Сучасне правове регулювання житлових відносин в Україні зазнає значного впливу збройного конфлікту, що триває з 2022 року. Масштабні руйнування житлового фонду, вимушене переселення мільйонів громадян і необхідність відновлення зруйнованого житла створюють нові виклики для житлового законодавства. Існуючі правові механізми недостатні для ефективного захисту прав внутрішньо переміщених осіб, власників пошкоджених або знищених будинків, а також для забезпечення доступності тимчасового і соціального житла [1, 2, 3].
Удосконалення нормативно-правової бази потребує створення ефективних компенсаційних механізмів, запровадження спеціальних програм кредитування для відновлення житла та посилення державного контролю за дотриманням житлових прав громадян [1, 2, 3].
Тема дослідження дозволяє дослідити актуальні проблеми житлового законодавства у воєнний і післявоєнний періоди, проаналізувати судову практику та запропонувати шляхи правового забезпечення житлових прав у кризових умовах [1, 2, 3].
Шляхи правового забезпечення житлових прав у кризових умовах полягають у наступному:
1. Створення ефективних компенсаційних механізмів:
- прийняття спеціального законодавства про компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло;
- запровадження прозорих процедур оцінки збитків і виплати компенсацій через державні та міжнародні фонди.
2. Запровадження державних програм тимчасового житла:
- розробка механізмів розподілу тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
- створення нормативної бази для використання приватного житла за державної підтримки на тимчасових умовах.
3. Реформування механізмів орендних відносин;
- посилення захисту прав орендарів і власників житла в умовах форс-мажору;
- врегулювання питання мораторіїв на виселення соціально вразливих категорій.
4. Фінансова підтримка житлового будівництва:
- запровадження пільгових програм кредитування для відновлення та будівництва житла;
- використання механізмів державно-приватного партнерства для відбудови житлового фонду.
5. Розвиток соціального житла:
- створення додаткових фондів соціального житла для ВПО та осіб, які втратили житло;
- прийняття законів про соціальні гарантії для найбільш постраждалих громадян.
6. Посилення правового регулювання відшкодування збитків у міжнародних судах:
- використання міжнародних механізмів для відшкодування збитків, завданих агресором;
- забезпечення юридичної підтримки постраждалих у зверненнях до ЄСПЛ та інших міжнародних судових органів.
Право на житло є фундаментальним соціальним правом людини, гарантованим Конституцією України та Міжнародними правовими актами. Сучасне правове регулювання житлових відносин в Україні потребує удосконалення з огляду на актуальні соціальні та економічні виклики. Проблеми забезпечення доступності житла, захисту прав орендарів і власників, а також питання соціального житла вимагають комплексного перегляду законодавства та імплементації європейських стандартів у сферу житлової політики [1, 2, 3].
Пошкодження або знищення житлових об’єктів нерухомості внаслідок бойових дій буде охоплюватись підставами для отримання компенсації їх власниками [1, 3]. Тобто руйнування житла є правопороджуючим фактом щодо отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Отже, запровадження цих заходів сприятиме відновленню житлових прав громадян і забезпеченню соціальної стабільності у воєнний і післявоєнний періоди. Необхідність удосконалення законодавства обумовлена стрімкими змінами в економіці, демографічними викликами та потребою гармонізації норм національного законодавства з європейськими стандартами. Реформування житлового законодавства має бути спрямоване на створення дієвих механізмів забезпечення громадян житлом, підвищення правового захисту у відносинах власності та оренди, а також на розвиток соціальної житлової політики.
Література:
1. Кройтор В. А. Юридичні факти в сучасній доктрині житлового права та практиці правозастосування. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. №1. С. URL: http://www.lsej.org.ua/11_2024/28.pdf
2. Мороз О. В. Підстави зміни та розірвання договору найму житла. Право і суспільство. 2024. № 1. Т. 1. С. 79-85. URL: https://doi. org/10.32842/2078-3736/2024.1.1.13.
3. Явор О. А. Особливі обставини зміни або припинення договору найму (оренди) житла за сучасних умов воєнного стану в Україні. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 2. С. 110-115. URL: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.20.
|