Сучасний розвиток міжнародних відносин постійно забезпечується активною присутністю міжнародних неурядових організацій (МНО) у процесі створення норм і розв’язання проблем міжнародного права в області протиправного ставлення до людини, захисту прав жінок та дітей, гуманітарного права, питань роззброєння тощо. Наразі, їх діяльність стає все вагомішою і поза всяким сумнівом актуалізує науковий пошук і ґрунтовні фахові дослідження правників-міжнародників [1]. Використання можливостей і принципова діяльність МНО за для врегулювання нагальних гуманітарних проблем формується на професійному багаторічному досвіді, що підтверджує ефективність норм права, із урахуванням у них інтересів народних мас в цілому, і кожного індивідуума, зокрема [2].
Зміцнення міжнародного миру та безпеки, забезпечення ефективності механізмів контролю над озброєннями та роззброєнням є найактуальнішими питаннями міжнародного співтовариства у новому тисячолітті. Саме ця проблематика превалює сьогодні у обговоренні практично всіх учасників дискусії останніх сесій Генеральної Асамблеї ООН [3].
Проведенням незалежних досліджень з питань безпеки роззброєння і розвитку на національному, регіональному рівнях займається Інститут роззброєння і безпеки ООН (ЮНІДІР), як міждержавна інституція, яка була заснована Організацією об’єднаних націй [4]. Останні фундаментальні дослідження ЮНІДІР з болючих питань подолання наслідків збройних конфліктів висвітлюють проблему утилізації вибухових речовин і нерозірваних снарядів після військових дій у Камбоджі і Лівані [5]. Нерозірвані снаряди спричиняють шкоду не тільки воюючим сторонам, але й цивільному населенню у мирний час. Залишки снарядів, які несуть загрозу громадянам з постраждалих країн мають реальні негативні наслідки, що відбиваються на людях. Мова йде про фізичне, психологічне каліцтво цивільного населення, пов’язане з втратою кінцівок, майна, житла. Ця категорія постраждалих не сприймається суспільством через низькій економічний рівень постраждалих країн, а також відсутність належної спеціалізованої реабілітації [6]. Наразі, біля 36 країн щорічно виробляють більш ніж двохсот видів боєприпасів, до яких належать бомби, ракети, керуючі снаряди, вибухові пристрої з металу і пластику тощо [7]. Дані Human Rights Watch налічують приблизно 75 країн, які мають у своєму арсеналі безліч вищезгаданих снарядів вбивства [8].
Дослідження ЮНІДІР, зазвичай, носять консультативний і рекомендаційний характер, але це не виключає професійного, кваліфікованого, науково-обґрунтованого підходу, який базується на доведеному економічному розрахунку, як самих подій, так і наслідків, які потребують розв’язання [9]. Роботи вчених ЮНІДІР стають основою низки правотворчих документів, які застосовуються у міжнародному праві для подолання тяжких гуманітарних наслідків, якими, наприклад, є касетні боєприпаси [10]. Результатом роботи міжнародних неурядових інституцій стало прийняття базової Конвенції щодо касетних боєприпасів. Це стало доведеним фактом, який визнав, що страждання цивільного населення викликане ураженням від касетних вибухових речовин є набагато вагомішим за потенційні військові перемоги з використанням такого виду зброї [11].
Література:
1.Шевченко А.Р. Міжнародне гуманітарне право, як дієвий інструмент вирішення нагальних міжнародних проблем в контексті його застосування на прикладі діяльності окремих міжнародних неурядових організацій. Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (www.lex-line.com.ua). Юридична лінія, Частина ІІ, 30 вересня, 2008р.С.9-10.
2.Малкина И.Б. Международные неправительственные организации в современном международном праве: [Электронный ресурс]: Дис. … канд. юр. наук. 12.00.10. – М.: РГБ, 2003, 194с.
3.http://www.un.org/ga/63/agenda/ - офіційний сайт Генеральної Асамблеї ООН.
4.Review of the implementation of the recommendation and decisions adopted by General Assembly at it’s tenth special session. Advisory Board on Disarmament Research Matters United Nations Institute for Disarmament Research Note Secretary-General. Forty-sixth session Item 62 (d) and (e) of the provisional agenda. A/46/334. 17 September, 1991. P.4.
5.The Humanitarian Impact of Cluster Munitions. United Nations Institute for Disarmament Research, Geneva, Switzerland, 2008. P.67.
6.Сагайдак О.П., Шевченко А.Р. Використання можливостей міжнародних організацій в реабілітації громадян з постраждалих країн. Вестник физиотерапии и курортологии Том 14,№ 2-2008г., С.156.
7.http://www.icrc.eng/review/ - Cluster Munitions. What are they and what is the problem? ICRC. Factsheet. February, 2008.
8.Human Rights Watch. Cluster Munitions in the Americas and Caribbean, November 5, 2008. New-York.
9.http://www.unidir.org/html/en/home.html - офіційний сайт ЮНІДІР.
10.http://www.icrc.org/web/eng/siteeng0.nsf/htmlall/cluster-munitions-interview-290508?opendocument – Questions and answers on the Cluster Munitions Convention.
11.Diplomatic Conference for the Adoption of a Convention of Cluster Munitions. CCM/77, 30 May, Dublin, 18p.
e-mail: A_Shevchenko@nas.gov.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter