Історія боротьби з незаконним переміщенням товарів та контрабандою наркотиків, контрафактною продукцією тощо, є предметом досліджень не лише в правовому полі (адміністративне, кримінальне та право інтелектуальної власності), але й в науковому економічному середовищі, митній та податковій, правоохоронній сфері, однак й досі потребує ретроспекції в історичній площині, адже є майже недослідженою.
Аналізуючи історіографію проблеми, підкреслимо, що наразі, серед видань істориків – В. Ченцова та К. Гальського – монографія, присвячена боротьбі з контрабандою в сучасній історії української митниці. Працю видано у співавторстві з А. Макаренко та А. Тимошенко, в якій автори висвітлили історію боротьби з незаконною торгівлею станом на 1991 р. та в умовах незалежності України, представивши хронотоп діяльності митних органів у вказаному напрямку [2]. Частково аспектам проблеми контрабанди копалин, зброї, різного роду товарів першої необхідності в зоні окупації з початком війни на Донеччині та Луганщині приділено увагу й істориками з Інституту історії України Національної академії наук України (далі – НАНУ) Л.Якубовою та В. Головко [13].
Однак, в історичній площині й досі відсутні праці щодо відображення роботи правоохоронних органів у даному напрямку, які б підкреслювали міжнародний досвід боротьби з незаконною торгівлею, аналізували наслідки останньої для економіки держави, відтворювали динаміку поширення контрабанди та превентивної політики профільних органів тощо, тому питання беззаперечно потребує глибшої актуалізації. Тож, вважаємо за доцільне використати крос-дисциплінарний підхід, який допоможе з’ясувати історіографічну та методологічну складову проблеми на прикладі досліджень академічних інституцій та стейкхолдерів.
З точки зору методології, серед крос-дисциплінарних напрямків (включає: мультидисциплінарний, міждисциплінарний та трансдисциплінарний підходи) [14], найбільш доречним, на нашу думку, в даному аналізі є трансдисциплінарний підхід, що базується не лише на підкресленні надбань гуманітарних наук, але й врахуванні висновків фахівців різних сфер щодо наслідків незаконного переміщення товарів, аспектів ввозу-вивезення, проблем рекриміналізації контрабанди, аналітико-соціологічних, статистичних та правових досліджень стейкхолдерів тощо. Серед останніх науковці визначають в основній групі – державу в особі Державної митної служби та Державної податкової служби, правоохоронних органів та Міністерства фінансів; суб’єктів ЗЕД та їхні об’єднання, а також споживачів відповідної продукції. В широкому розумінні – це все українське суспільство та державні інституції [3].
Звертаючись до праць академічних інституцій НАНУ, слід підкреслити аналітичні записки Національного інституту стратегічних досліджень, в яких відстежуються й констатуються наслідки нелегальної торгівлі [6, c. 56] на прикладі прямих та непрямих втрат бюджету в статистичному вимірі [11, c. 6]. Дослідження ГО «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій» реалізуються у рамках проекту «За чесну та прозору митницю», які базуються на методології щорічного опитування українських експортерів та імпортерів щодо проблем контрабанди та «сірого» імпорту, ефективності роботи митниць тощо [8]. Подібного роду проведені моніторинги дозволяють залучити статистичні матеріали в історичне дослідження аналізу роботи митних органів у напрямку попередження контрабанди чи реалізації корупційних схем тощо.
Доповіді Українського інституту майбутнього, присвячені вивченню контрабанди на Донеччині та Луганщині та супроводжуються рекомендаціями владі, але методологічно вони базуються не лише на аналізі контрабанди крізь призму інтересів населення прикордонних регіонів, вивчаючи економіку даного явища, але й представлено вплив на соціально-політичну сферу життя [7]. Уданому напрямку працює й Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) з дослідженням про нелегальну торгівлю у зоні окупації, визначивши 5 шляхів нелегального переміщення товарів до ОРДЛО [9, c. 7]. Проблеми контрабанди зброї в умовах війни проаналізовані М. Шрьодером та О.Шумською [1].
