Всі події для Людини
резонасні стали нині!?
І свідомість так нуртують:
негативи продукують,
позитиви лиш рятують. В.Б.
ВСТУП. Цілодобово українці й українки г о р т а ю т ь новини в інтернет-виданнях, соціальних мережах, чатах, спільнотах та на інших ресурсах у пошуках інформації, яка їх дуже цікавить і потрібна для ж и т т є д і я л ь н о с т і. Передусім, – це вісті – з фронту російсько-української війни, про ракетні та шахедні прильоти, руйнування житлових будівель, інфраструктури. І повідомлення надходять до людини р і з н і: правдиві, фейкові, маніпулятивні + пропагандистські наративи; а також – тривожні, стресові, часто й радісні новини про живих-здорових рідних, родичів, знайомих; про звитягу і хоробрість воїнів, про знищення живої сили й техніки рашистів, звільнення від окупантів рідної землі. Хоча деякі тривожні повідомлення можуть радувати: «Надходить тривожна інформація, - написав у своєму «Телеграм»-каналі визнаний терорист і притягнутий до відповідальності за злочини Міжнародним кримінальним судом (Гаага) стрєлков-гіркін, - про серйозні просування ЗСУ північніше Бахмута, де українська армія розгромлює позиції пошарпаних російських підрозділів 3-го армійського корпусу зс рф. Про це ж повідомляють російські воєнні пропагандисти».(4 липня 2023 р. за: dialog.ua) [7].
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Інформація, яка надходить до людини від різних медіаджерел (включаючи й органи відчуття з інтуїцією), відкладається у її м о з к о в і. Здатність м о з к у людини сприймати, зберігати, шифрувати та відтворювати інформацію для необхідного використання здійснюється завдяки п а- м’я т і! З точки зору науки, – пам’ять є набором закодованих нейронних зв’язків у мозку. Як ніби набір пазлів і впорядкована бібліотека файлів, а радше – колаж із компонентів у різних частинах мозку, який може зберігати неймовірні обсяги інформації. Науковці регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті й за останніми даними – це 2,5 петабайтів (1015) [12]. Якщо порахувати, – це всеодно, що у голові приблизно міститься аж 4000 айфонів по 256 гб кожен! Людина від великої кількості інформації і дефіциту часу на обробку її гігантських обсягів – перевантажена і перестає інколи логічно мислити, в результаті чого настає так званий інформаційний невроз, який вже спостерігається в лікарській практиці психіатрів багатьох країн світу. Зростання обсягів та ролі інформації, як впливового комунікаційного р е с у р с у, призвело до офіційного визнання провідними державами світу нового виду нападу: інформаційної війни (англ. information warfare), нині – складника гібридної агресії російської федерації. Мета – не знищити фізично супротивника, але, використовуючи інформацію (інформаційні операції, комунікативно-психологічні акції , інформаційно-психологічні кампанії, ІПСО) посіяти страх і паніку, розбрат; здобути і зміцнити конкурентну медійну перевагу над противником, тобто зробити його залежним щодо власної самодостатності з обізнаності.
ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ і ПУБЛІКАЦІЙ. Українці та україники постійно перебувають у н ь ю с с к р о л і н г о в і! Це – п о в і д о м л е н н я – від рідних, друзів, колег; головні події на фронті, у державі, суспільстві, в зарубіжжі. Саме тому таке явище назвемо новим терміном «newsscrolling» / «ньюз(с)скролінг» («НьюсСкролінг»), тобто постійне п р о к р у ч у в а н н я новин. Як не дивно, пошук ключових слів «newsscrolling» і «ньюсскролінг» (абревіатурно НС) у найпотужнішій системі «Google» жодних результатів не дає? Отже, варто тепер дослідити і з’ясувати сутність нового наявного явища, оскільки ані вивчення, ані публікацій з даної проблеми не виявлено!? Логічно зазначити, що подібне існувало й раніше (послідовно-паралельне, з використанням різних носіїв, зокрема смартфонів, й змісту, як нині, що зумовлено для українських і зарубіжних реципієнтів в і й н о ю), але не було у людей такого інтенсивно-екстенсивного характеру та наукового розгляду.
