Питання гендерної рівності в юридичній сфері торкається в тому числі дослідження проблеми дискримінації за ознакою статі у адвокатській сфері. На сьогоднішній день в нашій державі серед адвокатів приблизно 40 % жінок та 60 % чоловіків, натомість в органах адвокатського самоврядування тенденція збільшується на користь жінок (наприклад серед керівників комітетів НААУ, регіональних рад, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій та інших органів адвокатського самоврядування вже 43,4 % жінок та 56,6 % чоловіків) [1]. Комітетом гендерної політики, який створений при Національній асоціації адвокатів України розроблено програму жіночого лідерства та стимулювання жінок обирати професію адвоката, з’ясування існуючих гендерних стереотипів та бар’єрів до адвокатської професії, а також і механізми реалізації заходів подолання таких бар’єрів тощо [2]. Щоб зробити висновок про проблему гендерної дискримінації у середовищі адвокатів, слід проаналізувати результати проведеного серед адвокатів та суддів опитування. Так, одне із питань стосувалось значення статі адвоката для клієнта та для суду. Більшість адвокатів відзначають, що стать не має значення для клієнта, однак серед адвокатів-жінок таких суттєво менше (56%), аніж чоловіків (68%). Решта вважає, що клієнти так чи інакше обирають стать адвоката. Причому цей показник суттєво вище серед жінок – 12% вважають, що стать адвоката завжди має значення, і ще 31% – що має значення для певної категорії справ. Адвокати-чоловіки більш схильні нівелювати значення статі для клієнта (відповідно, 6% вважають, що стать має значення завжди, 26% – для певної категорії справ). Відповідно, адвокати-жінки кажуть, що не стикались з тим, що клієнти наполягають на співпраці з адвокатом певної статі у 40%, чоловіки – у 64%. Тобто адвокати-жінки відчувають вплив своєї статі на професійне життя гостріше, аніж їхні колеги-чоловіки. У 21–27% випадків клієнт-чоловік віддає перевагу адвокатам-чоловікам і у 12–13% випадків клієнт-жінка віддає перевагу адвокатам-жінкам [3, с. 35]. Приблизно 8% клієнтів-жінок наполягають на роботі саме із адвокатами-чоловіками. Разом з тим, чоловіки не наполягають ніколи на залученні до справи саме жінки-адвоката. Цей факт може свідчити таки про існування певних гендерних стереотипів. Власне можна виділити причини, за яких клієнти віддають перевагу адвокату-чоловіку: 1) легше комунікують із правоохоронними органами; 2) є більш витривалими та наполегливими, що вселяє клієнту більшу впевненість в отриманій допомозі; 3) виглядають більш статусно й солідно, більш упевнені й цілеспрямовані, фізично витриваліші; 4) психологічно стійкіші, менш емоційні та їм легше знайти спільну мову з правоохоронцями (а отже, їм легше довірити свою долю, зокрема захист в кримінальному провадженні); 5) більше часу присвячують роботі і можуть працювати в стресових ситуаціях, не настільки заклопотані домашніми справами і дітьми, менше витрачають часу на себе та більше на клієнта; 6) є більш сильною особистістю в очах клієнта, в суспільстві є стереотип, що адвокат – чоловіча професія, а розгляд «складних» справ – не жіноча справа.
Тоді, як адвокати-жінки: не асоціюються з кваліфікованими спеціалістами, сприймаються не серйозно, а винятково як сексуальний об’єкт, неспроможні захистити клієнта через свою слабкість (так як в роботі необхідно спілкуватися з правоохоронцями, які переважно є чоловіками, необхідно виїжджати за потреби в нічний час, бувати серед ув’язнених, у закладах тимчасового тримання тощо); морально менш стійкі, більш емоційні. Також, що адвокати-жінки обирають не досить активний захист, є менш компетентними у кримінальних провадженнях, натомість у більше у сімейних спорах, важче комунікують із клієнтами-чоловіками тощо. Так, стосовно адвокатів-жінок респонденти вказали, що: «жінка краще розуміє жінку», «жінка-клієнт не хоче бачити чоловіків у справах про розірвання шлюбу». Вважається, що адвокат-жінка: краще зрозуміє та співчуватиме клієнтці; легше порозуміється з клієнткою. Загалом, клієнти-жінки у справах про розірвання шлюбу бажають співпрацювати з адвокатом-жінкою, однак трапляється, що і клієнт-чоловік чомусь обирає адвоката-жінку [3, с. 38].
Отже, вбачаємо, шо на вибір статі адвоката впливають насамперед стереотипи, які існують в суспільстві, як серед населення, так і в професійних юридичних колах, подолати які можна лише шляхом підвищення компетентності у сфері гендерної рівності.
Література:
1. НААУ залучається до впровадження гендерної рівності в українське законодавство. URL: https://unba.org.ua/news/6944-naau-zaluchaet-sya-do-vprovadzhennya-gendernoi-rivnosti-v-ukrains-ke-zakonodavstvo-lidiya-izovitova.html (дата звернення: 12.08.2024 р.)
2. Національна асоціація адвокатів України. Комітет з питань гендерної політики. URL: https://unba.org.ua/komitety (дата звернення: 12.08.2024 р.)
3. Фулей Т. І. Гендерна рівність при здійсненні правосуддя. Вид. 2-ге, випр. К.: ВАІТЕ, 2016. С. 35.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
