Мобінг – англійський термін, що позначає систематичне цькування, психологічний пресинг у трудовому колективі з метою приниження честі та гідності особи. Він проявляється у вигляді наклепів, висміювань, образ, погроз, залякувань тощо. Такий різновид насилля сьогодні є досить поширеним у світі, зокрема і в Україні, а тому перед нами гостро стоїть питання протидії цьому суспільно небезпечному явищу.
Як зазначає українська науковиця І.В. Лагутіна, мобінг в системі соціально-трудових відносин має або вертикальну, або горизонтальну спрямованість. Горизонтальний мобінг – це моральне переслідування на рівні однієї професійної групи або одного структурного підрозділу. Як суб'єкти конфліктної взаємодії виступають працівники структурного підрозділу. А вертикальний мобінг являє собою моральне переслідування по вертикалі управління персоналом. Як правило, агресію (невдоволення) чи тиск (домагання) тривалий час проявляє безпосередній керівник або роботодавець [1, ст. 140].
З метою запобігання та протидії мобінгу в 2022-му році трудове законодавство України було доповнене рядом нових норм. 11 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 р. № 2759-ІХ. Відповідно до внесених змін до статті 2 Кодексу Законів про працю України, передбачено, що працівник має не лише право на здорові і безпечні умови праці, а й на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників. Окрім цього положення, у Кодексі з’явилася також стаття 2², згідно якої, мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу. Однак варто наголосити, що вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням) [2, п.2].
Також змінами від 16 листопада 2022 року було доповнено статтю 5¹ КЗпПУ положенням, що працівникові, який став жертвою утисків під час виконання трудових обов’язків гарантовано правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, тобто до управління Державної служби з питань праці, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили [2, п.3].
Проте доповнення та зміни торкнулися не лише Кодексу Законів про Працю. 23 грудня 2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». Відтак за мобінг на роботі тепер передбачено адміністративну відповідальність, а саме: за перше правопорушення – штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин; за друге та кожне наступне порушення протягом року або у випадку, коли цькування ведеться групою осіб – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 50 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин [3, п.1].
У підсумку варто відзначити, що зміни трудового законодавства України, які закріпили норму щодо захисту працівника від мобінгу та відповідальності за його вчинення є позитивним кроком у даному аспектів. Адже продуктивність праці, професійний розвиток працівника значною мірою залежить саме від психологічного клімату в колективі. Відповідно, закріплення на законодавчому рівні норм, що встановлюють неприпустимість мобінгу та гарантують право на захист, є необхідним кроком у правовому регулюванні праці України на сучасному етапі розвитку нашої держави.
Література:
1. Сорокіна А. Мобінг та булінг в трудових відносинах. «Молодий вчений». 2018. No 11 (63). С. 140.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) : Закон України від 16.11.2022 р. № 2759-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text
3. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) : Закон України від 01.12.2022 р. № 2806-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-20#Text
________________________
Науковий керівник: Гетьманцева Ніна Дмитрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
