Соціальні мережі за останні 20 років стрімко перетворились із низки тематичних форумів та малорозвинених університетських локальних веб-просторів на основні майданчики соціалізації у мережі Інтернет та потужні рушії комерційної діяльності онлайн. Крім цього, сторінка користувача у соціальній мережі стала своєрідною віртуальною візитівкою, що може використовуватись як простий засіб комунікації, так і слугувати відображенням «Інтернет-персони» – способом відображення інтересів, цінностей та навіть світогляду особи. Акаунти у популярних соціальних мережах на кшталт Facebook, Instagram, Twitter також можуть перетворюватись у онлайн-магазини чи бути головним джерелом публічних заяв та підтримання постійного прямого зв’язку із шанувальниками чи широкою громадськістю загалом.
Як відзначив Шостий відділ прийняття рішень Федерального управління картелів ФРН у адміністративному провадженні у рішенні від 6 лютого 2019 року B6-22/16 у справі за участю Facebook Inc., Facebook Deutschland GmbH та ін., самі компанії – власники соціальних мереж, стверджують, що мета соціальних мереж полягає в тому, щоб надати користувачам комплексний персоналізований «віртуальний простір», дозволивши користувачам розвивати «автентичні міжособистісні стосунки» на основі власної «віртуальної ідентичності», яка повинна бути в основі їхнього досвіду як користувачів і яку можливо налаштувати, створивши особистий профіль і список друзів. У свою чергу, метою онлайн-ідентичності користувача є віртуальне відображення реального життя [1].
Окреслена важливість персонального акаунту у соціальних мережах впливає і на те, яким чином користувачі обирають способи ідентифікації своєї особистості онлайн, у тому числі та насамперед у глобальних соцмережах, доступних практично будь-кому та всюди у світі. Візуальний аспект обіймає тут найперше місце – від аватара (графічного зображення різних розмірів та деталізації, що може бути як дійсним фото користувача, так і майже будь-яким зображенням, що певною мірою анонімізує власника акаунту; для юридичних осіб ним може бути логотип, зареєстрований як торговельна марка або охоронюваний авторським правом) на Facebook до ретельно вибудуваного профілю з фотографіями у Instagram, які репрезентують та формують власне згадану вище Інтернет-персону.
З нормативної точки зору, хоча українське законодавство не містить визначення поняття соціальної мережі та акаунту користувача у ній (останній, втім, поруч з такими об’єктами як ігровий аватар, може розглядатись як віртуальний актив [2] у розумінні Закону України «Про віртуальні активи», що ще не набрав чинності [3], та, відповідно, бути предметом цивільно-правових угод і об’єктом цивільних прав), такий акаунт є веб-сторінкою, власником якої, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє та/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. При цьому власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо власник веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею [4].
Таким чином засоби графічної ідентифікації власника веб-сторінки (користувача соціальної мережі – власника акаунту у останній) можуть розглядатись як електронна (цифрова) інформація, права на які, за умови дотримання інших законних вимог, належать користувачеві. З цього приводу справедливо підкреслюється, що «веб-сторінка як і веб-сайт, це свого роду майно віртуально-інформаціного характеру, що містить фото, відео, текстові та інколи графічні матеріали, і надає можливість такі матеріали розповсюджувати мережею Інтернет, завдяки чому авторам того чи іншого матеріалу можна отримати користь, а зловмисникам можливість у власних намірах, незаконно використовувати чужу інтелектуальну власність» [5] (виділення наше). Іншим питанням є правовий режим такої інформації: чи захищається вона авторським правом чи загальними положеннями цивільного законодавства, зокрема у контексті охорони права на зображення (ст. 308 Цивільного кодексу України [6]).