РОЗРОБКА / ВИСВІТЛЕННЯ ЗАЗНАЧЕНОЇ ПРОБЛЕМИ. На свідомість людей впливають різні реальності: Фізична; Родинна; Суспільно-соціальна; Віртуальна; Економічна; Бізнесова; Політична; Мисленнєва; Езотерична.
Ф і з и ч н а, бо люди перебуваються у наявній реальності: вдома, на роботі, у транспорті, в спілкуванні тощо; у складній і важкій дійсності боротьби з ворогом у російсько-українській війні.
Р о д и н н а, бо спілкування і зв’язки в сім’ї відображаються на їхніх стосунках, уподобаннях, намірах та діях.
С у с п і л ь н о-с о ц і а л ь н а, оскільки люди не відірвано мешкають від різних інституцій, з якими взаємодіють і комуніціюють, входять до них, одержують зарплати, пенсії, стипендії тощо.
В і р т у а л ь н а, в якому люди перебувають паралельно, завдяки інтернету, соціальним мережам, інтернет-виданням, різним засобам масової іноформації та засобам масової комунікації.
Е к о н о м і ч н а, що пояснюється зумовленістю таких зв’язків у людей, які є основою їхньої життєдіяльності й добробуту.
Б і з н е с о в а, бо певна частина людей мають мале, середнє, велике підприємицтво, займаються виробництвом товарів і послуг, сплачують податки, донатять на Збройні Сили України.
П о л і т и ч н а, певна частина людей перебуває у політичних партіях, яких в Україні, маючи багатопартійну систему, на 1 січня 2022 року, якщо порахувати, офіційно зареєстровані 370-т. На виборах до Верховної Ради у 2019 році брали участь 22 політичних партій, 5 з яких стали парламентськими.
Г р о м а д с ь к а, значна кількість людей перебуває у громадських організаціях, волонтерських і благодійних фондах, творчих спілках тощо. Згідно з даними Державної служби статистики, на 1 січня 2021 року в Україні зареєстровано 160 тисяч організацій громадянського суспільства (ОГС) [6]. Окремо варто зазначити м и с л е н н є в и й і п р о г н о с т и ч н и й світи.
Адже людина постійно у роздумах, мріях, надіях, сподіваннях і мислі рояться
чи блукають по її свідомості та спонукають до певних дій. Розповіді всілякого роду експертів (військових, економічних, політчних) і віщування тарологів, екстрасенсів, шаманів про розвиток складних поточних подій (наслідків підриву ЗАЕС, екоцид після підриву Каховської ГЕС, дислокацію вагнерівців у білорусі, кінець війни та інше нуртують людську свідомість, бо небезпеки спонукають шукати відповіді на злободенні запитання часу?
ЗАУВАГА: в п л и в зазначених реальностей може буди як позитивним,
так і негативним, і ц е варто знати та враховувати учасникам комунікації!?
СУЧАСНА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА є ЯК:
• Інформаційно-технічна (кібернетична), тобто спрямована на руйнування сайтів та інших технічних ресурсів офіційних органів, медіавидань, тощо.
• Інформаційо-психологічна, вплив на свідомість, подання інтепретованих
фактів і наративів, різних фейків і маніпуляцій для спотворення картини дійсності.
• Інформаційно-смислова, тобто вплив на розум і формування у людей нового сприйняття реальності згідно з визначеною метою комунікатора.
Можна погодитися з міркуванням, що: «Інформаційна війна – це найінтелектуальніший варіант військового протистояння, оскільки і суб’єкт, і об’єкт впливу тут – людський розум. І сила, і слабкіть закладені в когнітивних можливостях людини. Якщо звичайна війна націлена на тіло людини, то інформаційна або смислова – на її розум» [8, с. 7.].
Прагнення нав’язати супротивнику використання таких інформаційних ресурсів , зокрема спеціально створених ворогом сотень й тисяч ботоферм, які б, у першу чергу, служили їхнім власним інтересам – кремлівсько-агресивним чи рашистським корпоративно-військовим.
Вони – убивці, варвари, вандали –
солдати, офіцери, генерали:
такими є теперішні рашисти,
у злі – вже перевершені фашисти. В.Б.
