На сьогоднішній день у юридичній доктрині немає єдиного, загальновизнаного бачення на поняття організованої злочинності у фінансовій системі, як кримінологічного явища. Для того щоб дослідити категорію «організована злочинність у фінансовій системі», необхідно розглянути складові елементи даної категорії: організована злочинність і злочинність у фінансовій системі. Організована злочинність у більшості випадків розглядається, як історично зумовлена частина злочинності, як негативне соціальне явище, що самовідтворюється та виражається в злочинній діяльності організованих злочинних груп (злочинних угрупувань), яка характеризується ієрархічно структурованою тіньовою економікою. Дане негативне соціальне явище охоплює широке коло протиправної діяльності, і тому під час її дослідження слід застосовувати методологічні засади пізнання.
Деякі з аспектів методів пізнання організованої злочинності з кримінологічних позицій в наукових працях розглядали такі вітчизняні вчені, як І. Г. Богатирьова, Г. П. Жаровська, А. П. Закалюк, Т. В. Мельничук, В. Ф. Оболонцев, О. Ю. Шостко та ін.
Методологія – це аксіоматичні засади наукового світорозуміння, відповідно до яких розкриваються теорії походження, цілі та механізми функціонування явищ [1, с. 48].
У кримінологічній науці методологія включає в себе систему конкретних способів, прийомів, засобів збору, обробки, аналізу та оцінки інформації про злочинність, її причини та умови, особи злочинця, заходи боротьби зі злочинністю, методи кримінологічного прогнозування її розвитку та планування заходів боротьби з нею, а також реалізацію рекомендацій щодо вдосконалення практики запобігання злочинам та можливостям оцінки ефективності цієї діяльності [2, с. 72].
Нам імпонує думка Г. П. Жаровської, яка вважає, що «основним методом дослідження організованої злочинності є історичний метод, оскільки саме він передбачає розгляд об’єктивного процесу розвитку об’єкта, реальної його історії з усіма поворотами й особливостями. Це є певним способом відтворення в мисленні історичного процесу становлення організованої злочинності» [3, с. 124].
Особливе місце в кримінологічних дослідженнях організованої злочинності займають конкретно-соціологічні методи, тобто методи вивчення соціальних явищ в їх конкретному прояві в конкретних умовах місця і часу. Цей комплекс методів включає такі критерії:
- вивчення документів;
- спостереження (внутрішнє та зовнішнє);
- експеримент.
Досліджуючи організовану злочинність у фінансовій системі, слід мати на увазі, що учасники організованих злочинних угруповань характеризуються сукупністю взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, багатоступеневою системою управління, високим рівнем конспірації та захисту за допомогою корупційних зв'язків.
Аналізуючи різні думки вчених з даного питання, можемо зазначити, що під час дослідження організованої злочинності у фінансовій системі слід використовувати такі методи пізнання:
1. Сходження від абстрактного до конкретного. Цей метод пізнання передбачає певний рівень теоретичної бази досліджуваного, висування гіпотез, використання теоретичних понять та уявлень, абстрактне мислення.
2. Гіпотеза. Даний напрямок методологічного дослідження проводить пошук, акцентує увагу на учасників організованих злочинних угруповань, на тих чи інших моментах їх злочинної дійсності, дозволяє цілеспрямовано вести вивчення.
3. Системно-структурний аналіз. Нині все частіше говорять про системний рух, який включає поряд із системним підходом загальну теорію систем, системний аналіз, філософське осмислення системності світу тощо.
4. Історичний метод; порівняння. Направлений на вивчення організованої злочинності у фінансовій системі в історичному розрізі.
5. Динамічні та статистичні методи. Даний метод допомагає порівнювати організовану злочинність у фінансовій системі у різних державах, у різних регіонах держави, кримінальних осіб різної статі, віку, соціального становища тощо.
Від використовуваних методів залежать результати досліджень, глибина проникнення закономірності злочинності та її детермінації. Надійна методика необхідна і при вирішенні проблем організації боротьби зі злочинністю, оцінки ефективності вживаних запобіжних, правоохоронних та інших заходів.
Отже методичний підхід до вивчення організованої злочинності у фінансовій системі як соціального явища не відкидає, наприклад, причинно-наслідкового пояснення конкретного злочину чи його групи, а доповнює кримінологічне досліджень, наповнює її новим змістом. У різних підходів різні завдання та, відповідно, різні методи їх вирішення.
Необхідно також підкреслити, що методологічне дослідження організованої злочинності у фінансовій системі допоможе визначити загрози національній безпеці й запропонувати засоби їх нейтралізації. Поза як проблема коректної й адекватної ідентифікації загроз національній безпеці України, визначення джерел загроз, сфери їх походження, масштабів їх можливих наслідків і є одним з головних завдань кримінологічного дослідження.
Література:
1. Оболенцев В. Ф. О 21 Базові засади системного аналізу злочинності та віктимізації в Україні : монографія. Х.: Юрайт, 2016. 116 с.
2. Кримінологія: академічний підручник / Богатирьов І. Г., Джужа О. М., Топчій В. В. та ін.: за заг. ред. І. Г. Богатирьова. Чернівці: Технодрук, 2020. 336 с.
3. Жаровська Г. П. Транснаціональна організована злочинність в Україні: феномен, детермінація, протидія : моног. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 2018. 568 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
