МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ РЕТРОСПЕКЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ
06.10.2010 21:01
Автор: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, докторант кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вирішення проблеми пізнання явищ, фактів минулого на підставі наявної у даний час інформації здійснюється за допомогою методу ретроспекції, який досить детально розроблений в теорії пізнання і з успіхом використовується в історії, археології, палеонтології, етнографії та інших науках. Сутністю методу ретроспекції є одержання знань про стан певного об’єкта в певний момент його розвитку в минулому, за допомогою синтезу наявних відомостей про його стан в інший момент часу з використанням певних вихідних даних. Такими даними є закономірності, які визначають процес зміни об’єкта в часі.
В пізнавальній процедурі ретроспекції визначальним є співвідношення двох моментів часу. Першим — є моменту часу в розвитку об’єкта, щодо якого необхідно одержати інформацію. Другим — є моменту часу, у якому проводяться пізнавальні дії, тобто, застосовується метод ретроспекції. Ретроспекція має місце тоді, коли перший з моментів часу передує другому. Вказані два моменти часу в методі ретроспекції необхідно співвідносити не тільки один з одним, але і з моментом часу, щодо якого є інформація (вихідні дані). Єдиного погляду на такі дані немає, однак незаперечно визначено, що вихідними даними можуть служити: 1) тільки відомості про стан об’єкта в момент застосування методу ретроспекції (у сьогоденні); 2) або ж і знання про стан об’єкта в минулому.
Вихідна інформація може бути про попередній стан об’єкта або про наступивший за встановлюваним. Таким чином, принцип розгляду явищ у єдності їх минулого, сьогодення й майбутнього переноситься на вивчення невідомих подій минулого, яким є передминуле (минуле), минуле (сьогодення) і постминуле (майбутнє). У даному випадку в якості шуканого виступає стан об’єкта в минулому.
Незважаючи на те, що суб’єкт пізнання завжди здійснює свою діяльність у сьогоденні й саме в сьогоденні черпає матеріал для пізнання як минулого, так і майбутнього, найбільш обґрунтованим вважається другий підхід. Тому, що для застосування методу ретроспекції має значення наявність і достатність відомостей про певний стан об’єкта, а не присутність самого об’єкта в натурі. При виявленні, розкритті і розслідуванні злочинів характерним є завдання одержання відомостей про минулі стани об’єкта, який у сьогоденні вже не існує або не доступний для безпосереднього пізнання. У такій ситуації вихідними даними служить інформація, утворення якої пов’язане із взаємодією досліджуваного об’єкта з іншими об’єктами. Через те, що взаємодія й виникнення інформації мали місце в минулому, вихідні дані відносяться до минулого стану об’єкта. Одержання самих вихідних даних нерідко також може вимагати застосування методу ретроспекції. У даному випадку його відносять до методів опосередкованого пізнання, при якому не потрібна безпосередня взаємодія дослідника й об’єкта, і як наслідок — не обов’язково припускається дослідження самого об’єкта в натурі, необхідні лише достатні відомості про його стан в один з моментів часу.
Необхідною умовою застосування методу ретроспекції до конкретного об’єкта, є: а) можливість виділення в процесі змін цього об’єкта ряду дискретних моментів (станів у конкретні моменти часу), б) наявність закономірностей, які визначають процес зміни зазначених станів (дискретних моментів). Крім цього метод ретроспекції припускає структурування процесу зміни станів за моделлю «передминуле — минуле — постминуле». Також, передбачається розгляд об’єкта як системи, яка володіє внутрішньою структурою, вивчення процесу його розвитку, виявлення якісних змін об’єкта, законів переходу від одного стану до іншого.
Результатом застосування методу криміналістичної ретроспекції є опис минулого предмета (речі, події), як абстрактно-теоретична модель, у якій одну з визначальних ролей відіграє ступінь переконаності суб’єкта ретроспекції в правдоподібності або вірогідності отриманих знань. Метою застосування цього методу розслідування є встановлення єдиної й повністю доведеної моделі минулої злочинної події, тому цей метод повинен забезпечувати суворий поділ отриманих нових знань на достовірні і ймовірні (мають статус версій і потребують перевірки).
Криміналістичний метод ретроспекції при дослідження об’єктів забезпечує виконання завдань різного ступеня складності, тому при його застосуванні доцільно вести мову про такі рівні: 1) стратегічний (як про загальну стратегію розслідування); 2) тактичний (як про метод вирішення тактичних завдань); 3) технічний (як про сукупність засобів і прийомів виявлення, фіксації, дослідженні й вилучення окремих слідів злочину).
На кожному рівні можливе вирішення типових завдань ретроспективного характеру. Зокрема: а) вивчення злочину (злочинної діяльності); б) вивчення процесів відображення злочину (злочинної діяльності); в) вивчення змісту діяльності з виявлення, розкриття і розслідування злочинів.
Можливість застосування методу криміналістичної ретроспекції до злочинної діяльності визначається тим, що подія злочину, як явище об’єктивної дійсності, дискретна. Її можна поділяти на фази, етапи, епізоди, які є упорядкованою системою на основі певної фундаментальної закономірності, зокрема на основі шкали часу. Час має властивості необоротності й односпрямованості, тому часові шкали (послідовності дій) можна встановити й відносно кожного учасника події злочину (а також щодо інших елементів структури злочину (злочинної діяльності)).
При застосуванні методу криміналістичної ретроспекції одиницями аналізу злочину (злочинної діяльності) можуть бути: а) злочинна діяльність як елемент серії злочинів; б) злочин (злочинна діяльність) у зв’язку з дозлочинними й постзлочинними подіями; в) окремі підсистеми злочину (злочинної діяльності) (алібі, інсценування, прийоми приховання); г) елемент криміналістичної структури злочину (злочинної діяльності).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter