Однією з багатьох актуальних проблем для України, яка має не лише кримінально-правові, але і соціальні наслідки для усього суспільства, є проблема катувань, правильної кваліфікації та покарання за катування. Існують непоодинокі випадки, коли заподіяння тортур з боку представників держави так і залишилися непокараними. Ці питання є особливо актуальними після прийняття та внесення змін вітчизняним законодавцем до ст. 127 КК України в редакції Закону № 2812-IX від 01.12.2022, якою уведено в дію та встановлено покарання за катування, у тому числі і представників держави. Сам Закон України «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення відповідальності за катування» набув чинності 29 грудня 2022 року.
Для початку слід проаналізувати офіційну статистику притягнення до кримінальної відповідальності за катування в Україні в аспекті досліджуваного явища за 2023 рік. Для усвідомлення реального стану цього аспекту проблеми покарання за катування звернемося до статистичних даних, які містяться у Єдиному звіті про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2023 року та опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора [1, с. 1].
Відповідно до цих статистичних даних Офісу Генерального прокурора, на всій території України у період з січня по грудень 2023 року за ст. 127 КК України загалом обліковано 94 кримінальні правопорушення за катування, з них повідомлення про підозру за вчинення катувань було вручені 53 рази, до суду направлені з обвинувальним актом 37 кримінальних проваджень, а станом на кінець грудня 2023 року у правоохоронних органах остаточне рішення не прийнято у 48 кримінальних провадженнях за цією статтею. Додатково аналіз статистики показав, що у 9 випадках кримінальне провадження за катування було закрито.
Для порівняння, за статистичними даними Офісу Генерального прокурора з січня по грудень 2023 року усього було зафіксовано 96 238 кримінальних правопорушень за різними статтями КК України, повідомлено про підозру у 50 858 випадках, до суду направлені з обвинувальними актами 49 110 кримінальних провадження, закрито 76 524 кримінальних проваджень, остаточне рішення не прийнято у 46 187 кримінальних провадженнях [1, с. 1].
Таким чином, використовуючи нескладні математичні розрахунки, за статистичними даними за січень-грудень 2023 року відсоток відкритих облікованих кримінальних проваджень за катування за ст. 127 КК України (94) становить 0,09 відсотка у відношенні до загальної кількості зареєстрованих кримінальних проваджень в Україні (усього 96 238 кримінальних проваджень).
Аналіз статистики чітко показує, що фактично правоохоронні органи України майже повністю самоусунулися від розслідування катувань і реально катувань у 2023 році було вчинено набагато більше. Ніхто навіть не намагається і не бажає розслідувати ці злочини, внаслідок чого одним з аспектів проблеми покарання за катування є висока латентність, і такі кримінальні провадження майже ніколи не доходять до суду. Про яку реальну боротьбу з катуваннями можна говорити, коли за 2023 рік усі правоохоронні органи на всій території України направили до суду 37 обвинувальних актів за ст. 127 КК України.
При цьому покарання за катування як особливий склад можна кваліфікувати за статтею 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни через жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.
Відповідно до цих статистичних даних Офісу Генерального прокурора, на всій території України у період з січня по грудень 2023 року за статтею 438 КК України загалом обліковано 60 944 кримінальні правопорушення, але визначити скільки з них є катуваннями на цей час складно [1, с. 1].
Як ми бачимо, аналіз статистичних даних щодо кримінальних правопорушень за 2023 рік чітко показує, що основною державною політикою в Україні при притягненні до кримінальної відповідальності за катування у воєнний період часу є кваліфікація правоохоронцями таких дій як катування не за ст. 127 КК України, яка безпосередньо встановлює кримінальну відповідальність за катування, а тому числі і представників іноземних держав, а застосування ст. 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни, що дуже складна у доказуванні та щодо якої можуть бути проблеми при притягненні до кримінальної відповідальності винних у майбутньому.
Відповідно до Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції та затвердження плану заходів з її реалізації, яка була затверджена Розпорядженням КМУ від 28 жовтня 2021 р. № 1344-р, станом на вересень 2021 року з державного бюджету сплачено 1 471 609,93 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча шістсот дев’ять) Євро відшкодування у зв’язку з порушенням Україною положень статті 3 Конвенції у рішеннях Європейського суду у групі справ «Каверзін (заява № 23893/03), Афанасьєв (заява № 38722/02) та Бєлоусов (заява № 4494/07) проти України».
При цьому у цій Стратегії зазначається, що з 2015 року зросла кількість звернень до медичних закладів у зв’язку із заподіянням працівниками правоохоронних органів тілесних ушкоджень; у 2015 році цей показник становив 1217 осіб, у 2016 році – 1666, у 2017 році – 2386 осіб. І це було ще до початку повномасштабного вторгнення, через яке наразі дуже підвищиться кількість фактичних випадків катувань на території України, які наразі навіть не розслідуються.
Вважаємо хибною державну політику в Україні при притягненні до кримінальної відповідальності за катування у воєнний період часу, оскільки правоохоронці кваліфікують катування не за статтею 127 КК України, яка безпосередньо встановлює відповідальність за катування, в тому числі і представників іноземних держав, а за ст. 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни. Такі помилкові дії правоохоронних органів України і державна політика при кваліфікації катувань за ст. 438 КК України, які стали «негативною тенденцією», значно ускладнюють роботу правоохоронцям та суддям у майбутньому, а також через складність доведення порушень законів і звичаїв війни можуть у майбутньому поставити під загрозу притягнення винних за катування.
Література:
1. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2023 року [Електронний ресурс] // Сайт «Офіс Генерального прокурора». Режим доступу: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
____________________
Науковий керівник: Воробей Петро Адамович, доктор юридичних наук, професор Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»
|