У світовій практиці ідентифікація особи виокремлена окремим інститутом та набула статусу обов’язкового елементу доказування в ході провадження по кримінальних справах та проведенні оперативно-розшукових заходів. Поки що найефективнішим засобом ідентифікації сьогодні є дактилоскопія. Гарантією успішності ідентифікації особи з використанням можливостей дактилоскопії є якісне дактилоскопіювання особи (чи трупу). Теоретичні засади даного виду діяльності в сучасній криміналістиці науковцями країн СНД не розроблялись. Вітчизняна криміналістика визначає дактилоскопіювання як механічний процес по отриманню зразків. А оскільки дактилоскопіювання трупів є однією з форм загального дактилоскопіювання, як процедури, то розглянемо їх спільні складові елементи.
По-перше, це діяльність, яка має здійснюватись в межах закону з використанням спеціальних технічних засобів за чітко визначеною методикою.
По-друге, об’єктом діяльності є ділянки рук живих осіб, трупів та їх частин, які містять папілярний узор.
По-третє, діяльність проводиться спеціальним суб’єктом.
По-четверте, дактилоскопіювання проводиться з метою отримання зразків-відображень для отримання чи перевірки фактичних даних, які мають значення в межах заходу, який проводиться.
На підставі вищевикладеного, дактилоскопіювання трупів можна визначити як діяльність, яка здійснюється в межах закону з використанням спеціальних технічних засобів за чітко визначеною методикою (технічні засоби та методика обираються відповідно до стану шкірних покривів трупу) спеціально уповноваженими особами (слідчий, оперативний працівник, із залученням судово-медичного експерта і криміналіста) з метою отримання зразків-відображень ділянок рук трупів та їх частин, які містять папілярний узор, що проводиться для отримання чи перевірки фактичних даних, які мають значення в межах заходу, який проводиться (в рамках кримінальної справи чи оперативно-розшукового заходу).
Практично сформованими підставами для дактилоскопіювання трупів є такі: 1) виявлення трупа невстановленої особи на місці події; 2) виявлення частин тіла трупа чи трупів на місці події чи катастрофи; 3) виявлення трупа, відносно якого є сумніви стосовно достовірності визначення його особи; 4) необхідність перевірки особи померлого на причетність до вчинення злочинів; 5) виключення слідів трупу потерпілого з числа слідової інформації, яка вилучена з місця злочину; 6) перевірки за наявними дактилокартами невпізнаних трупів слідів, які вилучені з місця роботи та місця проживання безвісті зниклих осіб; 7) встановлення інших фактів про особу трупу (факту перебування особи в конкретному місці, належності особі конкретних речей, встановлення факту використання засобів та знарядь та ін.).
Досвід вказує на необхідність поділу дактилоскопіювання трупів в залежності від місця проведення заходу на такі види: а) дактилоскопіювання трупу під час провдення огляду місця події (що проводиться слідчим чи оперативним працівником із залученням криміналіста, судово-медичного експерта чи без такого); б) дактилоскопіювання трупу в лабораторних умовах (що проводиться слідчим чи оперативним працівником із залученням криміналіста, судово-медичного експерта чи без такого).
Відомі методичні рекомендації вказують на доцільність проведення дактилоскопіювання в лабораторних умовах (в приміщенні моргу), через можливість втрати інших слідів (мікрооб’єктів, піднігтьового вмісту трупа та ін.).
У разі, якщо умови місця події дозволяють та стан шкірних покривів рук – неушкоджений, то можна спробувати провести дактилоскопіювання трупа на місці події.
Література:
1. Кисин М.В., Снетков В.А. Особенности дактилоскопирования и идентификации трупов. — М. : НИИ милиции МООП РСФСР, 1963. — 40 с.
2. Криміналістичне дослідження слідів рук / О.П. Дубовий, В.Я. Лукашенко, Я.В. Рибалко та ін. / під ред. Я.Ю. Кондратьєва. — К. : АТІКА, 2000. — 150 с.
3. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. — К. : РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.
4. Криминалистическое исследование следов кожного покрова человека : Учеб.пособ. / Под ред. И.В. Кантора. — Волгоград : ВА МВД России, 2003. — 204 с.
5. Брусенцова И.В. Установление личности по неопознанному трупу с использованием АДИС // Судебная экспертиза на рубеже тысячелетий : Матер.межвед.науч.-практ.конф. 21-22 мая 2002 года: в 3 ч. — Саратов : СЮИ МВД России, 2002. — Ч. 1. — С. 191-195.
6. Фокин В.И., Часовский Ю.П. Проблемы идентификации неопознанных трупов с использованием специальных познаний в дактилоскопии и судебной медицине // Материалы межвузовской научно-практической конференции «Современные проблемы судебной экспертизы». — Волгоград : ВА МВД России. — 2004.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter