:: LEX :: ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОБОВ’ЯЗКУ ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ (кін. XVI - др. пол. XVIII ст.)
UA  RU  EN
Sunday, 29 December 2024 14:17
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 68)

Date of conference

14 January 2025

Remaining time to start conference 17 09 hour 42 min 42 sec


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters
bigmir TOP100


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОБОВ’ЯЗКУ ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ (кін. XVI - др. пол. XVIII ст.)
 
12.04.2023 15:36
Author: Ухач Василь, кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Західноукраїнського національного університету; Ухач Володимир, студент I магістратури юридичного факультету Західноукраїнського національного університету; Ухач Олександра, вчитель правознавства ТЗОШ № 19
[Section 7. History of the state and law. History of political and legal studies]

Збройна агресія російської федерації проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 р. зумовила потребу докорінного реформування законодавства у сфері оборони та національної безпеки з врахуванням задекларованих євроінтеграційних та євроатлантичних перспектив. Процес формування (реформування) ефективної правової бази cyчacниx Збpoйниx Cил Укpaïни неодмінно пов’язаний із дослідженням та врахуванням історичного досвіду еволюції законодавства впродовж багатовікової історії українського державотворення. 

Становлення держав сприяло формування початків організації військових структур, на які покладалися не тільки оборонні функції, але і вирішення внутрішньополітичних питань. Зростаюча увага до питань військового обов’язку, розбудови та забезпечення армії, зумовила потребу правової регламентації системи військового законодавства. У період Запорізької Січі та Гетьманщини питання військової служби регулювалися звичаєвим козацьким правом, Статутом про устрій Війська Запорозького. У перше на конституційному рівні питання правового регулювання військової обов’язку захищати Батьківщину отримали певне закріплення в Конституції П. Орлика 1710 р., яку науковці вважають першою у Європі демократичною Конституцією.

Питання обов’язку захищати Вітчизну досліджувалось в наукових роботах Р. Алієва, В. Антонова, А. Колодія, С. Греца, Є. Григоренка, О. Кудлай, Р. П’ясти, Л. Сидоренка, В. Шульгіна.

Метою статті є аналіз історичних передумов виникнення військової служби та її правова (конституційна) регламентація у період Запорізької Січі та Гетьманщини в контексті захисту Батьківщини. 

Захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу. Захист Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України (тут і надалі курсив наш - Авт.) [5]. Чинне законодавство чітко окреслює мету військового обов’язку – підтримка громадян України до захисту Вітчизни; забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів особливого призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов’язок передбачає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; призов на військову службу; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призовом на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов’язку в запасі; проходження служби військовому резерві; дотримання правил військового обліку [2, с. 392].

Проте і до сьогодні цілий ряд нагальних проблем та вузлових питань пов’язаних із розбудовою інститутів захисту країни так і не було до кінця вирішено у значній мірі через нехтування історичним досвідом України [6, с. 137].

Держані інституції, в тому числі військо, що виникло та розвивалось в Запорізькій Січі було генетичним послідовним державотворчим процесом, який розпочався з часів Руси-України, її правонаступниці Галицько-Волинської держави, Київського, Волинського та інших удільних князівств в умовах Литовсько-Руської держави [1, с. 231]. З середини XVII ст. на Запорізькій Січі, попри її широкий автономний статус, формально поширилась влада українських гетьманів, функціонували не тільки українське військо, а й ще військово-правові відносини [3]. У початковий період розвитку українського козацтва в куренях козаки спираючись на свій попередній військовий досвід (військових походів, військово-суспільного буття), встановлювали певні норми військового життя, виробляли відповідний військово-правовий світогляд, що в подальшому стало джерелом формування українського військового законодавства [3].

Незважаючи на відсутність загального зводу законів у Запорізькій Січі і знання основних військово-правових положень козаками, деякі ж певні його сторони військового життя отримували письмове оформлення. Так, у 1764 р. на Запорізькій Січі, з метою боротьби із злочинністю було ухвалено письмові положення, що посилювали відповідальність за крадіжки та збереження краденого, вводилась заборона брати винних на поруки і навіть в кошового забиралось право помилувати злочинців [3].

