Чинним Земельним кодексом України (далі – ЗК України), а саме п. 15 Перехідних положень передбачена дія мораторію на землі сільськогосподарського призначення, включаючи й земельні частки (паї). Так, для земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передбачена безумовна дія мораторію. Що ж до земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є певні винятки з загального правила. З метою з’ясування можливості відчуження земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, доцільним буде проаналізувати зміст підпункту б) п.15 Перехідних положень ЗК України: "Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб." Отже, дія мораторію, поширюється на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які були виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв). Що ж до інших земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства набутих у власність, до введення в дію мораторію на землі сільсько-господарського призначення, іншими шляхами передбаченими в п.1 ст.81 ЗК України, а саме: придбані за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини - заборона відчуження на них не поширюється. Це вже всім відома прогалина у законодавстві, яку активно використовують продавці та нотаріуси [1]. Та поруч з цим в Україні розроблено декілька "майже легальних" схем придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від способу їх майбутнього використання в обхід мораторію: 1) укладення договору грошової позики під заставу земельної ділянки з наступним переходом прав власності позикодавцю за рішенням суду; 2) укладання договору оренди з умовою першочергового викупу земельної ділянки після скасування мораторію; 3) виділення частини ділянки з наступною зміною його цільового призначення під забудову; 4) спадкування, з нотаріальним оформленням свідоцтва на спадкоємця; 5) підписання попереднього договору про покупку, що буде зроблена в майбутньому, з наперед встановленими умовами [3].
Як бачимо, дія мораторію не забезпечує виконання тих завдань, які були мотивами для його ведення, а його подальше існування породжує цілу низку негативних наслідків: 1) заблокована оптимізація землеволодінь і землекористувань, що утворюються внаслідок паювання земель сільськогосподарського призначення, стимулюються негативні явища землекористування – черезсмужжя, вкраплення, малоземелля, далекоземелля тощо; 2) селяни старших вікових груп, їх спадкоємці, що проживають у іншій місцевості тощо не можуть реалізувати своє право власності на землю; 3) блокується створення великих, конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств; 4) знижується кредитоспроможність сільськогосподарських виробників через неможливість іпотечного кредитування [2].
Література:
1. Кулинич Павло. Земельний мораторій - 2007: законодавчі основи та порядок їх застосування. // Правовий тиждень. - 22 травня 2007. - №21.
2. Мірошниченко А.М. Земельне право України: навчальний посібник. – К.: Інститут законодавства ВР України.2007. – С.136-137.
3. http://zemlia.ucoz.ua/news/2008-10-26-195.
e-mail: tatochka-ukraine@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter