Правильне розуміння сутності та змісту родового поняття обставини, що виключає злочинність діяння, має важливе теоретичне та практичне значення. Головна роль такого поняття – об’єднати основні, найсуттєвіші та визначальні ознаки, які притаманні усім видам вказаних обставин, і, тим самим, стати своєрідним орієнтиром для кримінально-правової оцінки різного роду діянь на предмет їх віднесення до правомірних вчинків чи до злочинів.
У вітчизняній кримінально-правовій доктрині утвердився підхід, згідно із яким під обставиною, що виключає злочинність діяння, розуміють певний акт людської поведінки. Так, за твердженням Ю. В. Бауліна це передбачений різними галузями законодавства, зовні схожий із злочином, суспільно корисний (суспільно допустимий) і правомірний вчинок, що здійснюється за наявності визначених підстав, виключає суспільну небезпечність та протиправність діяння, а, як наслідок, і кримінальну відповідальність особи за заподіяну нею шкоду [1, с. 41]. Тобто визначення обставини зводиться до «вчинку», який по суті є тотожним поняттю «діяння» (дії чи бездіяльності). Аналогічної позиції дотримувався законодавець при формулюванні змісту норм Розділу VIII Загальної частини чинного КК України «Обставини, що виключають злочинність діяння». Так, необхідною та уявною обороною визнаються дії (ч. ч. 1, 1 ст. ст. 36, 37), виправданий ризик закріплений під назвою «Діяння пов’язане з ризиком» (ст. 42) тощо.
Вважаємо, що таке трактування є не зовсім правильним, оскільки у цьому випадку обставина, що виключає злочинність діяння, помилково ототожнюється із самим діянням, злочинність якого виключається. Іншими словами (із вказаної точки зору), обставина, що виключає злочинність діяння, будучи діянням (вчинком), виключає злочинність самої себе. Із таким твердженням важко погодитись. Якщо звернутися до тлумачного словника української мови, то ми знайдемо там наступні визначення поняття «обставина»: 1. Явище, подія, факт і т. ін., що пов’язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. 2. Сукупність умов, за яких що-небудь відбувається [2, с. 652]. Проводячи аналогію, можемо стверджувати, що обставина, яка виключає злочинність діяння є сукупністю об’єктивних та суб’єктивних умов (факторів реальної дійсності), які лежать в основі вчинення формально злочинного діяння, викликають його, утворюючи при цьому фактичну підставу для його здійснення. Для прикладу розглянемо практичну ситуацію: С., виламуючи двері, намагався проникнути у будинок К. для здійснення крадіжки цінних речей. Останній у цей час проходив поблизу і, непомітно підкравшись ззаду, раптово ударив С. палкою по голові, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. Завдання тілесного ушкодження у цій ситуації буде діянням, що формально, зовні схоже із злочином, передбаченим ст. 121 КК України. Однак такі фактори як те, що С. намагався протиправно і насильницьки проникнути у чуже житло і те, що К. захищав свою власність, реалізовуючи суб’єктивне юридичне право на необхідну оборону у сукупності утворюватимуть обставину, що виключає із діяння К. ознаку злочинності.
Тобто обставина, що виключає злочинність діяння, не є діянням (вчинком), злочинність якого виключається, а становить окрему органічно поєднану сукупність умов, які позбавляють цього діяння ознаки кримінальної протиправності, надаючи йому правомірного характеру. Розмежування цих понять відображає об’єктивну реальність, коли спочатку виникає певна зовнішня подія, процес, явище, яке згодом викликає необхідність у вчиненні у відповідь діяння, пов’язаного із заподіянням шкоди об’єктам кримінально-правової охорони. Вказана теза підтверджується і тим, що за результатами кваліфікації дій особи, яка, наприклад, захищаючи своє життя, заподіює посягаючому тілесні ушкодження, ми не робимо висновку, що особа вчинила необхідну оборону, а говоримо про вчинення діяння в умовах чи у стані необхідної оборони [3].
Чинний КК України передбачає вісім обставин, що виключають злочинність діяння: необхідну оборону, уявну оборону, затримання особи, що вчинила злочин, крайню необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння пов’язане з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. ст. 36-43). Однак на практиці доволі часто постає питання про визнання кримінально-правового значення за обставинами, що не знайшли свого відображення у КК України (наприклад, згода потерпілого, виконання професійних чи службових обов’язків, заняття спортом, застосування фізичної сили, спеціальних засобів, зброї, примус до покори, професійний ризик, здійснення батьками чи особами, що їх замінюють, заходів виховного нагляду щодо дітей, колізія юридичних обов’язків, виконання закону, циркові та театральні виступи, зйомки кінофільмів, релігійні обряди та ін.). Згідно із ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Звертаємо увагу на те, що у цій нормі відсутня вказівка на умови правомірності формально злочинних діянь, вчинення яких в силу різного роду обставин є виправданим з правової точки зору. Саме тому зазначені обставини дістали своє закріплення не тільки у КК України, а й в інших нормативно-правових актах (наприклад, у законах України «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про фізичну культуру і спорт», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», в адміністративно-правових та інших підзаконних актах.
