Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла на себе чималі зобов’язання, серед яких: забезпечення поступової адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі – ЄС), відповідно до напрямів, визначених Угодою сторін, відтак, одним із яких якраз і є електронна комерція [1, с. 161]. Окрім цього, заразом із збільшенням масштабу російсько-української війни від 24 лютого 2022 р., та отримання Україною статусу кандидата на членство у ЄС від 23 червня того ж року, темпи підготовки до вступу нашої країни значно пришвидшилися. Ці та інші події стали мотиваційним ключем для більшості теоретиків і практиків сучасної вітчизняної наукової думки й, зокрема, освіти здійснювати подальші наукові дослідження сфери електронної комерції з проєвропейським акцентом.
Пропри громістку кількість позитивних факторів, серед яких, зокрема, збільшення іноземних інвестицій, вступ України до Європейського Союзу також призведе і до збільшення числа конкурентних компаній на ринку. Так, роль лідируючих міжнародних організацій із цифрової комерції набуває особливого значення, оскільки аналіз та/або виконання рекомендацій останніх покращить конкурентноспроможність електронної підприємницької діяльності в Україні.
Справді відомими організаціями, що аналізують український ринок в сфері е-комерції в ЄС станом на сьогодні є «Ecommerce Europe» [2], «EuroCommerce» [3] та «eCommerceDB» [4]. Ecommerce Europe або як його ще називають в Європі «єдиний голос європейського сектора цифрової економіки», ця організація через свої національні асоціації представляє понад 150 000 компаній, які продають товари та послуги онлайн споживачам у ЄС. Ecommerce Europe діє на європейському рівні, щоб допомогти законодавцям створити кращі умови для онлайн-торговців, щоб їхні продажі могли безперервно зростати й надалі [2]. В свою чергу, EuroCommerce станом на сьгодні є головною європейською організацією, що представляє сектор роздрібної та оптової торгівлі. EuroCommerce охоплює національні асоціації в 27 країнах, галузеві асоціації та провідних світових гравців. Основними завданнями організації є:
• об’єднання національних і окремих галузевих асоціацій, а також компаній, що представляють різноманіття роздрібної та оптової торгівлі за принципом: «під один дах»;
• інформування членів/партнерів організації про політику та законодавство ЄС;
• комунікація про внесок сектору е-комерції в суспільство та європейську економіку;
• сприяння обміну досвідом, найкращими практичними порадами та знаннями між членами організації [3].
Окрім цього, EuroCommerce здійснює адвокацію, як єдиного голосу для політики та законодавчих результатів відповідно до того, що відстоює їх сектор. В цьому аспекті, як правильно зазначає дослідник Прокопенко О., адвокація є ключовою функцією бізнес-об’єднань, без якої неможливими були б ефективне представництво і захист інтересів їх членів. Вона трансформує певне об’єднання з об’єкта регулювання, залежного від волі регулюючих органів, у повноцінний суб’єкт урядових відносин. Таким чином, адвокація дає можливість не лише реагувати на пропонований курс розвитку певної індустрії, а й брати участь у формуванні правил гри у відповідному секторі [5, с. 4].
Нещодавно амстердамський університет прикладних наук і електронної комерції Європи, досліджуючи питання е-комерції, спільно із «Ecommerce Europe» та «EuroCommerce» розробили «Європейський звіт з електронної комерції 2022», в якому надали точні статистичні дані щодо низки важливих питань в сфері цифрової торгівлі. Так, за даними дослідження в Україні станом на 2022 рік відсоток населення, що має доступ до інтернету сягнув 67%, для порівняння у 2019 році, та до пандемії Covid-19, доступ до інтернету був лише у 59% населення. Щодо електронних покупців, відсоток користувачів інтернету, які купували товари чи послуги онлайн у 2022 році зупинився на позначці 48%, коли як у 2019 році активних е-покупців було всього 39% [5, с. 92]. Очевидно, що ринок цифрової торгівлі постійно вдосконалюється та розвивається, залучаючи при цьому все більше і більше користувачів з усього світу. Неминуче, варто сказати, що в близьком у майбутньому залученість населення до користування мережею «інтернет» сягне 100%, коли як відсоток е-покупців втримається на позначці щонайменше половини від загального значення.