Згідно з дослідженнями науковців Університету Сан Дієго та
Університету Південної Каліфорнії (США):
• За годину в соціальних мережах ми побачимо стільки людей, скільки не зустріли б за все життя, якби жили 100 років тому;
• За тиждень ми отримуємо стільки інформації, скільки людина середньовіччя отримувала за все життя;
• Сучасна людина споживає 34 ГБ медійного контенту на день;
• У кожної людини вдома зберігається кількість даних, еквівалентна приблизно 600 000 книг;
• Щодня кожен із нас отримує таку кількість інформації, яку б вмістили 174
друкованих видання;
• Трафік через мозок під час інтернет-серфінгу вчені оцінили в 100 Кб/с;
• А середній американець споживає «інформаційну їжу» 11,8 годин на день,
перетравлюючи 100-500 слів і 34 гігабайти аудіовізуальної інформації [13]!
Апріорі, що тепер, в умовах війни, українці й українки споживають значно більше інформації, аніж будь-які звичайні мешканці в різних країнах. Тим більше, що за останніми даними споживання інформації у закордонні за минулі шість років упало приблизно на чверть. Люди там уникають деяких новин, як-от війна в Україні, оскільки вони викликають депресивні почуття. Згідно з дослідженням Інституту вивчення журналістики «Reuters» Оксфордського університету, дуже або надзвичайно цікавляться новинами 48% людей у всьому світі. Для порівняння: у 2017 таких людей було 63%. Нині опитано понад 70 000 осіб на 36 ринках Європи та інших країн. Більше третини людей (36%) по всьому світу зізнаються, що іноді або часто вони активно навмисно уникають важливих тем, як-от війна в Україні, національна політика та зміна клімату, щоб захистити своє психічне здоров’я. “Facebook” залишається найважливішою мережею для новин, хоча за останні сім років кількість щотижневих її читачів тут упала з 42% до 28%. Це може бути пов’язано з тим, що дана мережа дистанціювалася від новин, зменшивши їхній відсоток у стрічці користувачів до 3% за березень 2023 року [15]. АЛЕ ЦЕ – НЕ ПРО УКРАЇНУ!
М е д і а стали однією з найважливіших сфер економіки / бізнесу / комунікації, а їхню роль у формуванні с в і т о г л я д у і поглядів людини складно переоцінити. Медіа обслуговують наш вільний час, що зближує їх з індустрією розваг. Наш простір перетворився на ключовий економічний ресурс суспільства, а життєдіяльність значно формується під впливом процесів масової комунікації. Сучасна людина живе в медіа, у с м а р т ф о н і, який не випускається з рук і став незамінною мультимедійною поліфункціональною платформою!
De FACTO: Варто ще враховувати також типи сприйняття інформації органами відчуття (яких традиційно 5, а насправді більше, оскільки необхідно враховувати й інтуїцію). Тобто. В і з у а л і с т – людина, хто сприймає більшу частину інформації з допомогою очей/зору, зображально. А у д і а л – той, хто отримує основну інформацію через вуха/слух, звуком. К і н е с т е т и к – це та людина, яка сприймає відомості через відчуття (нюх, смак, дотик тощо) [5]. Д и н а м і с т – людина, котра певну частину інформації сприймає за допомогою рухів (жестів, ходьби, бігу тощо). Л о г і к – це людина, у якої сприйняття інформації відбувається через осмислення одержаного, за допомогою цифр, доказів, формул. Д и с к р е т – особа, яка споживає будь-яку інформацію імпульсивно, в залежності від ситуації, обставин спілкування тощо. А н а л і т и к – опрацювання інформації здійснюється компаративістськи, на фактах, із висновками. С и м в о л і с т – хто сприймає відомості від знаків, образів, асоціацій, різних зображень. І н т у ї т и в і с т – для якого/якої особливе несвідоме сприйняття інформації у звичайному чи стані зміненої свідомості (сні, трансі, гіпнозоні, навіювальному або навіть наркотичному, чи алкогольному тощо). Зазначені фактори корелюються з типами людей, оскільки є в основі сприйняття інформації. Логічно буде додати також відому Аристотелівську класифікацію темпераментів (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик) і популярні соціонічні квадри (інтуїтивно-логічний екстраверт, сенсорно-етичний інтроверт, логіко-інтуїтивний екстраверт, логіко-інтуїтивний інтроверт та інші). Все це дається взнаки при пролистуванні новин!
