Після Громадянської війни звільнені з рабства люди були кинуті здебільшого на власні мізерні ресурси. Як правило, їм бракувало грошей, їжі, одягу та притулку. Федеральний Бюро вільних людей, створене Конгресом у 1865 р., Допомагало колишнім рабам, даючи їм їжу та знаходячи для них роботу та будинки. Бюро створило лікарні та школи, включаючи такі вищі навчальні заклади, як Університет Фіска та Інститут Хемптона. Північні благодійні установи, такі як Американська місіонерська асоціація, також допомагали звільненим. Південні штати ж запровадили, Чорні кодекси - закони, схожі на кодекси рабів, які обмежували пересування колишніх рабів, намагаючись змусити їх працювати плантаторами - часто для своїх колишніх господарів - з абсурдно низькою зарплатою. Хоча рабство було закінчено, жорстокість упереджень білої раси зберігалася. Чорні кодекси, надавали певні законні права чорношкірим, включаючи право вступати в шлюб, володіти майном та пред'являти позови в суді, але водночас забороняли темношкірим служити присяжними, давати свідчення проти білих чи служити в державних ополченнях. Чорні кодекси також вимагали від чорношкірих пайовиків та фермерів-орендарів підписувати щорічні трудові контракти з власниками земель. Якщо вони відмовляли, їх могли заарештувати і примусово відправляти на так звані виправні роботи, які фактично заміняли, для більшості колишніх рабовласників, рабів на ув’язнених [1]. У кількох місцях на півдні США колишні раби відібрали землю у колишніх рабовласників відразу після громадянської війни. Але федеральні війська швидко повернули землю білим землевласникам. Рух серед республіканців у Конгресі за надання землі колишнім рабам не мав успіху. Колишні раби ніколи не отримували компенсації за поневолення.
Законодавчими актами, що ознаменували завершення Громадянської війни стали так звані «Чорні кодекси», що застосовувались виключно на території Південних штатів у період Реконструкції і встановлювали певні перешкоди у реалізації прав колишніх рабів, проте у межах відміни рабства. Наприклад, «Чорним кодексом» штату Техас було встановлено обмеження вибору роботодавця, що змущувало колишніх рабів працювати у своїх плантаторів, але вже у найм та за низьку платню; заборона носити зброю та пробоводити масові зібрання; дозвіл на використання примусової праці дітей рабів для подолання наслідків Громадянської війни тощо [2, с. 163].
Протягом періоду Реконструкції , який тривав з 1865 по 1877 р.р., Конгрес прийняв і ввів у дію закони, які пропагували громадянські та політичні права афроамериканців на півдні. Найвизначнішими серед законів, прийнятих Конгресом, були три поправки до Конституції США: тринадцята поправка (1865) закінчила рабство, чотирнадцята поправка (1868) гарантувала афроамериканцям права американського громадянства, а п'ятнадцята поправка (1870) гарантувала чорношкірим конституційне право вибору [3].
Афро-американці активно брали на себе права, можливості та обов'язки громадянства. Під час Реконструкції 700 афроамериканських чоловіків служили на виборних державних посадах, серед них два сенатори США та чотирнадцять членів Палати представників. Ще 1300 афроамериканських чоловіків та жінок займали призначені державні посади. Але темношкіра політична влада була недовгою. Північні політики дедалі більше знаходили спільну мову з білим півднем, і вже у 1872 р. практично всі лідери Конфедерації були помилувані і знову мали змогу голосувати і обіймати державні посади. За рахунок економічного тиску та терористичної діяльності насильницьких антитемношкірих угруповань, таких як Ку-клукс-клан, більшість афроамериканців трималися подалі від виборчих дільниць. До 1877 р., влада країни вивела з півдня останні федеральні війська, південні білі знову повністю контролювали ці території. Афроамериканці були позбавлені права голосу положеннями нових конституцій штатів, таких як ті, що були прийняті в Міссісіпі в 1890 р., а також в Південній Кароліні та Луїзіані в 1895 р. [4].
Відродження верховенства білих на Півдні супроводжувалось зростанням насильницького расового поділу. Починаючи з Теннессі в 1870 р., усі південні штати відновлювали закони, що забороняють шлюб між чорношкірими та білими. Також південні штати ухвалили так званий закон Джима Кроу, що передбачав сегрегацію майже у всіх громадських місцях. До 1885 р. Більшість 22 південних штатів офіційно розділили свої державні школи. Більше того, у 1896 р., підтримуючи закон Луїзіани, який вимагав сегрегації пасажирів на залізничних вагонах, Верховний суд США встановив доктрину «окремого, але рівного» [1].
Отже, Союз Штатів був відновлений, а рабство усунуто, через що мільйони негрів отримали конституційні права та свободи. Підтвердженням цього є прийняття ХІІІ поправки до Конституції США, в якій зазначено, що У Сполучених Штатах або у будь-якому місці, підпорядкованому їх юрисдикції, не повинно існувати ні рабство, ні підневільна служіння, крім тих випадків, коли це є покаранням за злочин, за який особу було належним чином засуджено. Крім того, 9 липня 1886 р. була прийнята XIV поправка до Конституції США, згідно з якою Жоден штат не повинен видавати або застосовувати закони, що обмежують привілеї і пільги громадян Сполучених Штатів; так само як жоден штат не може позбавити будь-яка особа життя, свободи або власності без належної правової процедури або відмовити будь-якій особі в межах своєї юрисдикції однаковою захисту закону. Через такий зміст XIV поправку до Конституції США було визнано однією з найдемократичніших за всю історію розвитку американського конституціоналізму.
У роки після реконструкції афроамериканці отримували лише невелику частку від зростаючої кількості промислових робочих місць у південних містах. І порівняно небагато сільських афроамериканців на півдні володіли власними фермами, та були в боргу перед білими поміщиками, в яких орендували землю. Інтеграція міського населення північних афроамериканців пройшло не набагато краще. Вільні робочі місця на які претендували темношкірі в основному займали європейські іммігранти. У пошуках покращення багато афроамериканців мігрували на захід. «Закони Джима Кроу» не були прийняті в північних штатах, однак темношкірі люди все ще зазнавали дискримінації на роботі або коли намагалися купити будинок чи здобути освіту. У деяких штатах були прийняті закони про обмеження виборчих прав для чорношкірих американців.
Література:
1. Paul Harris, The Observer American civil war https://www.theguardian.com/world/2012/jun/16
2. Chalmers, David M. Backfire: how the Ku Klux Klan helped the civil rights movement . Rowman & Littlefield, 2003.216 р.
3. John Hope Franklin and Evelyn Brooks Higginbotham, From Slavery to Freedom: A History of African Americans (New York: McGraw Hill, 2011), 551.
4. The Civil War Еra URL: https://www.britannica.com/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
