В умовах сьогодення значної уваги заслуговують питання правового забезпечення запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування. Це буде проявом не тільки реалізації соціальної функції держави, а й заходом покращення стану фінансування закладів охорони здоров’я. З метою якісного втілення дійсно страхових механізмів у практику медичної діяльності, видається за доцільне допустити страхові медичні організації до діяльності у якості страховиків. Це доцільно за наступними причинами: – страхові компанії, не підпорядковуючись органам управління охороною здоров’я, зможуть більш об’єктивно контролювати якість медичної допомоги та взаєморозрахунки за надану медичну допомогу; – простіше організувати чіткий контроль з боку держави та Фонду обов’язкового медичного страхування за цільовим витрачанням коштів, які надходять до страхових медичних організацій із системи обов’язкового медичного страхування. Відповідаючи на питання, що саме повинно фінансуватись за кошти обов’язкового медичного страхування, варто вказати, що це має бути: – заробітна плата медичному персоналу; – витрати на ліки; – витрати на комунальні послуги; – поточний ремонт приміщень медичної установи тощо. З позицій загальної адміністративно-правової характеристики реформування вітчизняної медицини важливим видається аналіз правового статусу новостворюваного Фонду обов’язкового медичного страхування. Нам видається правильним, щоб це була незалежна від системи охорони здоров’я структура. У якості переваг саме такого кроку варто назвати неможливість адміністративного тиску з боку медичного керівництва а також зосередженість на самій системі медичного страхування, а не на показниках діяльності органів та установ охорони здоров’я. І, насамкінець, - внески на обов’язкове медичне страхування. Чи буде вважатись плата за медичне страхування порушенням положень статті 49 Конституції стосовно безоплатності надання медичної допомоги? Відповідаючи на це питання не потрібно забувати, що об’єктивно всім і будь-яку медичну допомогу (яку б людина не забажала) надати не зможе жодна держава світу. Для того, щоб у цьому пересвідчитись, достатньо вказати на вартість оперативних втручань, скажімо, у випадках кардіологічних чи онкологічних захворювань. Саме тому Україна і вимушена шукати вихід із такого складного морально-етичного та правового питання. Думаю, що все ж таки самі громадяни мають вносити певну частку за себе на потреби обов’язкового медичного страхування. Таким чином, як видається, запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні на часі. Це дозволить покращити медичне обслуговування населення, налагодити належне фінансування медичних закладів, сприяти реалізацію прав та свобод пацієнтів.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter