Актуальність теми даної роботи зумовлена тим, що у сучасних умовах, в період дії воєнного стану в Україні, процеси глобалізації та відродження національної економіки за рахунок залучення інвестицій і встановлення чіткого, стабільного та прозорого правового регулювання державного фінансового стимулювання інвестиційної діяльності набувають вирішального значення.
Чинники та механізми, що керують умовами і впливають на інвестиційні рішення у господарській діяльності, класифікуються на три основні категорії: макроекономічні, які формують загальний економічний контекст для інвестицій; мікроекономічні, що впливають на інвестиції у певні сектори або види діяльності, визначаючи їх специфічні аспекти; та інвестиційні, які координують дії інвесторів, сприяючи оптимальному інвестиційному процесу.
Основними нормативно-правовими актами у державному регулюванні інвестиційної діяльності можна назвати Податковий та Господарський кодекси України, Закони України: «Про інвестиційну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про іноземні інвестиції», «Про інститути спільного інвестування», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про державно-приватне партнерство» та інші.
Аналіз зазначених законодавчих актів, виявив ключові напрями та механізми регулювання інвестиційної діяльності, що включає:
- диференційоване оподаткування, податкові ставки і пільги, залежно від цільового використання прибутку;
- зниження податкової бази шляхом вирахування інвестицій із суми доходу, що оподатковується;
- надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв [1];
- встановлення пільг для залучення іноземних інвестицій в економіку країни та уникнення подвійного оподаткування [3];
- тимчасове звільнення від податків для виробників експортних або імпорто-заміщувальних товарів, а також товарів стратегічного значення;
- державні замовлення для підприємств, що виробляють продукцію згідно з міжнародними стандартами;
- дієві механізми захисту інвестицій шляхом їх страхування [1];
- проведення кредитної та амортизаційної політики, у тому числі шляхом прискорення амортизації основних фондів;
- проведення політики роздержавлення та приватизації [1];
- регулювання використання земель, водних інших природних ресурсів [1];
- виконання державної експертизи інвестиційних програм та проєктів будівництва [2, с. 267];
- розвиток державно-приватного партнерства, фондового ринку та інші.
Література:
1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 № 1560-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
2. Державне регулювання економіки: підручник / І. Р. Михасюк, А. Ф. Мельник, М. І. Крупка, З. М. Залога ; за ред. І. Р. Михасюка. 2-ге вид., випр. і допов. К.: Атіка, Ельга-Н ; Львівський національний університет ім. І. Франка, 2004. 592 с.
3. Гуменна К. Р. Систематизація інвестиційного законодавства України // Демократичне врядування. 2013. № 12. URL: httр://www.lvivаcаdemу.cоm/visnik12/fаil/Gumennа.рdf (дата звернення: 02.05.2024).
____________________
Науковий керівник: Ковалко Наталія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, доцент кафедри фінансового права, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|