ДЕЯКІ АСПЕКТИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ НЕРУХОМОСТІ
19.02.2007 22:08
Автор: Серебрякова Юлія Олександрівна, викладач Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ
[Хозяйственное право. Хозяйственный процесс]
З метою мінімізації негативних наслідків невиконання або неналежного виконання будь-яких договорів, у тому числі й договору оренди нерухомості законодавець визначив наслідки порушення учасниками господарських відносин взятих на себе зобов’язань та механізм застосування господарсько-правової відповідальності.
Аналіз положень ГК України та ЦК України свідчить про відсутність закріплення законодавцем особливостей відповідальності сторін за договором оренди, отже, відповідальність сторін за договором оренди нерухомості має випливати із загальних правил встановлених нормами ГК та ЦК України [1, 2].
В сфері орендних відносин найбільш розповсюдженими випадками застосування господарсько-правової відповідальності є несвоєчасна сплата орендної плати, не виконання обов’язку щодо передачі об’єкта оренди, або повернення речі, порушення наймодавцем якості об’єкта оренди, орендатор несе відповідальність за ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта оренди, якщо він затримав повернення речі наймодавцеві.
Аналіз відповідних статей чинного законодавства (ст. 620, 625, 766, 768, 772, 785 ЦК України) дає підстави стверджувати про закріплення законодавцем за одні порушення умов договору оренди відповідальності у вигляді сплати неустойки, а за інші порушення – відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків встановлена у більшості випадків порушення умов договору оренди. Проте, як вірно визначає М.І.Тітов, методіки їх підрахунку і доказування не існує. Тимчасова методіка визначення розміру шкоди (збитків), яка завдана порушенням господарськіх договорів, розроблена за активної участі співробітників Інституту економіко-правових досліджень НАН України і схвалена Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21.12.1990р. є застарілою, оскільки була розрахована на планову систему господарювання [3, с.368]. Отже, погроза застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків не завжди є дієвою на практиці, оскільки є важкою при визначенні розміру завданих збитків та їх доказуванні.
Аналіз судової практики з вирішення спорів, що випливають з орендних відносин свідчить про випадкові випадки розгляду спорів щодо визначення розміру збитків, завданих невиконанням умов договору оренди. Поряд з тим, пропозиція щодо заміни відповідальності у вигляді відшкодування збитків відповідальністю у вигляді сплати штрафу та неустойки вряд чи можна визнати доцільною з точки зору поновлення порушених прав однієї зі сторін договору, як цілі застосування господарсько-правової відповідальності.
На підставі викладеного, вважаємо за необхідне звернути увагу законодавця на необхідність розроблення методіки визначення збитків за порушення зобов’язань сторін в орендних відносин.
Література:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст.144.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // Голос України. – 2003. – 12 березня.
3. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербина та ін.; за заг. ред. В.К.Мамутова. – К: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