Статистична звітність щодо експорту та імпорту товарів представлена Державною службою статистики України з аналізом обсягів зовнішньоторговельних операцій, товарної структури торгівлі, загального обліку експорту-імпорту товарів тощо [5]. Рахункова палата, як вищий орган аудиту в країні, посилаючись на звітність та дані Державної митної служби України [10] проводить аналіз виконання митними органами повноважень щодо боротьби з нелегальним імпортом товарів та контрабандою [4].
Звіти правоохоронних органів, а також Державного Бюро Розслідування та Бюро економічної безпеки свідчать про викриття контрабандних схем та випадків контрафактної продукції з порушенням права інтелектуальної власності та направлення обвинувачень щодо злочинів у митній сфері до суду [12; 15] тощо.
Отже, трансдисциплінарний методологічний інструментарій історіографічного поля дослідження хронотопу контрабанди в умовах «гібридної» війни Російської Федерації проти України, представлено звітами державних органів, аналітичними записками та науковими працями академічних інститутів НАНУ; дослідженнями фахівців у митній сфері та звітами правоохоронних органів, ДБР, БЕБ України, а також соціологічними опитуваннями суб’єктів ЗЕД, представників бізнесу, працівників митниць; звітів та рекомендацій громадських об’єднань тощо.
Література
1. Schroeder Matt and Shumska Olena. Making the Rounds Illicit Ammunition in Ukraine. URL: https://smallarmssurvey.org/sites/default/files/resources/SAS-Report-Illicit-Ammunition-Ukraine.pdf
2. Боротьба з контрабандою в сучасній історії української митниці: монографія / К.Є. Гальський, А.В. Макаренко, А.В. Тимошенко, В.В. Ченцов, 2021. 144 с.
3. Бутін А. Чи потрібна криміналізація товарної контрабанди?: аналітично-консультативна робота. Київ, 2020. URL: https://rpr.org.ua/wpcontent/uploads/2020/09/RR_Goods_smuggling_1.pdf
4. Звіт про результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції від 14.09.2021 р. № 20-2. Рахункова палата України. 2021. 75 с.
5. Зовнішня торгівля України товарами в січні-квітні 2023 року. Експресвипуск Державної служби статистики України від 14.06.2023 р. 7 с. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
6. Касперович Ю.В. Фіскальна безпека держави в умовах гібридної війни: аналітична доповідь / Ю.В. Касперович. Київ: Фенікс, 2019. 128 с.
7. Контрабанда та прикордонні території. URL: https://uifuture.org/reports/dopovid-kontrabanda-ta-prykordonni-terytoriyi/
8. Короткий Звіт «Спрощення процедур торгівлі в Україні: Угода про асоціацію, перешкоди ЗЕД та роль бізнес-асоціацій». URL: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2020/customs_initiative/V_Survey/IER_TradeSurvey_ 2020_Topic4_UKR_final.pdf
9. Перетинаючи межу: нелегальна торгівля з окупованим Донбасом, що підриває оборону. URL: https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/Peretynayuchy-mezhu.-Nelehalna-torhivlya-z okupovanym-Donbasom-scho-pidryvaje-....pdf
10. Плани та звіти роботи Держмитслужби України. URL: https://customs.gov.ua/plani-ta-zviti-roboti
11. Проблеми та перспективи зміцнення стійкості фінансової системи України: аналіт. доп. / [Шемаєва Л. Г., Жаліло Я. А., Юрків Н. Я. та ін.]; за наук. ред. Я. А. Жаліла. Київ: НІСД, 2021. 104 с.
12. Річні звіти про діяльність Державного бюро розслідувань за 2021 р. URL: https://dbr.gov.ua/assets/files/zvit/zvit_.pdf
13. Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990-2019) / НАН України, Ін-т історії України. Київ: Академперіодика, 2021. 592 с.
14. Філіпенко А.С. Міждисциплінарна методологія: базові принципи. – Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3283
15. Щомісячні результати роботи Бюро економічної безпеки України. URL: https://esbu.gov.ua/rezultaty-roboty-beb-u-travni-2023-roku?v=6479c9c080197
|