В Україні спершу «ньюсскролінг», як я в и щ е, заявився через Чорнобильську катастрофу (від 26 квітня 1986 р.), коли люди шукали необхідну інформацію у вітчизняних і зарубіжних джерелах (особливо на радіостанціях «Голос Америки», «Свобода», які постійно глушили), необхідну для свого виживання. У залежності від інформації та її впливу тоді появилися катастрофісти, песимісти, оптимісти. Бо – два тижні та й поготів, фактично, ніде нічого не віднаходили, оскільки центральна і республіканська влади її приховувала. Як учасник висвітлення найбільшої в світі атомної катастрофи, тоді заступник головного редактора Головної редакції інформації Українського телебачення (програми «Актуальна камера»? «Вечірній вісник», «Новини», 1985-1988 рр.), журналіст, потім науковець, проблему досліджував і опублікував більше 40-а статтей [3] та книжку «І засурмив Третій Янгол» [3]. Там же є світлини і бібліографія авторських публікацій в українських і закордонних медіа, з чим можна ознайомитися самостійно.
Потім «ньюсскролінг» (НС) спалахнув під час пандемії коронавірусу, який спонукав знову людей шукати, починаючи з 2019 року, інформацію про цю заразу та як уберегтися/лікуватися від неї. Попри вакцинації, пошук такої інформації триває й досі, хоча значно уповільнився. До того ж – на всій території України з 1 липня 2023 року постановою Кабінету-Міністрів скасовано карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. У такому аспекті можна вже говорити про «сповільнений ньюсскролінг» (СНС).
А нині маємо «інтенсивно-екстенсивний ньюсскролінг» (ІЕНС), зумовлений війною, зокрема сигналами «Увага! Повітряна тривога!», обстрілами міст, селищ, сіл, об’єднаних територіальних громад, особливо в прикордонні; убивствами цивільних людей – дітей, жінок, стариків; руйнуваннями інфраструктури, зокрема житлових будинків, дитсадків, лікарень, шкіл; емпатією та різним психостаном українок і українців. Потужна хвиля інтенсивно-екстенсивного ньюсскролінгу сталася після підриву дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, затоплення великої території та 80-ти міст і сіл у Херсонській і Миколаївській, почасти в інших областях. Умисна руйнація російськими військовими підрозділами, спеціальною їхньою ДРГ дамби спричинила велику трагедію – екоцид і геноцид. Не лише мешканці Півдня України, а й, фактично, всі громадяни й громадянки України, діаспори в Європі, Америці, Австралії й на інших материках солідарні в своїй патріотичній справедливо-правдивій позиції та допомозі потерпілим...
Хотіли – без води людей лишити,
але той намір їм ніколи не здійснити.
Украйна, світ із ними солідарні
й зусилля їхні аж ніяк немарні!
Де-еС-еН-еС, поліція, місцеві
і волотери звідусіль червневі,
людей із водного полону виручають,
в безпекові місця їх відправляють.
А дрони – пташки всюдні ці крилаті,
локації шукають як пернаті.
Одеське Чорне море – засміттили,
куди будинки, міни приблудили.
Сусідів це також сповна торкнеться,
бо лихо від Каховки не минеться.
За е к о ц и д, кремлівські з л о д і я н н я
їм у Гаазі будуть п о к а р а н н я!
А всі нанесені отам руїни
загоять вишиванки України!
І буде ГЕС, нова Каховська стане,
як тільки ПЕРЕМОГА наша гряне!
АВТОР ДИФЕРЕНЦІЮЄ НЬЮССКРОЛІНГ НА:
• З а г а л ь н и й (ЗНС), тобто невпинне гортання новин/подій в інтернет-
виданнях, ютубі, соціальних мережах, чатах, спільнотах, виокремлюючи цікаве й необхідне для себе; він може бути активний і сповільнений. Перемикання пультом телепрограм або радіопередач FM-станцій, чи листанні заголовків на шпальтах газет/часописів також відноситься сюди.
