Дані, пов’язані з міжнаціональними компаніями, повинні передаватись і перетікати між різними регіонами, але існують відмінності в підходах до питань кібербезпеки [1, c. 219-227; 2, c. 28-30; 3, c. 80-82] і нормативних вимогах у різних країнах і регіонах [4. c. 180-187]. Фрагментація правил управління даними між країнами посилюється великою розбіжністю в засобах управління транскордонними даними в різних країнах. Оскільки країни та регіони по всьому світу починають звертати увагу на транскордонні дані та регулювати їх, багатонаціональні компанії почали стикатися з різними проблемами у веденні глобального бізнесу з транскордонними потоками даних. Нечіткі та невизначені питання кібербезпеки мають великий вплив на багатонаціональні компанії. Глобалізація є основною характеристикою транснаціональних корпорацій, але, за винятком Сполучених Штатів, які загалом підтримують вільний потік даних через кордони, усі інші великі країни та регіони мають різний ступінь обмежень щодо локалізації даних.
Наприклад, США підтримують правила управління вільними транскордонними даними, тоді як ЄС підтримує внутрішньорегіональні потоки даних із високим рівнем позарегіональних вимог щодо захисту, а переговори між ЄС і США щодо транскордонних потоків даних коливалися між консенсусом і незгодою до березня 2022 року, коли США та ЄС узгодили нову трансатлантичну систему конфіденційності даних і досягли принципової згоди [4. c. 182, табл. 1].
Тим часом у лютому 2022 року Європейська комісія офіційно оприлюднила проєкт «Закону про дані», метою якого є розкриття економічного та соціального потенціалу даних і технологій, які відповідають правилам і цінностям ЄС. Законопроект запроваджує нові вимоги щодо обміну даними, визначає права і обовʼязки користувачів, третіх сторін, малих, середніх і великих компаній щодо доступу до даних і обміну ними, доступу державних установ, міжнародної передачі даних, комутації в хмарі та сумісності, що має значні потенційні наслідки для глобальної цифрової економіки та управління даними. Державні установи отримали право на доступ і використання відповідних необхідних даних, що зберігаються в приватному секторі (за винятком мікро- та малого бізнесу), у відповідь на надзвичайні ситуації, такі як терористичні атаки, охорона здоров’я, стихійні лиха, або для виконання юридичних зобов’язань. Постачальники послуг обробки даних повинні забезпечити специфікації сумісності або сумісність з європейськими стандартами і вживати всіх розумних технічних, правових та організаційних заходів, включаючи договірні домовленості, щоб запобігти незаконній передачі неперсональних даних державам, які не входять до ЄС або ЄЕЗ [4. c. 182, табл. 2].
Таким чином, можна стверджувати що існує дилема глобалізації і локалізації в поширенні бізнес даних і забезпеченні їх кіберзахисту. Управління даними включає аспекти кібербезпеки та розвитку, але наразі не існує зрілої моделі, якої можна було б дотримуватися в усьому світі. Обмін інформацією про кібератаки на міждержавному рівні може ефективно запобігти інцидентам кібербезпеки, покращити можливості реагування та захистити державну та корпоративну інформаційну безпеку [5, c. 857-860].
Отже, управління даними, яке включає аспекти кібербезпеки та розвитку інформаційних технологій може використовуватися у запобіганні національної і міжнародної злочинності за належного та ефективного правового регулювання і нормативного вдосконалення та уніфікації.
Література:
1. Павлюх О. А., Санжарова Г. Ф., Санжаров В. А. Виклики сучасної кібербезпеки: інституційні і правові відповіді Німеччини//Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. 2023. Вип. 3 (12). С. 219-227.
2. Мацелик М. О., Санжарова Г. Ф., Санжаров В. А. Третя національна стратегія кібербезпеки Великої Британії: політика «на майбутнє» в динамічному технічному середовищі // Юридичний науковий електронний журнал. Запоріжжя, 2023. № 9. С. 28-30.
3. Шевченко А. Є., Павлюх О. А., Санжаров В. А. Питання кібербезпеки в сучасному італійському законодавстві: національний безпековий периметр // Наукові тренди постіндустріального суспільства: матеріали IV Міжнародної наукової конференції, м. Суми, 31 березня 2023 р. Вінниця: Європейська наукова платформа, 2023. С. 80-82.
4. Zichun Zhao National and Enterprise Cybersecurity Countermeasures // Advances in Social Science, Education and Humanities Research / eds. C. F. Peng et al. 2023. Vol. 703. P. 180-187.
5. Павлюх О. А., Санжарова Г. Ф. Кіберзлочинність: проблеми дослідження та методи правового реагування // Актуальні питання юридичної науки в дослідженнях молодих вчених: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки та 30-річчя Національної академії правових наук України (м. Київ, 18 травня 2023 р.). Одеса: Вид. «Юридика», 2023. С. 857-860.
6. Інформаційне право України: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 416 с.
7. Кримінологічні засади участі України у міжнародній системі запобігання злочинності: монографія / Топчій В. В., Дідківська Г. В., Нікітін Ю. В. та ін. Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2021, 375 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
