Доволі часто існуючі в кожній конкретній країні обмеження прав людини під час війни є нормою. В умовах дії воєнного стану в Україні можуть обмежуватися конституційні права та свободи громадян. Але які саме права у нас можуть “забрати”, а які є невідчужуваними у будь-якому разі?
Права людини, що не можуть бути порушені чи обмежені під час війни. Найбільш цінне право – право людини на життя, яке закріплене в законодавстві України та міжнародному праві. Ніхто, за жодних обставин не може бути позбавлений права на життя.
Крім того, в умовах ведення воєнних дій важливо поважати та не порушувати невід’мні природні права людини, такі як повага до гідності особи, рівність перед законом та судом, право на житло, право на укладення шлюбу, право на особисту недоторканість, право на вільний розвиток своєї особистості, право на свободу світогляду і віросповідання, свобода думки і слова, право на медичну допомогу, право на освіту, право на доступ до правосуддя та ін.
Водночас, в силу специфіки режиму воєнного стану, з метою захисту інтересів держави і суспільства існує певна категорія прав, які можуть бути обмежені під час війни.
Зокрема, це право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, оскільки введиться комендантська година, для певних категорій населення вводяться обмеження щодо вибору як місця проживання так і обмеженя свободи пересування (лікарі, працівники правоохоронних органів, депутати, працівники державних органів). На певних територіях запроваджується особливий спеціальний режим в’їзду та виїзду з них і т. ін.
Крім того право власності також може бути обмежене з боку держави, а саме право або володіння або користування та розпорядження своєю власністю, або в сукупності право власності в цілому.
Зокрема, запроваджується обмеження на функціонування державних реєстрів, укладання договорів відчуження майна, особа може бути позбавлена права на майно, за умови його оцінки та подальшої справедливої компенсації.
Воєнний стан передбачає втручання у приватне життя людини, контроль електронних систем комунікацій, засобів зв'язку, перевірка речей, документів, житла тощо.
Також воєнний стан може обмежувати права людей на вільний вибір праці, громадяни під час війни можуть залучатися до суспільно-корисних робіт. Впровадження трудової повинності також регламентується законом.
Під час війни обмежуються і політичні права громадян, заборонено проводити вибори та референдуми, під забороною і масові збори, мітинги та акції.
Проте найчастіше порушується під час війни право людини на життя. Вбивства й тілесні ушкодження, викрадення людей на захоплених територіях і примусове вивезення, катування та нелюдське поводження, зґвалтування та інші форми насильства – є прямим порушенням як права на життя, так і прав на гідність та недоторканність. Порушуються і права людини на охорону здоров'я – це як неможливість доступу до медицини, так і завдання шкоди здоров'ю внаслідок травмувань тощо.
Пошкодження або руйнування майна, а також те, що людина внаслідок війни була позбавлена власної домівки чи не могла виїхати із окупованих територій - це проблема великої кількості громадян та внутрішньо переміщених осіб.
Особливо гостро порушення своїх прав відчувають діти, які внаслідок розлучення з батьками, психологічних та фізичних травмувань позбавлені нормального життя, доступу до медицини, освіти, повноцінного розвитку і харчування.
___________________________
Науковий керівник: Карвацька Світлана Богданівна, доктор юридичних наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