• Д у м С к р о л і н г (ДС), [думсерфінг (ДСФ) як синонім], тобто постійне пролистування лише н е г а т и в н и х новин;
• ВибСкролінг (ПС) – вибіркове гортання п о з и т и в н и х і негативних повідомлень, визначаючи приблизно їх з м і с т за назвами матеріалів.
Зупинимося тепер на зазначених різновидах конкретніше.
Загальний «ньюзскролінг» передбачає пошук / пролистування / перемикання повідомлень у медіа. До того ж, вони й самі спонукають до цього. Приміром, такими фразами: (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця новини). (Марина Подоляк. 10 червня 2023 р. 10:53. Контужений, але живий… [11]. У стані загального ньюсскролінгу (утвердивши термін, далі писатимемо без лапок) перебувають майже всі реципієнти (користувачі, глядачі, слухачі, читачі). Оскільки цього не уникнути, то – в а ж л и в о: А. Користуватися медіа, які мають довіру
Не варто покладатися лише на своє особисте і категоричне сприйняття, а необхідно знати «Білий список медіа», яких визначає Інститут масової інформації на основі дослідження. Візьмемо останні результати, де визначено найякісніші та найвідповідальніші онлайн-медіа України: Суспільне Новини, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Дзеркало тижня, Бабель, НВ, Еспресо. За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які увійшли до «Білого списку», в середньому становить близько 96%. (На 31.03.2023 р.). [9]. ДЛЯ ДОВІДКИ. «Білий список медіа» – це серйозне дослідження ГО «Інститут масової інформації» за спеціальною методикою, приміром, також й у попередні роки, 50-ти популярних українських онлайн-медіа, відібраних на першому етапі на основі даних попередніх моніторингів ІМІ, “SimilarWeb” та “Gemius”, оцінювалися на предмет наявності маніпуляцій, фейків, чорного піару. На другому етапі дослідження медіа, які пройшли перший етап, аналізувалися за такими критеріями: стандарти балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів, публікації на ресурсах джинси, сексизму та мови ворожнечі, а також на предмет прозорості – наявності на сайті контактів, редакційних політик, фінансової прозорості. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків [9]. Обов’язково додамо до цього довірливого списку Повідомлення Генерального штабу ЗСУ; очільників обласних, міських і районних держадміністрацій, що дуже важливим є для мешканців регіонів; Центру Національного спротиву, інших офіційних джерел, про щ о буде ще мова.
Потрібні та дуже важливими були б і дослідження регіональних медіа, що адресую Інституту масової інформації. Нині організовую виставку воєнної преси, де будуть видання: «ЯРМАРОК. Сумська обласна щоденна незалежна газета» (редактор Володимир Петренко); «Трибуна праці» (смт Іванків Київської області, редактор Павло Смовж); «Промінь» (смт Сновськ на Чернігівщині, редакторка Олена Компанець); «Вісті Роменщини» (Сумщина, редактор Павло Ключник), збираю, звісно, й чимало інших. Прохання й до інших колег надіслати 1-2 випуски, попередньо узгодивши контакти через мій месенджер у ФБ. А зазначені газети у час окупації не виходили та оперативно відновилися після звільнення територій від окупантів. Їм фінансово –нелегко, але вони – на плаву й сповна відображають життя своїх Об’єднаних територіальних громад і найважливіші події в країні та у закордонні. А газета «ЯРМАРОК» навіть поновила усі випуски за І півріччя 2022 року. Отже, стає зрозуміло, які джерела інформації мають бути в її споживанні домінантними.