В свою чергу, статистична організація eCommerceDB [4] здійснює стратегічний аналіз компаній, онлайн-магазинів та ринків, користуючись при цьому не тільки історичними, поточними чи прогнозованими показники доходу. ECommerceDB здійснює аналітику спираючись також на такі дані, як логістика, інтернет-трафік, варіанти оплати, постачальники послуг доставки та, навіть, активність у соціальних мережах. Послуга, котру надає ця організація може стати базою для прийняття стратегічних рішень компанією, наприклад, коли мова йде про вихід на нові ринки. Статистичні звіти, розроблені еCommerceDB, використовуючи метод порівняння, здатні ідентифікувати конкурентів певної компанії, дозволяє знаходити та вибирати для них нових потенційних ділових партнерів.
Відтак, за даними статистичного гіганта еCommerceDB Україна є 58-мим за величиною ринком електронної комерції з прогнозованим доходом у 2759,1 мільйона доларів США до 2023 року, випереджаючи таким чином Угорщину. Дохід, очікувано, продемонструє зведений річний темп зростання в період 2023-2027 рр. приблизно на 13,8%, що призведе до прогнозованого обсягу ринку в 4 625,1 млн. доларів США до кінця 2027 року. У 2023 році український ринок електронної комерції зробив внесок у темпи зростання глобального світового ринку на 17,0%. Так, станом на сьогодні в Україні продукти харчування та засоби особистої гігієни є найбільшим ринком, на який припадає 33,5% доходу української електронної комерції. Далі йдуть мода з показником у 25,4%, електроніка та медіа з 23,6%, меблі та техніка з 10,1%, іграшки, хобі й інше з показником у 7,5%. При цьому, найбільшим гравцем на українському ринку електронної комерції є платформа rozetka.com.ua. У 2022 році дохід магазину склав 246,2 млн. доларів США, далі йдуть такі торгівельні майданчики, як apple.com і makeup.com.ua як другий і третій за величиною інтернет-магазини з річним доходом у 92,8 млн. доларів США і 46,3 млн. доларів США відповідно. Загалом на трійку лідерів припадає 40,1% виручки топ-100 інтернет-магазинів України [4].
Загалом, роздрібні та оптові торговці продають товари та надають необхідні послуги замовникам понад міліард разів на день. Сектор електронної торгівлі створює 1 із 7 робочих місць, пропонуючи різноманітну кар’єру мільйонам людей в усьому світі, що більша частина з яких молодь. Великою перевагою для України сьогодні і в наступні роки є прийняття та регламентація законів, нормативних актів та інструкцій, враховуючи також статистичні й аналітичні звіти і рекомендації (як документи м’якого права) міжнародних організацій із цифрової комерції. Окрім цього, важливим є фінансування наукових досліджень, і перекладу лінгвістами необхідної кількості законодавчих положень і нормативно-правових актів ЄС в секторі е-комерції, задля уможливлення використання останніх в законотворчій, науковій та інших важливих сферах. Ще одним великим плюсом була б поява в нашій державі організацій, котрі за прикладом європейських партнерів [2; 3; 4] здійснювали б умовне об’єднання ключових гравців українського ринку з електронної комерції, що були б здатні здійснювати адвокацію відповідно до свого сектору.
Узагальнюючи вищенаведене, можемо зробити висновок про те, що сьогодні важливим завданням для нашої держави все ще залишається адаптація законодавчої бази до визнаних світових стандартів й, зокрема, права Європейського Союзу з метою гармонізації українського ринку електронної комерції. Рекомендацій і аналітичні звіти міжнародних організацій із цифрової комерції, хоч і не надто популярні, однак були б корисними для вітчизняної законотворчої практики і бізнесу, вцілому. Українським підприємставам, за прикладом європейських партнерів, необхідно умовно об’єднюватися в організації задля лобіювання власних інтересів щодо відсутності необхідних положень чи виправлення прогалин в законодавстві, які, цілком ймовірно, уповільнюють темпи розвитку стратегічно важливого економічного сектору. Власне, інститут адвокації здатний значно збалансувати означені вище інтереси.
Література:
1. Лесько Н., Кіра С. Правові засади електронної комерції в соціальних мережах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». № 3 (35), 2022. С. 161-165.
2. Ecommerce Europe. URL : https://ecommerce-europe.eu/about-ecommerce-europe/.
3. EuroCommerce. URL : https://www.eurocommerce.eu/our-organisation/.
4. eCommerceDB. URL : https://ecommercedb.com.
5. Прокопенко О.В. Адвокаційна діяльність та некомерційне лобіювання в Україні: посібник /Прокопенко О.В. – Київ: 2017 – 82 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
