Для розуміння філософського вчення Епікура, однозначно важливим є розуміння ким був сам філософ: яке місце у суспільстві він займав, як жив, і чим володів. Із загальних фактів відомо нам, що народився Епікур у 342 році до Р.Х на Самосі у сім’ї Атенян. Повернувся на батьківщину він у віці 18 років, і вже у 32 роки заснував свою першу школу [6, с. 369].
У своєму заповіті Епікур згадує «будинок, що в Меліті» [6, с.373]. Меліт, це один з центральних районів Атен. Тут базувалися важливі промислові будівлі а також маєтки багатих людей. Це вказує на високу вартість будинку та його елітність [1, с.76].
Цицерон згадує що з Епікуром мешкали багаточисельні групи друзів («quantaque amicorum greges») (De Fin 1.65), а Діоген згадує принаймі 3 сім’ї що переїхали разом з філософом із Лампаску і мешкали у його Атенському будинку. Це означає що будинок був великий і достатньо просторий для великої кількості людей, і це ще не враховуючи рабів.
Ми знаємо, що філософ не викладав публічно, а за приватне викладання грошей в учнів не брав [1, с.76]. Окрім цього, при описі життя Епікурійської спільноти, Цицерон зазначає що Епікур утримував групи друзів («tenuit amicorum greges»)(De Fin 1.65), що натякає на те, що філософ окрім вчителя своїм учням, був ще й за патрона .
Однозначно у Епікура були раби. Точно ми знаємо лише про чотирьох з них: Міса, Нікія, Лікона та Федрію, яких він наказав відпустити у своєму заповіті [6, с. 374]. Але для утримання будинку, а тим паче великого приміського саду мали бути й інші раби.
Славновідомий же «Сад» Епікура знаходився не біля будинку а у предмісті. По-перше, бо сад та будинок у заповіті згадуються окремо. По-друге, Атени були сильно забудовані і іноді не вистачало місця навіть для 25 сантиметрового інтервалу між будинками, не те щоб для садку[5, с.86]. По-третє, садок потребував іригації а річка знаходилася якраз за міськими стінами [2, с.30].
Цицерон згадував, що Сад Епікура був ближчий до міста за Академію (De Fin 5.3). Це вказує на те, що Сад знаходився в районі Діпілону, головних атенських воріт. Така локація дуже логічна, адже задля слідкування за рослинами та деревами потрібне перманентне джерело води, а найближчою зеленою зоною до Міліту якраз таки було передмістя біля Діпілонських воріт - там проходила річка Ерідан від якої йшла необхідна іригація. Приблизна відстань від будинку Епікура до Саду була 0.9-2.2км, адже останній знаходився не ближче Діпілонських воріт, і не далі від Академії.
Сад був досить дорогим: Діоген зазначає, що сад він обійшовся Епікуру у 80 мін. Для порівняння, у 322 році до Р.Х заміська ділянка з будиночком вартувала 4.5 мін. [7, с.472]. Просторий будинок у Міліті в середньому коштував від 30 мін. Щодо згаданих тих 4 рабів, то в період раннього еллінізму раб коштував від 3-5 мін [3, с.306]. Себто це приблизно ще 16 мін, не враховуючи що були інші раби, які мали залишитися у власності задля нормального функціонування саду та будинку.
Таким чином Епікур мав майна мінімум на 2 таланти, не враховуючи грошей які би йшли на утримання будинку, саду, рабів та чисельної кількісті друзів з сім’ями, які постійно мешкали з ним.
Станом на 322 рік до Р.Х. 60% громадян володіли майном на кількість менше 20 мін (13 таланту) [4, с.144], ще 35% громадян мали від 20 до 30 мін (12 таланту) майна [4, с. 147], і лише 5% мали у своєму розпорядженні більше 30 мін [4, с.148].
Отже два таланти статку означають, що Епікур належав до 5% найбагатших Атенських громадян. Також він грав певну роль покровителя для своїх друзів, які до того ж були йому і за учнів, і за співмешканців. Все це вказує на заможне походження філософа, і на аристократичне положення у суспільстві.
Список джерел та літератури
1. Wycherley R. E. The Garden of Epicurus / R. E. Wycherley // Classical Association of Canada. 1959. URL: https://www.jstor.org/stable/1086973
2. Carroll M. Earthly Paradises: Ancient Gardens in History and Archaeology.2003.144с.
3. Немировский А. И.,Уколова В. И., Ильинская Л. С. Античность: история и культура Т.2 – Москва: АО АСПЕКТ ПРЕСС, 1994. 384 с.
4. Jones A. M. The Social Structure of Athens in the Fourth Century / A. H. M. Jones // Wiley. 1955. URL: https://www.jstor.org/stable/2590983.
5. Carroll M. The Gardens of Greece from Homeric to Roman Times / Maureen Carroll // Journal of Garden History. 2012. URL: https://www.researchgate.net/profile/Maureen-Carroll-2/publication/261692874_The_Gardens_of_Greece_from_Homeric_to_Roman_ Times/links/56c5fa5c08ae0d3b1b5fb3be/The-Gardens-of-Greece-from- Homeric-to-Roman-Times.pdf?origin=publication_detail
6. Диоген Л. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Пер. М. Гаспаров. Москва: "Мысль", 1986. 570 с.
7. Jevons F. B. Some Ancient Greek Pay-Bills / F. B. Jevons // Oxford University Press. 1896. URL: https://www.jstor.org/stable/2957399.
______________________
Науковий керівник: Ставнюк Віктор Володимирович, доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