Особисто у мене загальний ньюсскролінг (ЗНС) відбувається кілька разів на добу і починається з «Офіційної мапи тривог», тоді – чати «Блискавка» (3 млн 400 тис. підписників), «Безпечний регіон» (найоперативніші за відображенням ситуації, особливо під час «Повітряної тривоги»), «НВ», «Українська правда», телеграм-канали Юрія Бутусова, Андрія Цаплієнка (поточна інформація з фронту, хоча у них чимало повторів від інтернет-видань) – паралельно йдуть «Єдині Новини» з Національного марафону провідних телеканалів і радіостанцій України (із останніх – в основному «Українське радіо, майже 16/7) плюс інколи FM-станції: «Радіо Байрактар. Музика Української Перемоги» і трохи головних новин), інші; український портал BBC; чудовий цифровий застосунок «Дія», де є провідні українські і зарубіжні (CNN) ТБ-канали. Найбільш корисний та швидкий для людей у поданні інформації по екстремальній ситуації після оголошення «Повітряної тривоги» – Благодійний фонд «Безпечний регіон» (десь 325 тис. учасників). Його очільник Сергій Гулієв посекундно чи похвилинно інформує, приміром: «Повітряна тривога» у таких-то областях, Мапа «Повітряної тривоги», тоді, наприклад, – про зліт «МІГ-31» з «Кинджалами» у Брянській обл. і в районі Каспія «тушок» (Т-95) з балістикою – «Усі в «Укриття»! Потім також оперативно інформує про напрямки руху і кількості «Шахедів 136/131», інших БПЛА. В оперативне інформування також включаються чат «Блискавка» і телеграм-канали зазначених відомих і авторитетних журналістів, поступово з’являється інформація й в указаних інтернет-виданнях. Із 12 червня 2023 року почав діяти «Telegram»-канал Повітряних сил ЗСУ, в якому зазначено, що це зроблено на прохання журналістів і громадян, щоб одержувати достовірну інформацію [10]. Його повідомлення короткі та змістовні, приміром: «Увага! Сумська область – ракетна небезпека»! (12:09.20.06.2023). «Увага! Загроза застосування балістичного озброєння в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях. Не ігноруйте сигали повітряної тривоги». (12:09.20.06.2023). А телерадіомарафон «Єдині НОВИНИ» подає наживо речниць і речників Оперативних командувань (ОК) «Південь», «Таврія», «Схід», «Північ», Повітряних сил ЗСУ та об’єднаних прес-центрів.
Б.Зупинятися на актуально-змістовних повідомленнях, визначаючи їх за назвами/заголовками. Наприклад, відкривши рейтингове інтернет-видання «НВ» чи «УП», бачимо/читаємо низку лідів (загаловків із «врізами»). Реципієнт, звісно, зупиниться на тих, які для нього є життєво важливими. Спробуйте зробити це самостійно. Головне тут, не відкривати все п і д р я д чи ті, які вас не цікавлять, хоча вони можуть мати інтригуючі назви? Особливо уважно ставитися до передруків із популярних зарубіжних видань, оскільки там достатньо різночитабельної інформації. Окремо і прискіпливо варто придивитися до опублікованих у них думок е к с п ер т і в, тому що їхні твердження є суб’єктивними. Як на мене, то деяких спіймано на абсолютно полярній або суперечливій експертизі, а то й неправдивій інформації, висловленій у різні місяці/роки війни. Приміром, один із них, добре відомий, 19 і 22 лютого 2022 року заявляв: «Ніякого вторгнення не буде»! А нині активно веде свій «ЮТУБ», коментуючи суб’єктивно важливі події. Тут на увагу заслуговують фахові експерти, до того ж лише у своїй сфері (військові, конструктори, інженери, лікарі, психологи, інші). Зазначу також, що має значення й статус медіа, яке їх публікує чи де вони виступають.
Очевидно, що кожна людина в такому аспекті може опиратися й на власний перевірений досвід!
У деяких зазначених рейтингових інтернет-виданнях є блоки типу «Новини від партнерів», до яких варто ставитися дуже обережно? Чому? Та тому, що там подано, м’яко кажучи, дуже суб’єктивні міркування з багатьох життєво важливих проблем плюс прогнози тарологів, екстрасенсів, астрологів, шаманів, про що вже йшлося. Сприймаючи їх «як заправду», можна ввести себе і своїх рідних чи родичів, друзів, знайомих в оману.
