У правовій системі протягом тривалого періоду нормативно-правовий акт був основним, якщо не єдиним джерелом права і на сьогоднішній день відіграє провідну роль у регулюванні суспільних відносин. Це визначає увагу до вивчення поняття «нормативно-правовий акт», його видів та ознак (особливостей).
Поняття та ознаки нормативно-правового акту перебувають у постійному розвитку. Зберігаються і усталені ознаки досліджуваного феномена. Проте, це свідчить про необхідність створення нових доктринальних підходів до нормативних актів. З метою досягнення цього результату існує гостра необхідність у прийнятті спеціалізованого акту про нормативні правові акти, що регламентував би систему нормативно-правових актів та правотворчий процес.
Усі нормативні акти мають бути ієрархізовані та диференційовані, оскільки державний механізм має в своєму розпорядженні розгалужену систему органів із встановленими правотворчими повноваженнями та суттєвим обсягом інших функцій, що здійснюються за допомогою видання правових актів. Цьому б сприяла систематизація нормативно-правових актів як один з механізмів удосконалення системи вітчизняного законодавства.
Нормативний акт є відображенням певної форми діяльності держави, її органів та посадових осіб. Він має державно-владний характер і є обов’язковим для тих, на кого він поширюється. І в цьому сенсі він одночасно є продуктом і універсальним інструментом, і об’єктом соціальних практик [1, с. 201].
Нормативно-правовим актам притаманні наступні ознаки: приймається від імені держави у строго визначеному порядку; є результатом правотворчої діяльності компетентних суб’єктів; містить правила поведінки загального характеру, регулятивно-охоронний вплив яких здійснюється щодо неперсоніфікованого кола суб’єктів; реалізується в особливому процесуальному порядку, має визначену документальну форму (закон, указ чи постанова); має юридичну силу, що дає можливості визначити принципи підпорядкування та ієрархічної побудови системи нормативно-правових актів [2, с. 122-123].
В умовах сьогодення систематизація законодавства є вкрай необхідним заходом на шляху до європейської інтеграції нашої країни. Саме систематизація дає змогу вдосконалити та впорядкувати законодавство для зручності його застосування та ефективної реалізації на практиці. Сутність поняття систематизації заснована на науково-теоретичному уявленні про систему і практичному використанні системного підходу. Окрім того, роль систематизації законодавства полягає в тому, щоб створити всі необхідні умови для його подальшого розвитку, позбутися в ньому прогалин та недоліків і забезпечити його внутрішню єдність [3].
Література:
1. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х т. Т. 1. М.: Юрид. лит., 1982. 360 с.
2. Теорія держави і права: [навчальний посібник] / за заг. ред. Р. Ромашова, Н. Пархоменко. К.: КНТ, 2007. 216 с.
3. Іванченко О.М. Систематизація права: загальні засади, сутність, правова природа. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle
|