КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
25.11.2006 16:53
Автор: Задерей Тетяна Володимирівна, студентка 3 курсу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
[Конституційне право]
На шляху до євроінтеграції досить важливим внутрішньодержавним питанням будь-якої країни є стабільність у формуванні і функціонуванні органів державної влади. Це дозволить чітко розмежувати і диференціювати компетенцію, повноваження, не обмежуючи ту чи іншу державну інституцію у здійсненні представницьких напрямків діяльності. У Конституції України шостий розділ присвячено виконавчій владі та системі її органів. Суб’єктами виконавчої влади є: органи загальної компетенції− центральні органи державної виконавчої влади та місцеві органи державної виконавчої влади.
Закріплений Конституцією України принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову є засадничою основою побудови і функціонування державного механізму. Досить актуальним питанням являється проблема взаємовідносин різних державних інституцій, а також їхня відповідальність. Хотілося б детальніше проаналізувати відповідальність Кабінету Міністрів України за невиконання чи неналежне виконання своїх повноважень. На сьогоднішній день виникає низка протиріч і помилок в реалізації і дотриманні даним колегіальним органом положень Основного закону. Безумовно, такий підхід є підривним у зовнішньополітичній діяльності України. Національне регулювання відповідальності уряду будь-якої держави дозволить посилити авторитет виконавчої гілки влади у міжнародному просторі.
Конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності і відіграє досить важливу роль в системі «стримувань» і «противаг».[2,48] Теоретичне обґрунтування даного виду відповідальності зводиться до таких положень, як передбаченого нормами конституційного права виду соціальної та юридичної відповідальності, що існує у сфері конституційно-правових відносин, характеризується наявністю специфічних суб’єктів, підстав, механізму реалізації і санкцій, що є найважливішою гарантією реалізації та захисту Конституції. [3,17]
У Конституції України досить важливе місце відведено врегулюванню відносин Кабінету міністрів України насамперед з Верховною Радою України і Президентом України.
Закон України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року передбачає закріплення значних змін, що стосуються виконавчої гілки влади.[1,56] Незмінним залишилося положення, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.(ч.1 ст.113 Конституції) Проте, досить суттєвих реформувань зазнали питання відповідальності уряду.
Перш за все необхідно проаналізувати такий конституційно-правовий інститут як відповідальність Кабінету міністрів перед Верховною Радою України. Закон вніс доповнення до частини другої статті 113 Конституції України про те, що Кабінет міністрів України відповідальний не тільки перед Президентом України, як у старій редакції, а й перед Верховною Радою України, уточнивши положення, що він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. В частині відповідальності уряду перед парламентом виникає низка резонансних питань. Це пов’язано з тим, що Кабінет міністрів України має призначатися Верховною Радою України. Дана зміна тягне за собою неможливість реалізації положень, закріплених в статті 87 Конституції України щодо прийняття резолюції недовіри парламентом Кабінету міністрів України. Фактично відбувається не взаємодія виконавчої і законодавчої гілок влади, а їх залежність, оскільки порушуючи питання відповідальності уряду, Верховна Рада України, тим самим ставить під сумнів ефективність і досконалість своєї роботи.[4,106] Частина третя статті 113 Основного Закону містить положення, згідно з якими уряд України у своїй діяльності керуватиметься також «постановами Верховної Ради України». Безумовно, чітко простежується підвищення ролі Верховної Ради України у відносинах з урядом, але не досягнуто балансу між законодавчою та виконавчою владою.
Ґрунтовних змін зазнали положення Конституції України, які закріплюють відносини відповідальності уряду перед Президентом України. Простежується суттєве зменшення впливу Президента України на формування Кабінету міністрів України, контролю за його діяльністю. У старій редакції Конституції України зазначалось, що Президент на власний розсуд міг достроково припинити повноваження як у цілому уряду, так і окремих його членів. Використання інституту відповідальності було найрадикальнішим важелем впливу на Кабінет Міністрів України з боку Президента України. Президент мав значні компетенційні преференції, насамперед кадрові та установчі.
Якщо раніше Президент мав право скасувати акти Кабінету Міністрів України, то сучасні конституційні положення визначають лише можливість зупинити дію актів уряду з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності. Простежується відсутність підконтрольності уряду Президенту України, що прямо передбачено статтею 113 Основного закону.
Зміна форми правління, спричинена конституційною реформою, призвела до формулювання низки питань, на які відповіді знайти дуже складно.
Для того, щоб конкретизувати конституційні положення щодо відповідальності уряду необхідно прийняти ряд законів, які б чітко визначили статус Кабінету Міністрів України, його взаємовідносини з Верховною Радою України та Президентом України, тим самим вдосконалити конституційну модель поділу державної влади. Даний законодавчий процес повинен завершитись перш за все прийняттям Закону України «Про Кабінет міністрів України» та Закону України «Про конституційно-правову відповідальність», в яких необхідно чітко окреслити підстави відповідальності уряду перед Верховною Радою України, процедуру відставки Кабінету міністрів в цілому, як колегіального органу, так і окремих його членів. Неоднозначне і суперечливе тлумачення положень Конституції України може призвести до наступних внесень змін до Основного Закону України. На сьогоднішній день зроблені перші кроки для нормативного врегулювання статусу Кабінету Міністрів України. 13 жовтня 2006 року до Верховної Ради України було подано два законопроекти, аналіз яких свідчить про недосконале регулювання інституту відповідальності уряду. Вони потребують подальших доопрацювань і корегувань.
Література
1. Конституція України.−К.,2006
2. А.Наливайко Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії.− Право України,1999 №10−С.48
3. В.М. Шаповал Конституційне право зарубіжних країн. −К., 1997−С.17-18
4. П.А. Рудик Конституційна реформа в України : проблеми та перспективи−К.,2006
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
