МІСЦЕ ПРОВАДЖЕННЯ У НАУКОВИХ ЗДОБУТКАХ СУЧАСНИХ ВЧЕНИХ – АДМІНІСТРАТИВІСТІВ
03.04.2009 18:21
Автор: Марчевський Сергій Валерійович, здобувач кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
На сучасному етапі різко зросла роль адміністративного законодавства, оскільки майже кожен закон містить норми адміністративного права. Але процес реформування адміністративного законодавства в Україні не закінчено і необхідність його продовження є очевидною. На сьогодні існуючі норми адміністративного законодавства мають низку прогалин, колізій і суперечностей які ускладнюють його застосування. Не виключенням є і питання адміністративного провадження. В сучасній науковій літературі воно посідає чи не найперше місце. Окремі аспекти порушених науковцями питань заслуговують на увагу.
Серед таких праць можна виділити праці О. Кузьменко яка вважає, що провадження в адміністративних справах складається з ряду окремих операцій. Вивчення таких операцій у різних видах адміністративних проваджень свідчить, принаймі, про чотири ознаки[1, с.214]. По-перше, вони здійснюються послідовно, тобто одна операція змінює другу, утворюючи своєрідний ланцюг дій. По-друге, розташування операцій у цьому ланцюгу має невипадковий характер. Їх послідовність логічно визначена. Так, винесення постанови у справі не може передувати такій операції, як складання протоколу про адміністративні правопорушення. По-третє, різним видам адміністративних проваджень притаманні різні за характером і призначенням операції. Відрізняються вони і за ступенем урегульованості адміністративно-процесуальними нормами. По-четверте, здійснення тієї або іншої операції у тому або іншому провадженні визначається адміністративно-процесуальними нормами й є моментом реалізації матеріальних норм адміністративного права. Ці логічні та послідовні, що змінюють одна одну операції прийнято називати стадіями адміністративного провадження. Стадії існують у будь-якому адміністративному провадження. Кожному виду адміністративних проваджень притаманні свої стадії, що не повторюються в інших видах. Саме тому через стадії, через їх аналіз характеризуються адміністративні провадження.
Інші сучасники, Ю.Битяк, В. Богуцький та В.Гаращук вважають, що процесуальні стадії є важливими органічними елементами, що характеризують структуру кожного з проваджень адміністративного процесу в цілому [2, с. 192].
На думку Д. Бахраха, спільними для адміністративного процессу і, відповідно, для кожного з адміністративних проваджень є такі стадії:
• аналіз ситуації, в ході якого збирається, досліджується інформація про фактичний стан справи, про реальні факти, існуючі проблеми. Ця інформація фіксується на матеріальних носіях у вигляді протоколів, довідок, схем, звітів тощо;
• виконання рішення.
У певних випадках визнається доцільним ускладнення процедури вирішення справ публічною адміністрацією в адміністративних справах. Так, ряд проваджень має додаткові стадії: порушення справи та перегляд постанови [3, с. 153-154].
Л. Коваль пропонує таку кількість стадій в адміністративному провадженні [4, с. 118]:
• подання громадянином заяви та прийняття її до розгляду органом (службовою особою), яка веде провадження;
• розгляд справи (встановлення та дослідження фактичних обставин);
• ухвалення рішення;
• виконання рішення;
• оскарження (опротестування) рішення.
В. Перепелюк запропонував такі стадії провадження адміністративних справ [5, с. 193]:
• розгляд справи в цілому;
• порушення справи;
• адміністративне розслідування;
• підготовка справи для рішення;
• вирішення виконання.
Завдяки проведеним систематичним науковим пошукам таких вчених як І.Голосніченко, М.Стахурський, Н.Золотарьова наука адміністративного права поповнилась працями у питанні визначення стадії адміністративного розслідування для провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це визначення з деякими застереженнями придатне для позначення такої стадії в інших адміністративних провадженнях. Під ним вони розуміють систему обов'язкових процесуальних дій, які проводяться органом адміністративної юрисдикції для збирання доказів, встановлення об'єктивної істини в справі та спрямовані на забезпечення підготовки матеріалів справи до розгляду [6]. Застереження перш за все стосуються суб'єкта, що організовує процесуальні дії на цій стадії. Таким суб'єктом є в першу чергу орган (посадова особа), що виступає від імені органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) в якості лідируючого суб'єкта. А юрисдикційний орган (провід) лише в окремих випадках втручається в організацію провадження. Друге застереження стосується включення підготовки матеріалів справи до складу цієї стадії. Така підготовка має свої окремі завдання: визначення готовності матеріалів справи до вирішення та підготовка засідання, на якому прийматиметься таке вирішення. Третє застереження стосується завдання таких процесуальних дій. Таким завданням є попереднє встановлення об'єктивної істини, адже остаточна кваліфікація обставин здійснює провід на стадії вирішення справи. Тому стадію адміністративного розслідування можна визначити як систему обов'язкових процесуальних дій, які проводяться лідируючими суб'єктами, проводом для збирання і переробки доказів, попереднього встановлення об'єктивної істини в справі. Основні завдання стадії розслідування - це виявити юридичне значимі факти та дати їм попередню юридичну кваліфікацію.
На наукових поглядах Н.Г. Саліщеваї, І.В. Панової, Ю.М. Козлова, М.Я. Масленнікова, Е.М. Ренова, М.І. Єропкіна стають помітними надбання М.Ктіторова, він детально зупинився на системності принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення, розглянув їх з точки зору системності, а також виявив відповідні зв’язки між ними [7].
Провадження у справах про адміністративні правопорушення, як і будь яка діяльність, здійснюється в часі та завжди має визначені часові рамки. Важливим принципом цього провадження є оперативність і швидкість. Оперативність провадження забезпечується чітко регламентованими строками, які закріплені в законах та підзаконних актах. У складі провадження строки служать одним із правових способів щодо зміцнення процесуальної дисципліни. Важливим доробком у сучасній правовій науці у розгляді даного питання є статті В. Липи та А. Баб'яка [8,9].
Підкреслимо, що роблячи висновки та враховуючи пропозиції окремих науковців, ми усвідомлюємо, що адміністративна наука не є статичною, а динамічною системою, та не претендує на істину в останній інстанції. Аналізуючи наукову спадщину дослідників даної проблематики, описуючи різноманіття поглядів і досліджень поза аркушем залишається багато нерозкритих питань для молодих вчених адміністративістів.
Література:
1.Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу.-К., 2005.-353 с.
2.Адміністративне право України/Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.Н.Гаращук и др./ Под ред. Ю.П. Битяка.-Х., 2003.- 576 с.
3.Бахрах Д.Н. Адміністративне право.-М., 1997.-368 с.
4.Коваль Л.В. Адміністративне право України.-К., 1994.- 154с.
5.Перепелюк В.Г. Адміністративний процесс: Загальна частина.-К., 2004.-367 с.
6. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. - 2002. - №2. - С. 27.
7.М.Ктіторов. системність принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення./Право України.-2006.-№5.-С.17-21.
8.Липа В. Особливості строків на стадіях проваджень адміністративного судочинства./Адміністративний процес.-2008.-№3.-С.61-63.
9. Баб'як А. Особливості строків проваджень у справах про адміністративні правопорушення./Адміністративний право.-2003.-№6.-С.49-52.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter