Автор: Аксьонова Ірина Анатоліївна, студентка економіко-правового факультету Одеської Національної Юридичної Академії у м.Сімферополь
[Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право]
У країнах з кодифікованим цивільним законодавством авторське право має характеристики власності, і закон спрямований на захист економічного змісту цієї власності. Однак авторське право втілює ідею про те, що твір автора є вираженням його особистості, що вимагає такого ж захисту, як і економічний потенціал твору. [4]
Критеріями ідеї є оригінальність і суспільна корисність, це означає, що ідею можна визначити, як нову оригінальну думку, що має певну цільову спрямованість і потенційну суспільно-корисну цінність. Більшість довідників і енциклопедій визначають ідею, як стрижньову думку, думку, яка може стати основою будь-чого.
Соціальне середовище робить істотний вплив на творчий результат діяльності людини (результат інтелектуальної діяльності) - більшість ідей потенційно корисні суспільству або якійсь його частині. На цій первинній стадії ідея позначає напрям діяльності або її мету.
У процесі розвитку і доопрацювання ідеї вона адаптується до цільової ситуації, доповнюється конкретними ознаками. Така ідея вже містить рішення задачі в загальному вигляді або рішення основних елементів завдання. Коли найскладніша, основна задача вирішена, але без детальних опрацьовувань, то ідея є - принциповим або концептуальним рішенням, концептуальною ідеєю.
Наступний етап - конструктивна ідея. Це рішення з логічним або теоретичним опрацюванням завдання без вказівки конкретних числових параметрів.
Подальший розвиток ідеї приводить вже до конкретного технічного (винахід) або організаційного рішення з конкретними параметрами конструкції, роботи або експлуатації.
За Законом України «Про авторські та суміжні права» відповідно до ч.3 ст.8 «правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі». [2]
Тобто теоретично захистити ідею неможливо. Проте ніде в законі не йде мова про те, що таке ідея. На що тоді не поширюються авторські права?
З іншого боку у п.1 тієї ж статті сказано: «Об'єктами авторських прав є твори в області науки, літератури і мистецтва» і перераховується, які саме. Іншими словами, якщо ми опишемо суть нашої ідеї, то на цей опис авторські права розповсюджуватимуться. Цей парадокс вже давно відмічений і деякі автори цим користуються - описують свої ідеї і публікують.[6]
Взагалі, нову ідею захистити важко або навіть неможливо зважаючи на її недостатню оформленість і неконкретність. Але ідею можна опублікувати і тим самим заявити про її існування, зміст і своє авторство. При цьому бажано, щоб публікація супроводжувалася якими-небудь реквізитами. Важливим елементом захисту є частота і масовість публікацій - чим частіше і в більшому об'ємі публікується опис ідеї, тим краще захищені права автора громадською думкою.
Хоча згідно з законом, державна реєстрація авторських прав не проводиться і яка-небудь інша реєстрація не передбачена, але вона явно або неявно широко використовується. Так, наприклад, реєструються літературні твори у видавництвах - проставляються дата публікації, дата надходження твору, номери ISBN, ISSN. Ці реєстраційні дані часто використовуються авторами і добре допомагають при виникненні суперечок і для доказу своїх прав, наприклад в суді.
Іншим відомим способом є: нотаріальне завірення тексту. Спосіб має недоліки - відсутність факту обнародування, публікації, обмеження доступу до твору. Для захисту ідеї - принципового рішення також можна запропонувати публікацію і реєстрацію. Але в даному випадку ідею вже можна формалізувати, виявити відмінності від відомого рішення і у такому вигляді опублікувати і реєструвати. В результаті, використання вашої ідеї можна буде легко розпізнати. Буде неможливо претендувати на виняткові права, але право авторства і моральні права будуть на стороні автора. Це престиж, популярність, просування.