Однак варто пам’ятати, що нормативна визначеність є обов’язковою ознакою усіх без винятку обставин, що виключають злочинність діяння. Дане положення є відображенням спеціально-дозвільного принципу кримінально-правового регулювання: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Тому сумнівною видається правомірність застосування обставин, наявність яких прямо не передбачена нормами позитивного права або не випливає із їх змісту, а ґрунтується лише на звичаях чи нормах моралі (наприклад, носіння холодної зброї як елементу національного костюму, заподіяння шкоди під час народних ігор та забав тощо).
Наступна ознака аналізованих обставин характеризує кримінально-правові наслідки їх застосування. Ці наслідки полягають у тому, що діяння не визнається злочином в силу відсутності однієї із його обов’язкових ознак – кримінальної протиправності і, як наслідок, не тягне кримінальної відповідальності. Протиправність – це юридичне вираження суспільної небезпечності діяння. Вона виявляється у тому, що певне діяння визнається злочином лише тоді, коли воно передбачене чинним законом про кримінальну відповідальність. Сукупність нормативно визначених умов, за наявності яких вчиняється формально злочинне діяння, є його своєрідним виправданням, обставиною, що дозволяє його вчинення. А, відтак, якщо діяння дозволяється однією нормою права, воно не може бути заборонено іншою.
На підставі викладеного доходимо висновку, що родове поняття обставини, що виключає злочинність діяння, володіє такими обов’язковими ознаками: 1.) становить сукупність об’єктивних та суб’єктивних умов (факторів реальної дійсності); 2.) є нормативно визначеною; 3.) виключає кримінальну протиправність діяння.
Від ознак обставини, що виключає злочинність діяння, слід відрізняти ознаки діяння, злочинність якого виключається. По-перше, таке діяння повинно бути свідомим, вольовим і зовні (об’єктивно), формально схожим із злочином (за ознаками суб’єкта, об’єкта та об’єктивної сторони). Оскільки, якщо діяння за своїми зовнішніми ознаками не буде збігатися з тим чи іншим злочином, то відсутньою є необхідність в постановці питання про наявність обставини, яка б виключала його злочинність.
По-друге, обов’язковою ознакою аналізованого діяння є також його правомірність. Про це прямо вказується в ч. 1 ст. 41 КК України, де заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для виконання законного наказу або розпорядження визнається дією (бездіяльністю) правомірною. Як уже зазначалося, правомірним є діяння, яке відповідає нормам, що передбачені КК України чи іншими нормативно-правовими актами і вчинене за наявності обов’язкових умов його виправдання.
Дискусійним залишається питання про матеріальну ознаку діяння, злочинність якого виключається. На думку Ю. В. Бауліна правомірні вчинки є суспільно корисними (суспільно допустимими), оскільки суспільно небезпечними є лише злочини. Вказане твердження видається сумнівним. Згідно із ч. 2 ст. 1 КК України Кримінальний кодекс визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. На підставі логічного аналізу цієї норми можемо зробити висновок, що злочинами є не усі суспільно небезпечні діяння, а лише ті із них, що передбачені Особливою частиною КК України. Суспільна небезпечність – це об’єктивна властивість діяння, яка полягає у тому, що воно або заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди. Вважаємо, що діяння, злочинність яких виключається, не позбавлені властивості суспільної небезпечності, оскільки визнання їх правомірними не свідчить про виключення можливості заподіювати істотну шкоду або створювати загрозу її спричинення об’єктам кримінально-правової охорони.
На підставі викладеного можемо зробити висновок, що обставина, яка виключає злочинність діяння – це сукупність передбачених КК України чи іншими нормативно-правовими актами об’єктивних та суб’єктивних умов (факторів реальної дійсності), що позбавляють суспільно небезпечного, формально злочинного діяння ознаки кримінальної протиправності, надаючи йому правомірного характеру.
Література:
1. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающее преступность деяния. – Х.: Основа, 1991. – 360 с;
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К., 2001. – 1440 с;
3. Красницький І. Поняття і значення обставин, що виключають злочинність діяння у кримінальному праві України і Франції: порівняльний аналіз [Електронний ресурс] // «Юриспруденція on-line» від 02.01.2004. – Режим доступу до газети: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=13&d=438.
e-mail: kykyriky198@gmail.com |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
