Корпоративна культура є одним із найважливіших чинників, що визначає успішність сучасних організацій. Вона об'єднує працівників, формує загальні цінності та сприяє досягненню стратегічних цілей. У статті розглянемо основні аспекти корпоративної культури, її значення, складові та вплив на ефективність роботи компаній.
Корпоративна культура – це сукупність цінностей, норм, переконань та практик, які визначають поведінку працівників і стиль управління організацією. Вона формує ідентичність компанії, створюючи унікальне середовище, в якому працівники взаємодіють один з одним і з клієнтами.
Роль корпоративної культури при створенні та забезпеченні життєдіяльності організацій, їх розвитку та просуванні у бізнес середовищі є важливою та незаперечною. Так світовий досвід ведення господарської діяльності переконує, що активне впровадження на підприємствах норм та принципів, а також їх дотримання дає змогу створити дружню атмосферу, яка забезпечить єдність працівників для досягнення поставлених цілей, дасть змогу досягнути стратегічних показників. На сьогодні, корпоративна культура є одним із вагомих управлінських ресурсів, адже створює свого роду соціальний фундамент, який впливає та регулює діяльність і взаємодію працівників в межах підприємства, з окремими цільовими групами, створює сприятливі умови для розвитку організації тощо. Однак, як би багато не говорили про роль корпоративної культури, на жаль, на багатьох вітчизняних підприємствах вона має виключно формальний характер, прописані корпоративні кодекси не лише не використовуються в практиці, але й з їх змістом навіть не є обізнані усі працівники тощо. Це говорить про те, що не всі керівники розуміють значимість корпоративної культури, її роль та вплив на діяльність компанії, можливість її активного використання в управлінських процесах [1].
Ефективне ведення діяльності підприємства залежить від рівня розвитку корпоративної культури та дотримання працівниками її основних постулатів. Безсумнівно формуючи корпоративну культуру потрібно чітко розуміти її суть, призначення, види та ознаки, які їй притаманні. Традиційно культура розглядається як сукупність створених людиною духовних і матеріальних продуктів, а також вираженням способів і норм соціальної організації і регулювання життєдіяльності суспільства.
Вперше термін «корпоративна культура» згадується у працях німецького військового теоретика Мольтке, який використовував дане поняття у взаємовідносинах між офіцерами. Пізніше, на початку ХХ століття, французький вчений Анрі Файоль, який взяв за основу вчення Фредеріка Тейлора, у своїх принципах адміністрування приділяв особливу увагу поняттю корпоративний дух, формулюючи значення якого Файоль казав: «Союз – це сила. А вона являється результатом гармонії персоналу» [2].
Відомим є те, що як і будь який комплексний інструмент управління, корпоративна культура має різні типи, форми прояву і певну структуру, яка складається з низки елементів. Часто, вони не всі є сформовані організацією, однак кожен з них має вагомий вплив на її діяльність. Так, основними компонентами корпоративної культури є: місія організації (бачення, слоган), символіка (гасла, ритуали), корпоративний стиль (історія, кодекс корпоративної етики, шрифти), цінності та норми, форми винагород та заохочення.
При використання окремих компонент корпоративної культури чи їх в комплексі, слід керуватися основними завданнями, які вона повинна вирішувати в процесі діяльності компаній. До них належать: усунення опору, підвищення рівня згуртованості колективу, їх мотивації, гармонізація психологічного мікроклімату в середині колективу, формування лояльності працівників чи інших цільових груп до організації, якісний підбір нових співробітників, підтримання організаційного порядку тощо [3].
Психологи Дон Бек і Кріс Кован виділяють 6 типів корпоративної культури.
1. Приналежність – колектив підприємства розглядається як єдине ціле, свого роду сім’я, першочерговим завданням якого є забезпечити комфортний морально-психологічний клімат між її членами.
2. Домінування – пріоритетним та ключовим фактором у такій корпоративній культурі є сила та влада, якою наділений лідер.
3. Регламент – організаційною базою є утверджені норми і правила. Недоліком культури такого типу є велика кількість узгоджень для прийняття рішення, що є підставою для створення та проходження бюрократичних труднощів.
4. Успіх – головною цінністю виступає результат, тобто не важливо наскільки досвідчений працівник, головне те, який результат він приносить на тій чи іншій посаді для підприємства.
5. Згода – характерна відкритість та співпраця, присутній синергічний ефект. Основною цінністю у такому типі корпоративної культури є досягнення спільного рішення з метою вирішення важливих питань.
6. Синтез – характеризується високим рівнем професіоналізму та креативності працівника у підході щодо вирішення завдань та проблем, які виникають. Зокрема, значна увага приділяється дотриманню та формуванню командного духу в колективі [4, 5].
Є два шляхи впливу корпоративної культури на ефективність діяльності підприємства, а саме: перший полягає у тому, що культура та поведінка впливають один на одного, другий - культура здійснює вплив не так на те, що роблять працівники, а на те, як і яким чином вони це роблять. З метою більш цілеспрямованого використання корпоративної культури у розвитку організації, визначення її ролі, нами пропонується структурувати її вплив на окремі управлінські процеси, які ми розглядаємо в розрізі загальних функцій менеджменту, а саме: планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, а також за окремими цільовими групами. Тип паче, відомим є факт, що вплив корпоративної культури на ефективність організації визначається в першу чергу відповідністю її загальній стратегії розвитку [6].
Враховуючи вищезазначене, варто наголосити, що корпоративна культура є важливим фактором, що впливає на успішність і стабільність організації. Вона визначає, як компанія функціонує, як співпрацює з клієнтами та реагує на виклики ринку. Інвестиції в розвиток корпоративної культури – це довгострокова стратегія, яка окупається через підвищення ефективності, залучення талановитих кадрів і зміцнення репутації компанії.
Література:
1. Шейко В. М. (2001), Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.), Основа, Харків, Україна.
2. Питерс Т. Уотерман-мл. Р. В поисках совершества. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005.
3. Синицька О. І., Білецька О. О. (2011), Організаційна чи корпоративна культура: теоретичні підходи до тлумачення понять, Економічні науки, № 5, URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2011_5_1/099- 102.pdf (дата звернення: 11 січня 2022 р.).
4. Офіційний сайт платформи Evercar (2020), «Види і типи корпоративної культури», URL: https://evercar.pp.ua/vidi-i-tipi-korporativnoi-kulturi/ (дата звернення 15 січня 2021 р.)
5. Офіційний сайт ЄКОПСИ (2018), «What Is the Culture of Achievement, And Why Is It Important For Business?», URL: https://www.ecopsy.ru/insights/spiraling-journey/ (дата звернення 18 січня 2022 р.).
6. Стамбульська Х., Передало Х. С. Корпоративна культура: сутність, типи та роль у розвитку організації. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» № 1, 2022 с. 1-9.
____________________
Науковий керівник: Дацко Катерина Павлівна, кандидат економічних наук, доцент, магістр права
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