Нерідко принципове технічне рішення (при необхідному доопрацюванні) можна захищати патентуванням, як винахід, корисну модель або промисловий зразок. Запатентувати ідею «в чистому вигляді» не можна, тобто ідеї не патентоспроможні. Отримати патент можна тільки тоді, коли ідея реалізована в конкретному технічному або художньо-конструкторському рішенні. Патентоспроможне нововведення повинне бути не тільки новим, але і промислово застосовним, а також відповідати критеріям охраноздатності. [8]
На цьому етапі важливим є правильне патентне оформлення. У разі організаційного рішення захист, знову-таки, можливий за допомогою норм авторського права. Проте, авторське право захищає матеріальне втілення ідеї, а не саму ідею. Цей принцип є ключовою відмінністю між правовими режимами захисту об'єктів промислової власності та об'єктів авторського права.
Закономірності еволюції ідеї дозволяють рекомендувати технологічний підхід до її розвитку і захисту. Нову ідею слід погоджувати із загальним трендом розвитку відповідної області життєдіяльності і вписати в стратегію розвитку підприємства або напрямку діяльності. Така адаптація ідеї дозволить легше перейти до її конкретизації і практичної орієнтації. Правильно орієнтована ідея може бути доведена до відповідної форми захисту з меншими труднощами. [6]
Одночасно, існують альтернативні методи захисту. Ідею, виражену в технічному рішенні або продукті, який не відповідає критеріям охраноздатності, можна захистити в режимі ноу-хау - комерційній інформації, що особливо охороняється, в цьому випадку суть ідеї не повинна бути розкрита. Продаж ноу-хау, припускає особливі прийоми захисту конфіденційної інформації і ознайомлення з нею зацікавлених осіб. Багато компаній роблять свій вибір на користь саме цього способу захисту своїх технологій. Найяскравіший приклад - «Coca-Cola», яка вже більш ніж сто років зберігає в секреті рецепт свого знаменитого напою. [8]
Отже, єдиним способом захистити ідею є, її оприлюднення, тим чи іншим чином, з зазначенням авторства. Адже ідеї можуть виникнути одночасно в різних куточках світу. Тому оприлюднення ідеї, якщо й не захищає її повною мірою, то дозволяє принаймні зберегти за собою пріоритет.
Найдоступнішим способом такого оприлюднення сьогодні є Інтернет. Більше того, Інтернет сьогодні є чи не єдиною територією, де автор ідеї може знайти тих, хто допоможе реалізувати його ідею. Так існує багато нарікань на те, що великі компанії крадуть «креативні ідеї», які пропонуються їм окремими розробниками чи агенціями. Одночасно, ці самі розробники бояться оприлюднити свої ідеї, як власну розробку, допоки вони не реалізовані.
Безумовно, після оприлюднення ідеї чи проекту завжди є імовірність того, що ідею чи проект реалізують без відома автора. Але якщо ідея на часі, існує ще більша імовірність того, що ця ідея прийде до голови комусь іншому, і тоді вже немає шансів довести авторство. [7]
Попри все, слід пам’ятати, що будь-яка особа, у будь-який момент може втілити ідею в життя, і перед автором, згідно законодавства про авторське право, у цієї особи не виникне формальних зобов’язань. Така дефініція, як “совість”, у законодавстві з авторського права відсутня. [5]
Література:
1. Цивільний кодекс України від 16.06.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44. - Ст. 400.
2. Закон України "Про авторське право и суміжні права" від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 13. - Ст. 65.
3. Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про авторське право и суміжні права» від 11.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 43. - Ст.214.
4. Еволюція авторського права і суміжних прав. Наукова бібліотека «Буковина» - http://www.buklib.net/
5. Карий Р. Авторське право на ідею. http:// www.rostyslav.com/
6. Пітов В.А. Інтегральна система захисту інтелектуальних прав. Як захистити ідею? - http://www.a-priority.ru/
7. Сладкевич К. Мацкевич П. Інтернет, як інструмент захисту авторських прав. http://www.ksena.net/
8. Як запатентувати або зареєструвати ідею для її захисту (патент на ідею)? - http://www.legal-support.ru/
e-mail: bagira.iaa@gmail.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
