Кожного року збільшується кількість додатків та сервісів, які працюють з викоистанням технологій штучного інтелекту (далі - ШІ). Ці технології мають трансформаційний вплив у багатьох галузях, включаючи охорону здоров’я, безпеку, енергетику, транспорт, виробництво, розваги, електронну демократію, правосуддя, правоохоронну діяльність.
Алгоритми та набори даних штучного інтелекту можуть відображати, підсилювати або зменшувати несправедливі упередження, підкреслювати соціальну нервіність та дискримінацію певних верств суспільства, за ознаками раси чи місця проживання. Саме тому використання технологій ШІ не повинно шкодити правам людини [1].
Система захисту прав людини — це загальновизнана система цінностей, заснована на верховенстві права. Зокрема, вона забезпечує право на рівність та недискримінацію. Система прав людини встановлює стандарти та механізми утримування суб’єктів державного та приватного секторів від порушення зобов'язань та передбачає захист і повагу цих прав. Дотимання прав людини також означає, можливість оримання ефективного засобу правового захисту та відшкодування [2].
З 2010 року провідними науковцями з технічних та гуманітарних наук, за результатом конференцій ухвалювались етичні принципи розробки об'єктів робототехніки, а з 2017 року принципи роботи систем машинного навчання, які є складовою роботи технлогій ШІ. Але прямий зв'язок між захистом прав людини та етичними принципами розробки і використання технологій ШІ простежувався не одразу.
В етичних кодексах закріплювались принципи розробки робототехніки для програмістів. Наприклад, у принципах робототехніки ухвалених на конференції
під егідою Дослідницької ради інженерно-фізичних наук Великобританії (EPRSC) зазначається про важливість підкреслення штучної природи роботів, щоб у користувачів не формувався емоційний зв'язок від використання і комунікації з людино- чи тварино-подібними технічними пристроями. Асіломарські принципи штучного інтелекту поділені на етапи розробки технологій, такі як : конструювання (втілення в матеріальну форму), програмування, експлуатація, використання, цивільний оборот. Ці принципи зобов'язують встановлювати пріоритет безпеки, передбачення негативних наслідків та контролю з боку людини [3].
Принципи відповідальної практикиу сфері ШІ від компанії Гугл (англ - Google) об'єкднують 5 сфер практик [1].
Загальні рекомендації передбачають, що технології мають бути орієнтовані на людину, необхідно визначати декілька показників для навчання і моніторингу, мають бути встановлені механізми перевірки необроблених даних, обмеження, щоб технологія самостійно не будувала причинно-наслідкові зв'язки, та не почала "діяти" у відповідності із "своїми" висновками.
Практики забезпечення справедливості є складними для впровадження в технічному плані, оскільки, набори даних для навчання і тестування можуть містити дискримінаційні упередження, які неможливо виявити, поки ці дані не "використає" ШІ для досягнення програмних цілей. Система не може бути справедливою в усіх багатомільйонних комбінаціях її застосування, адже немає встановлених критеріїв для оцінки справедливості в людських відносинах, то яким чином "навчати" ШІ цьому поняттю? Реалізація "практики справедливості" вимагає врахування досвіду користувача, культурних, соціальних, історичних, політичних, правових та етичних міркувань, деякі з яких в конкретних ситуаціях можуть мати компроміси.
Практики забезпечення інтерпритації даних, які допомагають не лише сформувати список улюбленої музики користувача, але і сформувати рекомендації для лікаря щодо направлення пацієнтів на онкологічне обстеження. Дані, які технології ШІ обробляють для формування таких рекомендацій повинні бути "перевірені", а алгоритми їх оцінки зрозумілими. Дотримання цих критеріїв формує довіру до висновків ШІ.
Практики забезпечення конфіденційності передбачають, що обробка даних має включати не лише дотримання законодавчих і нормативних вимог, але і враховувати соціальні норми і типові індивідуальні очікування. При цьому навчальні дані не мають бути розкриті чи де-анонімізовані через роботу ШІ.
Практики забезпечення безпеки, мають гарантувати щоб системи ШІ працювали належним чином, незалежно від того, чи намагаються зловмисники втрутитися в їх роботу та перепрограмувати первісну мету використання ШІ.
Висновки. Дискурс про становлення норм етики для регулювання технологій штучного інтелекту та робототехніки пройшов тривалий шлях. Від авторів наукової фантастики в роботах А.Азімова до міжнародних наукових конференцій, які об'єднують фахівців у сфері комп'ютерних технологій, програмування, обробки даних, філософів, правників, соціологів. Від рекомендацій технічного характеру до питань захисту прав людини у зв'язку із збільшенням сфер використання та потенційних негативних наслідків впровадження технологій ШІ. Етичні принципи є методологічним підґрунтям для формування правового забезпечення регулювання технологій ШІ, адже вони формуються у фаховому середовищі як реакцію на зріз проблем, на які, також, необхідно реагувати правникам.
Література:
1. Artificial Intelligence at Google: Our Principles (2022) https://ai.google/principles/
2. Загальна декларація прав людини (1948) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text
3. Asilomar principles (2017) Ethical Guidelines for Artificial Intelligence Research. AI-Ethics: Law, Technology and Social Values. URL: https://ai-ethics.com/research-principles/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
