Проблеми території, забрудненої внаслідок Чорнобильської катастрофи, ввійшли до питань державної безпеки міжнародного та екологічного значення. Закон України «Про правовий режим території, забрудненої внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 р. № 791а-XII за одну із своїх цілей ставить відновлення здійснення господарської діяльності на території, забрудненої внаслідок Чорнобильської катастрофи. У цьому випадку, говорячи про економічне відновлення території, слід мати на увазі, що останнє ускладнене умовами навколишнього середовища. Екологічний стан довкілля в зоні впливу аварії обумовлює потреби та перспективи господарювання, коли існуюча взаємопов’язаність екології та економіки перетворює територію на функціональну господарську одиницю. Остання формується в межах регіону чорнобильських зон на основі поєднання їх радіоекологічних, соціально-економічних та територіальних (зональних) особливостей. Вірне забезпечення становлення господарства в напрямі відновлення природних якостей зон впливу аварії ефективно може здійснюватись за допомогою еколого-економічних методів регулювання, спеціальних правил та порядків, відображених в правовому режимі використання природних ресурсів. На жаль, нинішнє законодавство, пройшовши етап закріплення природоохоронних основ, ще не досягло відповідного рівня реалізації гармонійного із довкіллям розвитку економіки, стабілізації еколого-економічних правовідносин, зокрема під час переходу на ринкову економіку. Відповідно, у державі складно запобігти виникненню надзвичайних екологічних ситуацій.
На фоні загальних екологічних та правових проблем, окрему увагу заслуговують господарсько-правові питання використання вод в зонах впливу аварії на Чорнобильській АЕС. Ефективним засобом правового регулювання використання природних ресурсів в юридичній літературі відзначається встановлення правового режиму природних ресурсів. Він стає чи не найголовнішим засобом правового регулювання в національному та міжнародному законодавстві, оскільки передбачає наявність відмінних від загальних обмежуючих вимог щодо використання природних ресурсів. Правовий режим вод є комплексним поняттям та зачіпає різні галузі водного законодавства в інтегральному взаємозв’язку з земельним та іншим законодавством. Проте, систематизація та аналіз нормативно-правових актів показує певні неузгодженості та прогалини щодо визначення порядку охорони та використання водних ресурсів. Зокрема, відсутня уніфікація і визначення понять правових режимів вод та їх видів у галузевих кодексах України; не прийнято спеціального закону, яким встановлюється правовий режим використання вод, в тому числі в зонах надзвичайних екологічних ситуаціях. Ряд важливих питань водоохоронного значення, забезпечення екологічних прав людини на якісну питну воду, інших життєво необхідних та господарських потреб на водні ресурси в умовах надзвичайних екологічних ситуаціях не відображено також в існуючих законах про надзвичайні правові режими та Законі Україні «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Акцентуючи увагу на перевагах впливу на суспільно-правові відносини через встановлення правового режиму використання природних ресурсів, розвиток природоресурсного законодавства слід здійснювати в напрямі упорядкування та удосконалення норм правового режиму природних ресурсів. Зокрема, у сфері водного господарства виділимо господарсько-правовий режим використання водних ресурсів, як синтез екологічних, водних і господарських правових норм в інститут природоресурсного законодавства, про який згадується рядом науковців. Введення даного поняття сприятиме уніфікації понять правових режимів вод, заповненню прогалин щодо їх визначення, впровадженню еколого-економічних методів в управлінні та законотворенні. Як приклад, можна дати наступне визначення такому режиму: це встановлений законом порядок обмеженого використання природних ресурсів водного фонду в межах певної охоронної зони, що поширюється на всіх водокористувачів з метою охорони вод та забезпечення інших екологічних та економічних інтересів держави, суспільства та підприємців, за порушення якого настає встановлена законом відповідальність. Особливістю такого режиму можна відмітити наявність системи спеціальних господарсько-правових обмежень. В межах поняття правового режиму вод можна виділити майновий та природоохоронний правовий режим вод. До останнього, залежно від екологічної та господарської небезпеки території, природної цінності та інших її особливостей, варто віднести суворий природоохоронний режим господарювання та дати йому визначення. Як приклад, суворий природоохоронний режим матимуть води в зонах радіаційної небезпеки. Удосконаленню такого режиму сприятиме: прийняття спеціального закону про правовий режим вод в зонах надзвичайних екологічних ситуаціях, або такого закону для всіх природних ресурсів зон, або кодифікація законів з питань надзвичайних екологічних ситуацій з відповідними доповненнями. Щодо водних ресурсів в зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС, то діє спеціальний закон - Закон України «Про правовий режим території, забрудненої внаслідок Чорнобильської катастрофи», який потребує подальшої реалізації шляхом деталізації правового режиму використання вод, виходячи з конкретних проблем зон, досвіду та передових досягнень у сфері водного господарства.
e-mail: Evheniuss@i.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