Наявний розрив між реальністю та її уявленням людьми. Таке явище можна назвати як «у я в о р е а л ь»! У новій медійній дійсності за правдиві й беземоційні факти частково ліпше сприймаються прогнози, страхи тощо. Проблема пролонгується ще й тим, що існує когнітивна невідповідність сприйняття наданих різнофактних матеріалів ЗМІ. Тоді виникає когнітивний дисонанс (із латині cognition: узнати/пізнати), д и с о н а н с (на латині dissonantio: всупереч/ невідповідність/протиріччя), тобто дискомфортний психоемоційний стан через с у п е р е ч л и в і, а то й полярні новини, повідомлення, факти, аналітику, вкиди фейків та пропагандистських і маніпулятивних матеріалів. Усе це може призводити людину до неспокою, зниження самооцінки та продукувати р і з н і тривоги, негативні відчуття, емоції і поведінку/вчинки/ дії [1; 14]. Т Р И В О Ж Н І С Т Ь виникає через складне і неоднозначне сприйняття ситуації / когнітивний дисонанс. У зв’язку з цим, можуть з’являтися:
• Тривожні мислі – «Як там діти, батьки, родина?» «Що на фронті? «Куди летять ракети або шахеди?», «Чи не вражать обстріли дітей, мене, батьків?» «Скільки триватиме війна?» та інші.
• Тривожні відчуття: «Безпорадність», яка опускає руки; «Страх», «Жах», «Переляк», «Відчай» через які може появитися ступор.
• Тривожні емоції: «Злість», «Лють», «Ненависть», «Огида», інші.
• Тривожні дії: Відповідати впевнено-дієво на екстремально-ситуаційні запитання – «Щ о робити?» «Куди сховатися?» «Бігти в укриття чи якось перечекати?», тобто діяти варто тільки правильно (через «не можу»), не ризикувати, стежити за сиренами ”Повітряної тривоги” з офіційної мапи map.ukrainealarm.com, використовувати найближчі укриття.
З А Г А Л О М же, щоб у н и к а т и когнітивного д и с о н а н с у, треба користуватися достовірно-авторитетними засобами масової інформації, зазначеними вище. Хоча відомий стандарт журналістики: «Факти святі – коментарі вільні»!
Перебуваючи у стані загального ньюзскролінгу, не обійтися на потрапляння на н е г а т и в н і новини, – тобто люди опиняються вже в іншій ситуації, а саме: «д у м с к р о л і н г у» (ДС). Люди схильні дивитися / переглядати, слухати і читати в р а ж а ю ч і н о в и н и в різних медіа, особливо у соціальних мережах. Саме така особливість медіаспоживання і називається «д у м с к р о л і н г о м», що з англ. doom – це “доля”, “загибель”, ”приреченість”, “темінь“ і “scrolling” – “прокрутка”, акт споживання негативної інформації. За контекстом найбільше підходять слова “прокрутка” і ”приреченість”. У розпал війни проблема ця, як ніколи, є а к т у а л ь н о ю, тому й не випадково чимало людей опиняються ів стані д у м с к р о л і н г у, що вже досліджено автором [2]. На це є низка також інших причин, чому люди не можуть відмовити собі в компульсивному споживанні поганих, а то й фальшивих новин: інтригуючі заголовки, емоційні назви, дизайн медіа; як ніби своєрідне «попередження» чогось; та й притаманна звичайна цікавість. Ясна річ, провокаційні заголовки притягують більше користувачів / читачів / глядачів. З психологічної точки, зору такий підхід можна пояснити компульсивною потребою людини компенсувати свій тривожний стан: боязкість, страх, інше на одержання позитиву.
Вибірковий ньюсскролінг (ВНС) передбачає часткове гортання п о з и т и в н и х і негативних повідомлень на основі привабливості назв матеріалів, фото, дизайну, відео, і лише після цього заглиблюючися в їхній зміст.
НАУКОВА НОВИЗНА. Автор уперше в світовій науці й практиці досліджує нове інформаційне явище в умовах найбільшої після ІІ Світової – російського-української війни (триває із 2014 р.), постійних ракетно-шахедних прильотів, обстрілів територій, убивств мирних людей, руйнування енергетичної інфраструктури, житлових будівель, закладів культури, освіти, медицини та влаштованих державою-агресоркою екоциду й геноциду після підриву дамби на Каховській ГЕС, постійного ядерного шантажу України і Європи! Саме така поліфакторність продукувала автору й новий т е р м і н на його означення як «newsscrolling» / «ньюсскролінг» у сучасному інформаційному фарватері.
