Заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення являє собою передумову для початку досудового розслідування та покладає початок майбутньому кримінальному провадженню. Так, у ч. 1 ст. 214 КПК України вказано: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань» [1].
Законодавець, безпосередньо, у даному приписі не уточнює у якій формі має здійснюватися повідомлення чи заява про вчинене кримінальне правопорушення. Однак, у Наказі Генерального прокурора «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» від 30.06.2020 року закріплено, що усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником [2]. Відповідно засада усності поширюється на початок досудового розслідування і проявляється вже під час прийняття заяв та повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення. Можливість здійснювати заяви про кримінальне правопорушення усно передбачена у «Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», що затверджена Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 16.11.2012 №515, де вказано, що заява про кримінальне правопорушення – це усна чи письмова заява або повідомлення особи, державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, рапорт слідчого про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. У разі якщо заявник обрав усну форму заяви, то Інструкцією передбачається внесення запису до протоколу, який скріплюється особистим підписом заявника [3]. При цьому незалежно від обраної форми, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення [4, с. 49]. До аналогічного висновку, щодо можливості подання усних заяв, прийшов Верховний Суд у справі №233/1006/20, в якій захисник намагався довести, що всі докази отримані під час досудового розслідування є недопустимими, оскільки потерпіла не подавала письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення. Верховний Суд наголосив, на необхідності дотримання вимог ч. 4 ст. 214 КПК України, а саме вимоги, що покладається на уповноважену особу, прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Згідно матеріалів справи того ж дня усну заяву про вчинення кримінального правопорушення було зареєстровано, присвоєно номер кримінального провадження та розпочато досудове розслідування. Крім того, факт свого звернення з усною заявою потерпіла підтверджувала під час розгляду справи у суді першої інстанції. За результатами касаційного розгляду, Верховний Суд вказав на відсутність процесуальних порушень [5].
Незважаючи на усну форму заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, особа, що його здійснює під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену ст. 383 КК України, окрім ситуацій надходження заяви або повідомлення засобами зв’язку, в тому числі й телефонним [4, с. 52]. Така вимога пов’язана зі складністю ідентифікації особи та її вільного волевиявлення щодо рішення повідомити про злочин .
Враховуючи, судову практику та положення підзаконних нормативно-правових актів, що закріплюють поширення дії засади усності на початок досудового розслідування, було б доречним закріпити безпосередньо, в межах статті 214 КПК України, можливість усних заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення. Це врегулювало б питання дотримання процесуальних вимог під час прийняття уповноваженою особою усних заяв, а гарантією дотримання прав учасників провадження, в такому випадку було б протоколювання усної заяви посадовою особою і надання заявнику можливості з нею ознайомитись і підписати.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 23.11.2024)
2. Про затвердження «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення»: Наказ Генерального Прокурора №298 від 30.06.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text
3. Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення: Наказ Центрального управління Служби безпеки України №515 від 16.11.2012: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2022-12
4. Досудове розслідування: навч. посібник / Р. І. Благута, А.-М. Ю. Ангеленюк, Ю. В. Гуцуляк та ін.; за заг. ред. Ю. А. Коміссарчук та А. Я. Хитри. Львів: ЛьвДУВС, 2019. 600 с.
5. Постанова Другої судової палати ККС ВС у справі №233/1006/20 від 13.07.2021 URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98327462
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