Більше того, п. 31 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону містить і визначення облікового запису, яким є формалізований згідно із стандартами мережі Інтернет запис на комп’ютерному обладнанні (комп’ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад власника веб-сайту) на такому обладнанні, містить дані про доступ до частини каталогів і комп’ютерної програми, комп’ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати цифровий контент і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частини, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису (виділення наше). Іншими словами, сам обліковий запис (сторінка, акаунт у соціальній мережі) у є засобом його ідентифікації. Її забезпечують, насамперед, знакові (словесні, буквенні) елементи (ім’я користувача, назва бренду чи найменування юридичної особи тощо), проте поглиблюють та персоніфікують елементи графічні.
Додатковими засобами графічної ідентифікації можуть слугувати зображення, які вказують на приналежність користувача (особи-власника акаунту у соцмережі) до певної організації чи установи (університету, школи тощо), групи осіб (вболівальників футбольного клубу, послідовників певної релігії чи філософського вчення та ін.), виконання нею обов’язків та наявність повноважень державного службовця, політика чи отримання статусу публічної особи – у багатьох соціальних мережах цей аспект реалізується за допомогою механізму верифікації, що також має візуальний компонент. До прикладу у Facebook ним є значок підтвердження (білий прапорець або пташка у кружечку на синьому фоні), який означає, що Facebook підтверджує, що сторінка або профіль є справжнім представленням фізичної чи публічної особи або бренду.
Для її отримання сторінки та профілі мають, окрім дотримання загальних правил соціальної мережі, відповідати критеріям: справжності (представляти реальну людину, зареєстровану компанію або юридичну особу); унікальності (бути єдиним представленням цієї особи або компанії – лише одна сторінка чи один профіль може бути підтверджено для однієї фізичної або юридичної особи (винятком є сторінки та профілі для певних мов); повноти (мати розділ «Про нас», світлину профілю чи сторінки й нещодавню активність, включно з принаймні одним дописом); популярності (представляти відому людину, бренд або компанію, що часто шукають в Інтернеті). При цьому Facebook відзначає у тому ж розділі, що перевіряє сторінки та профілі, що згадуються в багатьох засобах масової інформації [7].
Принциповість подібної ідентифікації користувачів у соцмережах яскраво проявилась у суспільній негативній реакції на нещодавно оголошену новим власником Twitter Ілоном Маском можливість придбання «синьої пташки» у цій мережі для верифікації будь-яких користувачів, незалежно від того, чи справді вона буде використана для ідентифікації реальної особистості – публічної чи приватної [8]. Видається, що ця історія далека від свого завершення та у майбутньому може стати цікавим предметом дослідження у світлі взаємозв’язку графічної ідентифікації користувачів соціальних мереж та верифікації конкретної особи, якій належить відповідний акаунт.
Література:
1. Bundeskartellamt, Decision of 6 February 2019, B6-22/16. URL: http://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Entscheidung/EN/Entscheidungen/Missbrauchsaufsicht/2019/B6-22-16.pdf%3F__blob%3DpublicationFile%26v%3D5
2. Томаров І. «Продам акаунт в соцмережі». В чому привабливість української юрисдикції для торгівлі акаунтами і до чого тут круасани. URL: https://vkp.ua/publication/laquoprodam-akaunt-v-sotsmerezhiraquo-v-chomu-privablivist-ukrayinskoyi-yurisdiktsiyi-dlya-torgivli-akauntami-i-do-chogo-tut-kruasani
3. Про віртуальні активи: Закон України від 17.02.2022 р. № 2074-IX. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text
4. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 01.12.2022 р. № 2811-IX. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text
5. Піпко В. С. Захист авторських прав у соціальних мережах. URL: https://prikhodko.com.ua/my-i-zmi/my-i-zmi/stattya/zahyst-avtorskyh-prav-u-soczialnyh-merezhah/
6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
7. Надсилання запиту на значок підтвердження у Facebook. Facebook. URL: https://www.facebook.com/help/1288173394636262
8. Milmo D. Musk proposes charging $8 for verified Twitter account despite user backlash. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/technology/2022/nov/01/musk-charging-twitter-verified-accounts
____________________
Науковий керівник: Кожевникова Вікторія Олександрівна, доктор юридичних наук, доцент, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