В И С Н О В К И і ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.
1. Розуміємося на сутності ньюсскролінгу як постійному гортанню новин.
2. Користуємося достовірними джерелами. 3. Уникаємо когнітивного дисонансу.
4. Не практикуємо думскролінг/думсерфінг. 5. Діагностуємо свій тип і психологічний стан та прояви емоцій. 6. Уміємо гасити негативні емоції.
7. Знаємо і зосереджено використовуємо шкалу п о з и т и в у.
ЗАВЖДИ КОРИСТУЙМОСЯ НАДІЙНО-ДОСТОВІРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
ІНФОРМАЦІЇ, щоб ЗНАТИ істинну П Р А В Д У про ВАЖЛИВІ ПОДІЇ!
ОБЕРІГАЙМОСЯ, ТРИМАЙМОСЯ, ЄДНАЙМОСЯ!
ДЖЕРЕЛА і ЛІТЕРАТУРА
1. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – Українська Світова Інформаційна Система – УСІМ] / Режим доступу: https://ukrainainc.net/2022/05/28/4187/ (Дата звертання 29 червня 2023 р., з екрана).
2. Бугрим В. Думскролінг та його подолання / Валентин Бугрим // [Інтернет-видання «СУРМА» – україноцентрична газета] / Режим доступу: https://surma.com.ua/611-dumskroling-ta-iogo-podolannia.html (Дата звертання 3 липня 2023 р., з екрана).
3. Бугрим В. І засурмив Третій Янгол / Валентин Бугрим. К., 2016. 60 с.
4. Бугрим В.В. Лінгво-нейротехнологія комунікацій // Засоби масової комунікації як форма бізнесу: Тези і виступи на міжнародній науково-практичній конференції 26-27 червня 1992 року. К., 1992. С.73-75.
5. Бугрим В.В. Нейрокомунікація в журналістській діяльності й освіті // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка: Серія: Журналістика. Вип. 2. К., 1995. С. 85-95.
6. В Україні зареєстровано 160 тисяч організацій громадянського суспільства // [Державна служба статистики України] / URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звертання 5 липня 2023 р., з екрана).
7. Поступает тревожная информация... // [Інтернет-видання] / URL: www.dialog.ua (Дата звертання 4 липня 2023 р., з екрана).
8. Почепцов Г. Смисли і війни. Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах / Георгій Почепцов. К.: ВД «Києво-Могилянська академія, 2016. 316 с.
9. Онлайн-медіа, що стали найякіснішими: моніторинг ІМІ // [Інтернет-ресурс] / Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i51820 (Дата звертання 1 липня 2023 р., з екрана).
10. Офіційний «Telegram»-канал командування Повітряних сил ЗСУ / URL: https://t.me/kpszsu (Дата звертання 12 червня 2023 р., з екрана).
11. Подоляк М. Контужений, але живий… / Марина Подоляк // [Інтернет видання obozrevatel.com] / URL: war.obozrevatel.com (Дата звертання 30 червня 2023 р., з екрана).
12. Цікаві факти про пам’ять людини: ТОП-20 // [Інтернет-ресурс – журнал «EVENT Ukrainer» / Режим доступу: https://eventukraine.com/health/cikavi-fakti-pro-pam-yat-ljudini-top-20/ (Дата звертання 1 липня 2023 р., з екрана).
13. Чому нами легко маніпулювати? // [Інтернет-ресурс – artefact.live] / Режим доступу: https://artefact.live/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-8 (...) (Дата звертання 5 липня 2023 р., з екрана).
14. Bugrym V. How to overcome cognitive dissonance? / Valentyn Bugrim // [Інтернет-видання – /uawar.news] / Режим доступу: https://uawar.news/2022/09/20/how-to-overcome-cognitive-dissonance%EF%BF%BC/ (20 september 2022) (Дата звертання 10 червня 2023 р., з екрана).
15. Reuters Institute / Access mode:
https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/sites/default/files/Digital%20News%20Report% 202017%20web_0.pdf. (Дата звертання 4 липня 2023 р., з екрана).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
