ДОГОВОРИ І УГОДИ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ВИЗНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
01.12.2010 10:05
Автор: Домбровська Ольга Миколаївна, аспірантка відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Укладення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі в 1947 р. поклало початок нової системи глобальної економічної інтеграції. Угода була прийнята на рік раніше за підписання Загальної декларації прав людини 1948 р. і приблизно на 20 років раніше за підписання Міжнародних пактів про права людини 1966 р. У той час зв'язок між правами людини і міжнародною торгівлею був відсутній. Лише в 90-их роках ХХ ст. незадовго до зміни ГАТТ на Світову Організацію Торгівлі держави-учасниці почали все більше звертати увагу на проблему захисту прав людини в міжнародній торгівлі. Відбулося це головним чином під час суперечок на конференціях СОТ, що стосувалися охорони морської фауни. Ця проблема стала приводом до включення в право СОТ питань, пов’язаних з соціальними, екологічними правами людини, під час підписання комплексу конвенцій, договорів Уругвайського раунду 1994р. Норми, які утворюють право СОТ не містять конкретних посилань на проблематику захисту соціальних і екологічних прав людини. Проте про необхідність врахування прав людини в процесі його застосування свідчить, наприклад, ст. ХХ ГАТТ 1947 р., в якій містяться заходи захисту життя чи здоров'я людей, тварин та рослин, заходи, що стосуються продуктів праці ув'язнених, заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються [1]. Уже в преамбулі Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 р. помітна зміна у підході до деяких питань, пов’язаних з захистом прав людини. Згідно преамбули сторони визнають, що «…їх відносини у сфері торгівлі та економічної діяльності повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя (…) з одночасним забезпеченням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнучи як захистити, так і зберегти навколишнє середовище…» [3]. В Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 1994 р. важливі принципи регулювання захисту соціальних та екологічних прав людини знаходяться в ст. 8 ч. 1 «…члени СОТ можуть при формулюванні або внесенні змін та доповнень до своїх законів і правил здійснювати заходи, необхідні для захисту здоров'я та харчування населення…» [6]. У Генеральній угоді про торгівлю послугами ст. XIV містить можливість «…прийняття або запровадження заходів необхідних для захисту життя і здоров'я людей, тварин та рослин, заходів необхідних для (…) захисту від втручання у приватне життя окремих осіб при обробці та розповсюдженні інформації приватного характеру, а також захисту конфіденційності приватних записів та рахунків» [2]. В преамбулі Угоди про технічні бар'єри у торгівлі зазначається, що «…жодній країні не повинні створюватися перепони для вжиття заходів, які є необхідними для забезпечення (…) захисту життя або здоров'я людини, тварин чи рослин, захисту навколишнього середовища…». А в ст. 2.2 вказується на те, що «…технічні регламенти не повинні мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б виникли в результаті їх невиконання. Такими законними завданнями є: вимоги національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захист життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист навколишнього середовища» [5]. В преамбулі Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів міститься підтвердження країн-членів СОТ про те, що «…для жодного члена СОТ не повинні створюватися перешкоди щодо введення або застосування заходів, необхідних для захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин…», і що сторони бажають «…покращити здоров'я людини, здоров'я тварин та фітосанітарну ситуацію на території всіх членів СОТ», а також не вимагають «…від членів СОТ змінювати їх належний рівень захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин» [4]. Крім цього такі угоди, як Угода про сільське господарство 1994 р., Угода про державні закупівлі 1994 р., Угода про субсидії і компенсаційні заходи 1994 р. та інші свідчать про необхідність забезпечення відповідних прав в праві СОТ. Але недостатня договірна правова база в праві СОТ в напрямку захисту соціальних і екологічних прав людини, неоднакове розуміння суті та завдань захисту цих прав різними державами-учасницями, плутанина в термінології, доволі розгалужена і не завжди узгоджена між собою система домовленостей СОТ, не сприяє їх достатній охороні в рамках СОТ. Саме тому забезпечення соціальних і екологічних прав людини вимагає теоретичних досліджень у праві СОТ, їх практичної реалізації у міжнародно-правових актах, з'ясування механізмів, імплементації у внутрішнє право держав, в тому числі України.
Література: 1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі від 30.10.1947, http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_264. 2. Генеральна угода про торгівлю послугами від 15.04.1994, http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=160668. 3. Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р., Відомості Верховної Ради України 2008, N 38-39 від 26.09.2008. 4. Угода про застосування санітарних і фіто-санітарних заходів від 15.04.1994, http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=981_006. 5. Угода про технічні бар'єри у торгівлі від 15.04.1994, http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=160659. 6. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994, http://zakon.nau.ua/doc/?code=981_018.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
