Римо-Католицька Церква зробила вагомий внесок у боротьбі проти торгівлі жінками та дітьми. Найактивнішими учасниками протидії насильству як і в Польщі, так і в Європі, були релігійні організації чи установи, при цьому більшість з них діяли від імені Католицької церкви.
На межі 19-20 століть торгівля жінками, яку ще називали торгівлею «людським товаром» процвітала в Другій Речі Посполитій, як і в інших регіонах, охоплених бідністю та злиднями. Відновлення незалежності Польщі та її участь в міжнародних організаціях спрямованих проти торгівлею людьми не призвели до вирішення проблеми, відтак вся діяльність була зупинена початком Другої Світової війни (Antonów, 2019, с. 51).
В статті «Polska a handel żywym towarem» 1923 року аналізується проблема торгівлі людьми. Автор зазначає, що ситуація набула жахливих масштабів. Польща стала одним із головних центрів цього злочинного бізнесу. Зокрема, жертви переважно походять з Малопольщі та Конгресової Польщі. Це пояснюється тим, що до війни тут були пункти збору для цієї торгівлі, які продовжили працювати і в міжвоєнний період (Forecki, Ks., (1923).
Дослідниця Ясмін Нітхаммер( Jasmin Nithammer) також наголошує на цій проблемі. На її думку, внаслідок війни та створення нових держав у Центрально-Східній Європі після 1918 року змінився маршрут міграції, що перетворило Польщу на центр еміграції не лише поляків і євреїв, а й біженців, які тікали від громадянської війни в Росії. Через це, Ліга Націй вважала Польщу важливим «постачальником» жінок і дівчат для проституції за кордоном. (Nithammer, 2022, с. 122).
У 1930 році Комітет організував 8-й Міжнародний конгрес проти торгівлі жінками та дітьми у Варшаві. Під почесним патронатом маршала Юзефа Пілсудського та примаса Польщі кардинала Августа Глонда з 7 по 10 жовтня 1930 року у Варшаві зібралися представники урядових і неурядових організацій з усього світу (Antonów, 2019, с. 72). Ця подія стала важллими кроком для посилення позиції у боротьбі з торгівлею людьми, а участь Примаса Польщі символізує єдність релігійних та соціальних угрупувань для досягнення спільної мети.
Август Хлонд стверджував, що торгівля людьми є одним із найбільш принизливих явищ для людської гідності. В 1931 році він видав постанову про захист жінок. Вона не є теоретичним аналізом людської гідності, проте варта згадки, як відображення актуальності та позицію католицької церкви стосовно цього явища, що ображає людську гідність (I Ogólnopolski Konkurs, с. 221).
Перед Першою світовою війною громадські організації, які мали на меті боротися із торгівлею людьми мали превентивний характер, та зосереджувалися навколо релегійних об’єднань. До них належали Варшавське християнське товариство захисту жінок (товариство утримувало гуртожитки та притулки, а також займалося працевлаштуванням), Польське католицьке товариство захисту дівчат, Християнське товариство захисту жінок, євангельський відділ, Варшава Єврейське товариство захисту жінок (тримало притулок «Огніско» для дівчат, що приїжджали до Варшави) і Католицьке товариство захисту жінок у Познані, Католицьке товариство догляду за жіночою службою (було організовано притулок) (Antonów, 2019, с. 65).
У створенні Польського комітету боротьби з торгівлею жінками та дітьми (1923) брали участь 31 організація, разом з Польським бюром міжнародної допомоги емігрантам. Приблизно 30 відсотків складали саме католицькі об’єднання, що логічно, врахувавши, історичний контекст та кількість людей, які сповідували католицизм (Gołdyn, 2013, с. 175).
Вагоме місце в діяльності Польського комітету боротьби з торгівлею жінками та дітьми посідали станційні місії. В 1901 році було створено Християнське товариство захисту жінок, яке в 1929 році змінило назву на Польське католицьке товариство опіки над дівчатами. Ця організація заснувала перші станційні місії, а сама ідея була запозичена з німеччини, де така практика існувала ще з кінця ХІХ ст (Szczygłowski, 2005, с. 85).
Це товариство ставило досить амбітні цілі перед собою, наприклад створення різного роду закладів, денних притулків, забезпечення дівчат під час подорожей, проведення курсів підвищення кваліфікації, що мало б запобігти вивезенню дівчат з Польщі, (Gołdyn, P. (2016, с. 14) служби зайнятості, майстерні та професійно-технічні училища, будинки культури та клуби, будинки відпочинку, гуртожитки і т. д. (Siemińska, 1933, с. 12).
Комітету боротьби з торгівлею жінками велику увагу приділяв профілактичній та просвітницькій діяльності жінок, насамперед застереження дівчат з малих міст і сіл від моральних і кримінальних небезпек, які на них можуть чекати у великих містах. Інформаційна діяльність здійснювалася за підтримки католицької церкви. Тому «Комітет пересилав свої прокламації та звернення до єпископських курій, які, у свою чергу, зобов’язували своє духовенство читати їх вірним під час мес і богослужінь» (Antonów, 2019). Зокрема, в статті журналу Wiadomości Archidiecezyalne Warszawskie міститься підтвердження поданій інформації «Парафіяльним священикам скористатися наданими нижче матеріалами та ознайомити людей своєї парафії з фактами, які вони повинні знати, щоб наша країна нарешті перестала бути годівницею для торговців людьми» (Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie, 1926a, с. 204). В цьому же журналі декількома роками пізніше вийшла стаття, яка закликала все духовенство щонеділі інформувати молодих дівчат про небезпеку, яка їм загрожує як у містах, так і під час подорожей (Fajęcki, 1930).
Література:
1. Antonów, R. (2019). Polskie zmagania z handlem kobietami i dziećmi na przełomie XIX i XX wieku: wybrane zagadnienia polityczne, prawne i społeczne. Studia nad Autorytaryzmem i Totalitaryzmem , T. 41, nr 1, с. 49-81.
2. Fajęcki A. (1930). Do Duchowieństwa Archidiecezji Warszawskiej. Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie: miesięcznik Duchowieństwa Archidiecezji Warszawskiej, R. 20(6-7), с. 254-257.
3. Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie (1926a). Odezwa Chrześcijańskiego Towarzystwa Ochrony Kobiet. Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie, R. 16(nr 5), с. 204-205.
4. Forecki, Ks., (1923). Polska a handel żywym towarem. Gazeta dla Kobiet: tygodnik Związku Katolickich Stowarzyszeń Kobiet Pracujących, (nr 7), с. 1-2.
5. I Ogólnopolski Konkurs Prymas Polski kard. August Hlond - Bogu i Ojczyźnie (2005). A.D. 2005. [online] [Дата звернення: 5 вересня 2024]. Режим доступу: https://www.civitaschristiana-gdansk-torun.pl/wp-content/uploads/2021/01/Hlond
6. Nithammer, J. (2022). Closing the Abyss of Moral Misery: Poland, the League of Nations and the Fight against the Trafficking of Women and Children. East Central Europe . 49(1), 121-144.
7. Gołdyn, P. (2013). Pogarda dla zawodu, litość dla człowieka. Społeczno-edukacyjne formy działalności wobec kobiet zagrożonych prostytucją w Polsce (1918-1939). Kalisz: Kaliskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk.
8. Szczygłowski, P. (2005). Problemy socjalne ludzi podróżujących na przykładzie Misji Dworcowych. Studia Regionalne i Lokalne, 3(21), s. 85-96.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
