ПРИНЦИП ГУМАНІЗМУ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ДЕРЖАВНОЮ ПРИКОРДОННОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ
31.03.2009 19:40
Автор: Ляшук Роман Миколайович, ад’юнкт кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
Принцип гуманізму [1, Ст.3] проголошує, що застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення забезпечує, насамперед, безпеку людини і суспільства, а припинення правопорушень не має, на меті заподіяння фізичних страждань чи приниження людської гідності осіб, які вчинили правопорушення. Серед усіх можливих і придатних засобів застосування сили по-можливості обираються ті, що завдають найменшої шкоди особам, тваринам та предметам, проти яких вона спрямовується, а також їх оточенню.
Жан-Жак Руссо, як основоположник раціоналізму і гуманізму в праві війни вважав, що правоохоронець не повинен завдавати страждань, не вчиняти посягань, або не завдавати збитків, які не є необхідними для досягнення єдиної мети – припинення правопорушення [2]. Гуманне ставлення повинно проявлятись до всіх людей. Даний принцип виражено у нормах права, які забороняють «…застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей…, або збройного нападу чи збройного опору.» ч. 3 ст. 12 закону України “Про міліцію” [1]. «При заподіянні шкоди прикордонники забезпечують подання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.» пункт 2.2.4. наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі ДПСУ) від 21.10.2003 р. № 200.
Велике значення принципу гуманізму приділяють норми міжнародного права. Основні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами щодо підтримання правопорядку забороняють: застосовувати зброю, крім виняткових випадків; використання тих видів зброї, які служать джерелом невиправданого ризику, завдають важкі поранення [3].
В підрозділах ДПСУ, як і в інших правоохоронних органах України, проведено заміну групової стрілецької зброї і зброї, яка за своїми технічними характеристиками здатна завдати невиправданої шкоди на спеціальні засоби несмертельної дії. Проте, науковці допускають застосовування, як крайнього заходу припинення правопорушеня, при форсмажорних обставинах, не тільки штатну зброю і спеціальні засоби, а і мисливську зброю, зброю великих калібрів, відібрану у злочинця зброю та інші підручні засоби [4].
Отже, важливість дотримання принципу гуманізму під час застосування силових заходів важко заперечити. Тому, для забезпечення дотримання принципу гуманізму в діяльності Державної прикордонної служби України необхідно вирішити проблему його нормативного визначення.
Література:
1. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20
2. Цибуленко Є. Обмеження застосування звичайної зброї // Юридический вестник. – 2000. – N 1. – С. 105
3. Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Сулева О.Ф. Зброєзнавство: правові основи обігу вогнестрільної зброї. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: Україна. Європа. Світ. Монографія / За редакцією професора П.Д. Біленчука. – К.: Міжнародна агенція «BeeZone», 2004. – С. 84.
4. Фролов О. С. Проблеми правового регулювання і практики застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками органів внутрішніх справ: Дис... канд. юрид. наук. — Х., 2000. — С. 128.
e-mail: 7roman@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