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького фактично розвинула започатковані на Запорізькій Січі процеси унормування військового будівництва. Одним із перших відомих юридичних документів Української козацької держави став Статут про устрій Війська Запорозького. Зокрема, посилання на Статут знаходимо в універсалах Б. Хмельницького за 1648 та 1650 рр. [8, с. 81, 110].

Прийнято вважати, що перші згадки про військову службу в конституціях та поточному законодавстві були здійснені крізь призму встановлення військової повинності, здійснюючи яку, громадяни починали проходити військову службу. Уперше військова повинність була встановлена у Франції у 1798 р., а після цього почала активно з’являтись у різних країнах світу [4, с. 16].

Проте ще до цього певний внесок у розвиток конституційних засад проходження військової служби було здійснено у 1710 році, у зв’язку із прийняттям так званої Конституції Пилипа Орлика, яка мала повну назву «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького». «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» є фундаментальною пам’яткою, оскільки на той час у ній було закладено цілий ряд прогресивних ідей, що знайшли втілення в сучасному конституційному законодавстві [4, с. 16]. У Конституції Пилипа Орлика знайшли відображення й правове регулювання проходження військової служби. Враховуючи відповідальність та небезпечність військової служби у цьому документі, фактично уперше у світовій політико-правовій думці установлювалися соціальні гарантії для осіб, що її проходили, а також для членів їх сімей. Зокрема, у Конституції 1710 р. цим питанням був присвячений окремий параграф, а також деякі окремі приписи, що містились у різних параграфах. Так, параграф ХІ Конституції встановлював та оголошував непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і (господарства) жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов’язків для простого люду, загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків [4, с. 17].

Тут варто наголосити, що через століття уже в незалежній Україні було прийнято Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де в пункті 3 ст. 14 було зазначено, що «Військовослужбовці, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісті під час проходження служби, звільняються від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів» [4, с. 17].

Отже, Конституція Пилипа Орлика 1710 р. заклала фундамент української конституційної теорії та практики усіх сфер державно-політичного життя, у тому числі й військової служби. Вона встановлювала певні аспекти соціального захисту не тільки осіб, що проходили військову службу, тобто козаків, але й членів їх сімей. Як слушно зауважив Ю. М. Тодика, «витоки українського конституціоналізму беруть початок у 1710 році, тобто за 77 років до прийняття Конституції США» [7, с. 83].

Список використаних джерел:

1. Алієв Р. Історичні та сучасні передумови систематизації військового законодавства України. В кн.: Розвиток законодавства України у сфері оборони: проблеми адаптації до стандартів НАТО та шляхи їх вирішення : матеріали науково-практичної конференції. м. Київ, 23 квітня 2021 року / упоряд.: П. П. Богуцький, В. Г. Пилипчук, С. О. Дорогих. Київ, 2021. С. 230-235.

2. Військове право України: підручник / кол. авторів; за заг. ред. А. М. Колодія, О. В. Кривенка, В. Й. Пашинського. Київ: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2019. 392 с.

3. Гурбік А. О. Запорізька Січ і формування органів суду в українській державі. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Hurbyk_Andrii/Zaporozka_Sich_i_formuvannia_or. (дата звернення 21.03.2023 р.).

4. Сидоренко Є. І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики. Харків: Право, 2010. 281 с.

5. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

6. Паламарчук В. Законодавчий аспект реформування Збройних Сил України. Людина і політика. 2002. № 4. С. 137-146.

7. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики : монографія. Харків: Факт, 2000. 608 с.

8. Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657 / Ред. кол. В. Смолій та ін. Київ. Видавничій дім «Альтернатива», 1998. 383 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ. МЕТОДОЛОГІЧНІ РОЗДУМИ
31.03.2023 17:57
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЛІКВІДАЦІЇ КРІПОСНОГО ПРАВА ЗА РЕФОРМОЮ 1861 РОКУ
12.04.2023 15:32
ЗАКОНОДАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ П. СКОРОПАДСЬКОГО
12.04.2023 15:26
РІЧ ПОСПОЛИТА ТА «ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИКУТНИК»: ПРОВЕДЕННЯ АНАЛОГІЇ МІЖ МИНУЛИМ ТА СЬОГОДЕННЯМ
12.04.2023 15:23
ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
12.04.2023 15:18
ДЕЯКІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ACQUIS ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
06.04.2023 11:22
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ XVI СТОЛІТТЯ
05.04.2023 13:07
ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ
03.04.2023 15:46




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше