БОРОТЬБА З ПОРУШЕННЯМ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ
21.05.2009 11:59
Автор: Русенко Святослав Ярославович, слухач магістратури ФДПМП Тернопільського національного економічного університету, старший інспектор Служби митної варти та організації боротьби з порушенням митного законодавства Тернопільської митниці
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
Особлива увага в системі митних органів приділяється боротьбі з порушенням митного законодавства. Порушення митного законодавства - явище негативного характеру, яке завдає збитків державі, підриваючи її економічну стабільність. Саме тому держава приділяє даній проблемі досить важливе значення.
Сьогодні такі правопорушення набули масштабних розмірів і розглядаються не лише в межах якоїсь однієї держави чи певного регіону, а на світовому рівні. Для подолання їх поширення та негативного впливу кожна держава докладає всіх зусиль, розробляючи та реалізуючи ряд програм, завдань, вдосконалюючи своє законодавство та практику боротьби з ними. Так само і в Україні існування правопорушень у сфері митної справи вражають своєю масштабністю та способами здійснення, чим зумовлюють майже всі структурні органи шукати нові методи боротьби та впливу на дані явища.
Протидія митним правопорушенням у сфері митної справи визначена Держмитслужбою України як одне з пріоритетних завдань. Завдяки такій увазі, митними органами постійно проводяться організаційна й практична робота з реалізації визначеної Митним кодексом України правоохоронної складової митної справи.
Дослідженню контрабанди товарів та порушенню митного законодавства, а також відповідальності за них присвячено праці багатьох вчених і практиків, зокрема П. Андрушка. О. Бантишева. Л. Багрій-Шахматова, В. Берназа, О. Бойка, В. Васільгва. Б. Волженкіна, В. Владимирова. В. Глушкова. Д. Давітадзе. С. Додіна, Н. Дукова, Є. Дорофієва, О. Дудорова, І. Ємченко, М. Карпушина, М. Кор-жанського, М. Кочубея, О. Кравченко, В. Курляндського, П. Малишевського, П. Михайленка, М. Мельника, Ю. Мельникова, А. Музики, В. Навроцького, С. Ні-куліна, В. Поповича, Л. Родіної, В. Суворкіна, М. Таганцева, Г. Устинова, М. Хавронюка, П. Яні.
У працях вчених і практиків розглядаються питання боротьби з правопорушеннями у сфері митної справи на рівні органів влади, створено ряд програм, заходів, методичних рекомендацій щодо практичних аспектів діяльності даних органів.
Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України порушенням митних правил визнається протиправна, винна (навмисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку відповідальність передбачена відповідними статтями Митного кодексу України.
Поряд із таким явищем як порушення митних правил завжди іде поняття контрабанди. Термін контрабанда походить від італійського «contrabando» (французького соntrabande; англійського contraband, smuggling). Відповідно до ст. 201 Кримінального кодексу України контрабанда - це переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.
Вітчизняна юридична практика виокремлює вартісний показник товарів і інших предметів, що переміщуються через митний кордон держави та не підпадають під визначення контрабанди. Контрабанда товарів вважається вчиненою, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Необхідно зауважити, що при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, як контрабанда повинно кваліфікуватись переміщення через митний кордон України товарів певної вартості. Вартість для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної законом для відповідного року. Таким чином, кожного року вартість товарів, які можуть бути предметом злочину-контрабанди, змінюється.
Відповідні питання щодо виявлення, порушення митних правил регулюються МКУ та Кодексом України про адміністративні правопорушення. А питання щодо порушення кримінальних справ, що відносяться до компетенції митних органів, регулюються такими нормативно-правовими актами, як Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, нормами якого передбачено, що митні органи є органами дізнання у справах про контрабанду.
Незаконне переміщення товарів, предметів та сировини, тобто “контрабандна діяльність”, завдає значних збитків економіці держави, тому що з цих товарів не сплачуються податки, внаслідок чого вони витісняють товари легального походження. Незважаючи на заходи, що активно вживаються для протидії таким правопорушенням, порушення митного законодавства носить постійний характер.
Однак у 2009 році дещо змінено підходи та напрямки правоохоронної роботи як працівниками служби так і підрозділами митного оформлення. Зокрема, змінено пріоритети роботи відділу організації боротьби з порушеннями митного законодавства, а саме: визначати групи ризику, опрацьовувати документи митного оформлення, використовувати базу «Інспектор -2006», аналітично відпрацьовувати інформацію.
Пріоритетним напрямком правоохоронної роботи митної служби є аналітично-пошукова робота, яка полягає у проведенні відповідних заходів щодо аналізу інформації митного оформлення товарів та транспортних засобів, на основі якої здійснюються запити до митних адміністрацій закордонних країн з метою виявлення фактів порушень митного законодавства.
Останнім часом на допомогу митним органам у визначенні достовірно заявленої митної вартості приходять нові показники. Одним з таких показників, що формується Єдиною автоматизованою інформаційною системою (ЄАІС) Держмитслужби України виступає індикатор ризику. Він запроваджений з метою забезпечення функціонування системи управління ризиками при митному оформленні товарів, що імпортуються на митну територію України.
Характеризується індикатор ризику розробленою системою показників, які дозволяють митним органам визначити достовірній показник митної вартості товарів. Вони використовуються митними органами як складова частина довідково-інформаційного забезпечення автоматизованої системи митного оформлення товарів з використанням вантажної митної декларації під час контролю заявленої митної вартості таких товарів.
Індикатор ризику не є мінімальною митною вартістю товарів, а є розрахунковою величиною, яка визначається на підставі даних, зафіксованих в ЄАІС Держмитслужби на момент обрахунку індикатора.
При невідповідності рівня заявленої декларантом митної вартості товарів, що імпортуються, значенню індикатора, необхідно дотримуватись вимог чинного митного законодавства, зокрема порядку й послідовності дій щодо визначення митної вартості товарів.
На даний час розроблено порядок використання індикаторів ризику при митному оформленні товарів, який передбачає ряд дій посадової особи митного органу в разі, якщо до митного оформлення заявлено товар з митною вартістю нижче відповідного індикатора, а також після завершення такого митного оформлення. Крім того, в розвитку запровадженої системи індикаторів ризику здійснюється поетапний окремий розділ величин, що обраховуються з урахуванням походження і видів транспорту, а також тих елементів, які безпосередньо формують вартість товару і впливають на базу оподаткування товарів, що ввозяться в Україну.
Особливістю боротьби з порушенням митних правил та контрабандою на сучасному етапі є те, що такий промисел став одним із основних джерел існування для значної частини громадян України, елементом економічної основи угрупувань. Виділено центральні органи виконавчої влади України, на які покладено завдання щодо боротьби з порушеннями митних правил. Такими органами виступають: Державна митна служба України; Державна податкова служба України; Державна прикордонна служба; Служба безпеки України; Міністерство внутрішніх справ; інші органи виконавчої влади, які, відповідно до своєї компетенції, сприяють підвищенню ефективності заходів щодо запобігання "контрабандним проявам" та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
