Автор: Шикова Олена Миколаївна, старший викладач кафедри ЕММСЕІ Університету економіки та права «КРОК»
[Право интелектуальной собственности и его защита. Информационное право]
Забезпечення національної безпеки було і залишається однією з найбільш актуальних та значущих проблем сьогодення. Захищеність та повнота інформації, заповнення інформаційного простору України достовірною інформацією, забезпечення реалізації прав громадян на доступ до інформації – все це впливає на збереження цілісності і незалежності держави. Розглядаючи інформаційну безпеку як одну зі складових національної безпеки, вирішуючи завдання розвитку інформаційної сфери в Україні та проблеми створення умов для побудови інформаційного суверенітету країни, неможливо обійтись без надійного правового підґрунтя .
Iнформацiйна безпека України, як невід’ємна частина її нацiональної безпеки, включає законодавче формування державної iнформацiйної полiтики, встановлення законодавством правил доступу до нацiональних iнформацiйних ресурсів, визначення порядку їх використання тощо. Вирішення проблем, пов’язаних з інформацією та забезпеченням її безпеки, в Україні регламентуються рядом нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади.
Підтвердженням важливості інформаційної безпеки, визначенням місця інформаційної складової в загальній системі забезпечення національної безпеки є рядки Конституції України. А саме, в статті 17, забезпечення інформаційної безпеки ставиться в один ряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, із забезпеченням її економічної безпеки. Також наголошує, що забезпечення інформаційної безпеки – одна з найважливіших функцій держави і це є справою всього українського народу [1].
Визначенню ролі інформаційної безпеки, вирішенню проблем, пов’язаних із захистом інформації, в Україні присвячено цілий ряд законодавчих актів
В Законі України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» сказано, що „інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки” [4]. Про інформаційну безпеку як складову національної безпеки мова йде і в Законі України «Про основи національної безпеки України» [5].
Розбудова України як незалежної, суверенної, розвиненої країни є можливою тільки за умови побудови інформаційного суспільства з урахуванням досягнень науки, техніки та сучасних інформаційних технологій. Тому в Законі «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» мова йде про інформаційну безпеку як «стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації» [6].
Інформаційна безпека держави можлива тільки за умови дотримання права громадян на доступу до інформації. Шляхи реалізації цих прав окреслено в Законі України «Про інформацію», який „встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України” [3]. Саме в цьому законі визначаються сфери інформаційної діяльності, у тому числі, держави. Дається визначення державної інформаційної політики як „сукупності основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації” [3] Загальні принципи державної політики у сфері інформатизації окреслені в Законі України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» [4].
Активне залучення засобів масової інформації до боротьби з явищами, які загрожують національній безпеці, неможливість вирішення практичних проблем, пов’язаних з інформаційним забезпеченням без використання відповідних засобів автоматизації, зумовило необхідність прийняття Законів України «Про телекомунікації» та «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». В першому з них, а саме, в Законі України «Про телекомунікації» розглядаються проблеми інформаційної безпеки системи телекомунікаційних мереж. Безпека такої автоматизованої системи визначається як „здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам конфіденційності, цілісності та доступності інформації, що передається, обробляється чи зберігається”.
Шляхи практичного вирішення проблеми інформаційної безпеки описуються в Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». Обов’язковими умовами для цього є:
• створення повнофункціональної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів;
• підвищення рівня координації діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків, здійснення міжнародного співробітництва з цих питань;
• вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері;
• розгортання та розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація [6].
Література:
1. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради.-1996.-№30.-ст. 17; з наступними змінами і доповненнями.
2. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» вiд 05.07.1994 № 80/94-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 879-VI від 15.01.2009 та N 1180-VI від 19.03.2009)// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 31. – С.286; ); Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2009. – № 24. – С.296; Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2009. – № 32-33. – С.486.
3. Закон України «Про інформацію» вiд 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 48. – С. 650.
4. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 р.; N 75/98-ВР// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1998. – № 27-28. – С.182.
5. Закон України «Про основи національної безпеки України» вiд 19.06.2003 № 964-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 39. - С. 351.
6. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» № 537-V вiд 09.01.2007 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007. – № 12.
e-mail: shicel@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
