубіжних країн (Велика Британія, Франція, США, ФРН). Зазначена практика – прогресивний крок законодавця, спрямований на посилення правоохоронної функції держави та захисту прав свобод окремих осіб, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань [5, с. 14].
НС(Р)Д є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких, не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України [6, с. 7].
Проведення НС(Р)Д в складі тактичної операції дає можливість швидко й ефективно збирати відомості про кримінальне правопорушення та особу чи групу осіб, що його вчинили, надає органами досудового розслідування можливість встановлювати місцезнаходження таких осіб, і місцезнаходження окремих предметів, речей та документів, що є значимими для кримінального провадження. І крім цього, безпосередньо запобігти протидії розслідуванню злочину з боку зацікавлених осіб, а також забезпечити безпеку учасників кримінального провадження і членів їхніх сімей у ситуаціях, коли проведенням інших процесуальних дій це здійснити неможливо або надзвичайно складно.
Разом з тим, використання під час тактичної операції НС(Р)Д накладає на такий тактико-криміналістичний комплекс низку обов’язкових вимог: 1) необхідність дотримання режиму таємності під час підготовки, в ході безпосередньої реалізації, та оцінки результатів тактичної операції; 2) виконання дій лише компетентними і уповноваженими на те особами; 3) дії виконуються не просто з метою отримання криміналістично значимої інформації, а задля збирання, дослідження, оцінки та використання доказів; 4) встановлюється особливий порядок щодо підготовки та проведення процесуальних дій, а також щодо фіксації, збереження та використання отриманих результатів (принаймі до певного часу); 5) утаємничуватися зазначені відомості мають не лише для осіб, стосовно яких проводяться процесуальні дії, а й для будь-яких інших осіб, зокрема й працівників органів досудового розслідування, оперативних підрозділів, посадових осіб правоохоронних органів та інших державних органів, працівники яких беруть участь в підготовці та проведенні тактичної операції; 6) на проведення відповідних процесуальних дій встановлюється особливий порядок та отримуються відповідні дозволи; 7) обирається доцільний спосіб і порядок фіксування ходу і результатів проведення процесуальних дій, зокрема й із застосуванням науково-технічних та спеціальних технічних засобів; 8) створюється особливий режим для зберігання матеріальних носіїв криміналістично значимої інформації; 9) опрацьовуються питання щодо зняття грифу таємності з окремих таких носіїв.
Як бачимо, зазначені вимоги мають враховуватися не лише на стадії безпосереднього проведення тактичної операції по протидії розслідуванню злочинної діяльності, але й заздалегідь, коли слідчий лише аналізує й оцінює виниклу слідчу ситуацію, далі коли визначає тактичне завдання та мету тактичної операції, коли ухвалює рішення про її проведення, ну й звичайно коли створює певну модель тактичної операції і програму її реалізації, і навіть коли оцінює досягнуті в ході операції результати. Недотримання зазначених вимог, не дасть змоги досягнути мети тактичної операції, залишить невиконаним тактичне завдання щодо нейтралізації протидії розслідуванню, призведе до «втрати» доказів, що мають бути сформовані в ході проведення відповідних процесуальних дій, а в окремих випадках й до розголошення слідчої таємниці.
Посилання:
1. Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления. Криминалистика: учебник / Т. В. Аверьянова, И. Л. Александрова, Р. С. Белкин и др. / под ред. А. Ф. Волынского. Москва: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. С. 239-260.
2. Дулов А. В. О разработке тактических операций при расследовании преступлений. 50 лет Советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия. Ленинград, 1972. С. 23-29.
3. Дулов А. В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными лицами. Минск: изд-во «Университетсткое», 1985. 168 c.
4. Колесник В. А. Негласні слідчі (розшукові) дії: кримінально-процесуальні та криміналістичні аспекти підготовки і проведення: науково-практичний посібник. Київ: ПРЕЦЕДЕНТ, 2014. 135 с.
5. Шерудило В. О. Процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних з втручанням у приватне спілкування: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2018. 264 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
