В Україні на сьогодні є вкрай актуальною проблема фінансування природоохоронних заходів, екологічних програм та ресурсозберігаючих проектів. Ст. 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету АРК і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів [4].
Дослідженню особливостей фінансового забезпечення охорони довкілля на державному рівні присвятили свої праці такі науковці: О. Веклич, В. Кравців, О. Кашенко, Ю. Кулаковський, М. Матвєєв, О. Мерза, О. Новицька, Н. Савчук, М. Хвесик та ін. Ураховуючи результати їх досліджень, можна констатувати недосконалість нормативно-правової бази, що регулює державну підтримку природоохоронної діяльності.
Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регламентується такими актами:
1. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», яким визначено джерела фінансування природоохоронної діяльності [3];
2. Податковим кодексом України, де встановлено ставки екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води, лісових ресурсів, надр тощо [2];
3. Бюджетним кодексом України, що передбачає розподіл екологічного податку по вертикалі та горизонталі [1].
На сьогодні національним законодавством передбачено, що платники перераховують до бюджету суми податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речових, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях і за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів. Також встановлено рентну плату за користування надрами, радіочастотами, водою, лісовими ресурсами, за транспортування нафти і нафтопродуктів [2]. Відповідно до показників виконання Зведеного бюджету України у 2021 р. рентна плата за користування надрами склала 4,9 % у загальній сумі доходів, а видатки на охорону навколишнього природного середовища становили тільки 0,6 % [4].
Розглянемо досвід Швеції, де платники податків сплачують енергетичний, екологічний, акцизний податки до державного бюджету. В цій країні ведеться перетворення промислових зон в житлових районах на райони з нульовим викидом двоокису вуглецю з використанням системи акумулювання теплової енергії; упроваджуються зелені технології, такі як: «розумні» електромережі, використання відновлюваних енергоресурсів, екологічний громадський транспорт, велосипедні доріжки, організація збору та утилізації сміття. У Швеції альтернативна енергетика становить більш ніж дві третини. За допомогою спеціальної екологічної програми скорочено частку окислених озер, упроваджено новітні очисні споруди та забезпечено всю країну чистою водопровідною водою. Стокгольмська конвенція щодо стійких органічних забруднювачів від 22.05.2001 р. передбачає припинення виробництва особливо небезпечних і стійких хімічних речовин [5], що призвело до повного зупинення у Швеції промислового використання ртуті. Зазначимо, що Україною також підписано і ратифіковано цю Конвенцію.
Урядом Швеції були введені податкові пільги для тих великих промислових підприємств, які знизили енергоспоживання ─ завдяки цьому рівень викидів двоокису вуглецю не перевищує 1 %. Крім того, Урядом введено додаткові податки на продукти нафтопереробки і податкові пільги за користування біопаливом, що стимулювало перехід до біоресурсів. Найбільшим досягненням Швеції можна вважати переробку 100 % сміття, з якого отримують електричну та теплову енергії, для чого ця країна навіть купує сміття у своїх сусідів. Видатки бюджету центрального Уряду Швеції тільки на загальну охорону навколишнього природного середовища складають 1,4 % [6], тоді як в Україні, як зазначено вище, цей показник ледь наближається до 0,6%.
Отже, ураховуючи шведський досвід бюджетного фінансування охорони навколишнього природного середовища, вважаємо за доцільне в Україні збільшити екологічні податки на забруднюючі речовини з одночасним введенням податкових пільг за користування альтернативною енергетикою; збільшити штрафи за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; розробити та схвалити чітко визначений порядок фінансування та умови використання грошових ресурсів на природоохоронну діяльність; підвищити рівень обізнаності громадян у цій сфері і посилити відповідальність за навколишній світ та збереження планети для наших нащадків.
Література:
1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2020 №2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text
2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
3. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 №1264-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#top
4. Бюджет 2021: Інформація щодо виконання Державного та Зведеного бюджетів України від 31.01.2022. URL: https://mof.gov.ua/uk/budget-process-projects-declaration
5. Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі: Закон України від 22.05.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_a07#Text
6. Річний звіт центрального Уряду 2021 – підсумок, скр. 2021/22:101 від 20.05.2022. URL: https://government.se/legal-documents/2022/05/central-government-annual-report-2021---summary/
_____________________
Науковий керівник: Солдатенко Оксана Володимирівна, доктор юридичних наук, професор, Полтавський університет економіки і торгівлі
|