В умовах російського вторгнення значну частину бюджетних потреб України забезпечують західні партнери. Фінансова залежність держави від зовнішнього фінансування та ризики, повʼязані з його потенційною відсутністю, змушує владу робити неприємні кроки та приймати непопулярні рішення. У 2023 році, коли темпи надходження коштів від партнерів почали падати, одним із прийнятих непопулярних рішень було введення податку на «надприбуток» для банків.
21 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків», який суттєво збільшив ставку податку на прибуток для банків. Номінальна ставка податку, що підлягає застосуванню із початку 2024 року та надалі, із звичної 18% сягнула 25%. Що ж стосується ставки, застосовної до прибутків, отриманих протягом 2023 року – вона становить 50%, тобто половину всього прибутку банку за звітний рік. Окрім цього, банкам забороняється зменшувати базу оподаткування за 2023 рік на збитки, отримані в попередніх податкових періодах [1].
В юридичному полі виникає питання не стільки щодо доцільності застосування підвищених ставок, потенційного впливу такого рішення на український бізнес та привабливість юрисдикції в цілому, скільки фактично щодо ретроспективного введення норми, передбаченої пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України.
Стаття 58 Конституції України проголошує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та чітко встановлює заборону ретроспективно дії закону у часі. Окрім цього, одним із принципів, на яких грунтується податкове законодавство України, є принцип стабільності, що передбачає наступне: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року [2].
Таким чином, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків», порушує одночасно два основоположних принципи податкового законодавства. Ретроспективне застосування законодавчих змін, не має аналогів у світовій практиці, тому не лише створює прецедент ігнорування основних юридичних принципів, а і формує певну думку про стабільність українського законодавства у західних партнерів.
Фінансовий сектор – не єдиний, що генерує високі прибутки, тому не виключено, що наступними кроками держави стане підвищення навантаження на інші галузі економіки. Зокрема, у пункті 4.3.3.е Національної стратегії доходів до 2030 року розглядається необхідність введення податку на надприбуток в інших сферах господарювання, що зокрема підтверджується описом реформ: «Мінфіну впродовж 2024 року необхідно за участі Мінекономіки та партнерів з розвитку:
- провести детальне обговорення принципів оподаткування надприбутків суб’єктів господарювання, включаючи вказівки щодо надзвичайних обставин, в яких такі податки можуть застосовуватись;
- підготувати економічне обґрунтування та моделювання впливу такого
оподаткування на інвестиційну привабливість України та збереження конкурентної нейтральності». Тому вподальшому цілком можливе успішне використання державою згаданого вище прецеденту [2, c. 82].
Прийняття непопулярних рішень в умовах, в яких наразі знаходиться Україна, є радше необхідністю ніж забаганкою. Однак, приймаючи закони, що суперечать основним принципам права, влада втрачає підтримку з боку громадян та повагу іноземних партнерів. Не виключено оскарження положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» до Конституційного Суду України. У такому випадку, репутаційні збитки завдані Україні, значно перевищуватимуть вигоди, які отримала держава, здійснюючи сумнівні реформи.
Література:
1. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків: Закон України від 21 листопада 2023 року № 3474-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3474-20#Text.
2. Податковий Кодекс України: Закон України від 2 грудня 2010 № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.
3. НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ДОХОДІВ ДО 2030 РОКУ: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218-р. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/National%20Revenue%20Strategy_2030_.pdf.
____________________
Науковий керівник: Пришва Надія Юріївна, доктор юридичних наук, професор кафедри фінансового права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
