В сучасному світі підприємництво відіграє важливу роль у формуванні економічного ландшафту суспільства та сприяє його соціальному прогресу. Здійснення підприємницької діяльності фізичною особою є одним із ключових аспектів розвитку сучасного господарства. Однак, воно вимагає дотримання ряду правових засад, які регулюють взаємовідносини між підприємцем, державою та іншими суб'єктами господарювання.
Правові засади здійснення підприємницької діяльності фізичною особою становлять фундаментальну базу, яка забезпечує стабільність, захист прав та інтересів підприємців, а також сприяє створенню конкурентоспроможного середовища для розвитку бізнесу. Вони включають в себе норми та принципи, які регулюють організаційні, фінансові, правові та соціальні аспекти підприємницької діяльності.
Основні засади державного регулювання підприємницької діяльності містяться в Господарському кодексі України, засади, що визначають правовий статус фізичної особи-підприємця в Україні в статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який вказує, що першочерговим кроком для початку підприємницької чи громадської діяльності є державна реєстрація [1]. Цією дією декларується офіційне визнання державою факту створення юридичної особи, фізичної особи-підприємця або громадського формування. Реєстрація забезпечується шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру, де зберігається актуальна інформація про всі зареєстровані суб'єкти. Після реєстрації, підприємці зобов'язані вести облік своїх доходів та витрат відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Сучасна правова доктрина містить досить багато досліджень, присвячених аналізу правових засад підприємництва. Так, Є.А. Липій вказує на на важливості дотримання дозвільних процедур для забезпечення фізичними особами - підприємцями (надалі – ФОП) здійснення законної та безпечної підприємницької діяльності. Він вважає, що саме через такі процедури держава створює умови для стабільного бізнес-середовища. Особливо це видно на прикладі реєстраційної процедури, яка яскраво демонструє дозвільний характер та її значення для підприємництва [2, с. 37].
Для здійснення підприємницької діяльності ФОП зобов'язані пройти державну реєстрацію в органах державної реєстрації. При цьому вони можуть обирати між спрощеною та загальною системами оподаткування, а також обирати форму ведення бухгалтерського обліку.
При цьому, Н.О. Саніахметова наголошує, що державна реєстрація – це обовʼязкова умова здійснення всіх видів підприємницької діяльності кожним субʼєктом підприємництва, що означає необхідність проходження ним певної процедури, яке підтверджується свідоцтвом про реєстрацію [3, с. 584].
Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлює обов'язок отримання ліцензії для здійснення окремих видів діяльності, що можуть вимагати спеціального дозволу [4]. При цьому Закон регулює порядок отримання, припинення та скасування ліцензій, а також встановлює відповідальність за порушення ліцензійних умов.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII описується сфера дії цього закону, вказуючи, що його положення поширюються на всіх суб'єктів господарювання, проте є певні види господарської діяльності, передбачені статтею, на які дія цього Закону не поширюється [4]. Закон встановлює, що деякі специфічні сфери діяльності, такі як банківська справа, ринок цінних паперів, фінансові послуги, зовнішньоекономічна діяльність, телебачення і радіомовлення, електроенергетика, ядерна енергія, освіта та інші, регулюються спеціалізованими законами.
Е. Бєкірова, досліджуючи правове регулювання певних видів господарської діяльності, розглядає ліцензування як елемент легітимації суб’єктів господарської діяльності та умову здійснення певних видів господарської діяльності, зазначає, що це обов’язкова підстава виникнення права здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, елемент механізму реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність та засіб державного регулювання господарської діяльності [5, с. 478].
В ст.7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", деталізується перелік конкретних видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Цей перелік включає такі сфери, як виробництво і торгівля зброєю, виробництво вибухових матеріалів, виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, видобуток і обробка дорогоцінних металів і каміння, виробництво і торгівля лікарськими засобами та багато інших [4].
Такий широкий спектр видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, свідчить про намагання держави контролювати і регулювати важливі та потенційно ризиковані сектори економіки для забезпечення безпеки, якості послуг і продукції, захисту довкілля та здоров'я громадян
Поза реєстрацією та ліцензуванням, фізичні особи - підприємці повинні враховувати інші аспекти правового регулювання. Наприклад, вони зобов'язані дотримуватися вимог з питань охорони праці та безпеки, які встановлені відповідно до законодавства. Це означає, що підприємці мають забезпечувати безпеку своїх працівників, виконувати нормативно-правові акти, що стосуються умов праці та охорони здоров'я.
Також важливою складовою правових засад є відповідність податковому законодавству. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік своїх доходів та витрат, подавати вчасно податкові звіти та сплачувати податки відповідно до встановленої законодавством процедури. У світлі сучасних тенденцій розвитку бізнесу та технологій, важливим елементом є також дотримання правил та нормативів у сфері інтелектуальної власності. Це означає, що підприємці повинні розуміти та дотримуватися законів, які стосуються авторських прав, патентів, товарних знаків тощо, щоб захистити свої інтелектуальні власності та уникнути порушень.
Отже, правові засади здійснення фізичною особою підприємницької діяльності в Україні складають фундамент, на якому будується весь механізм малого та середнього бізнесу, та в цілому розвиток економіки країни. На жаль, на шляху розвитку підприємництва фізичними особами можуть зустрічатися перешкоди, такі як бюрократичні процедури, недостатність підтримки та фінансування, а також непередбачуваність ринкових умов. Однак, з правильним розумінням та дотриманням правових засад, а також за підтримки держави та інших зацікавлених сторін, підприємці можуть здійснювати свою діяльність ефективно та успішно, сприяючи розвитку економіки та соціальному прогресу суспільства.
Література:
1. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15.
2. Липій Є. А. Деякі питання правового регулювання державної реєстрації підприємницької діяльності. 2020. С. 37-39.
3. Господарське право України : навчальний посібник. За заг. ред. Н. О. Саніахметової. Харків: Одіссей. 2005. 584 с.
4. Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text.
5. Бекірова Е. Е. Правове регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. Одеса, 2005. 202 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
