Криміналістами-науковцями детально розроблені теоретичні та практичні аспекти висування й перевірки слідчих версій. Версія (від лат.) — одне з декількох відмінних один від одного викладів або тлумачень певного факту чи події. Слідча версія — логічно обґрунтоване припущення слідчого, яке включає в себе пояснення характеру події злочину, її динаміки, елементів і причин. Необхідність у висуванні слідчих версій виникає в тих випадках, коли ці обставини, найчастіше окремі з них, недостовірні або невідомі. Як різновид окремої гіпотези, версія, має специфічні особливості, які випливають із особливостей судово-слідчої сфери її використання : версія висувається й використовується у кримінальному судочинстві; вона опирається на факти (ознаки), пояснює факти й обставини, які сприяють встановленню істини в справі; перевірка версії обмежена строком, обумовленим законом; для перевірки версії використовуються специфічні методи; перевірці версії може бути протипоставлена активна протидія з боку як окремих осіб, так і злочинних угруповань, зацікавлених у прихованні істини в справі. Зміст версій складають припущення про істотні обставини справи : предмет доказування, доказові факти, джерела встановлення цих обставин. Правильність загальної версії перевіряється дослідженням окремих версій, існує й зворотна залежність. Крім загальної версії про наявність злочинного угруповання, його мету, склад, вчинені його членами вбивства та інші злочини, під час розслідування висуваються окремі версії. Типовими при цьому є припущення про лідера (організатора) угруповання; про причетність до угруповання тих або інших осіб; про місцях придбання й зберігання зброї; про майно й гроші, отримані в результаті нападів; про задуми злочинців і т.ін. При плануванні розслідування поряд з типовими версіями висуваються й такі версії : про зв’язок даного угруповання з іншими групами; про вчинення конкретною групою, крім убивств, інших злочинів. Підставами для побудови версій є такі : фактичні дані за матеріалами перевірок (оперативні дані) або кримінальна справа; криміналістична характеристика виду або групи однорідних злочинів; особистий і колективний досвід працівників правоохоронних органів; рекомендації науковців. Фактичні дані, які служать базою для висування версії, можуть бути отримані як із процесуальних (доказових), так і з непроцесуальних (орієнтуюча інформація) джерел. До останніх може бути віднесене будь-яке джерело, тільки б інформація, що міститься в ньому, була правдоподібною. У разі недостатності або відсутності таких фактичних даних, допомагає знання криміналістичної характеристики вбивств, а також типової характеристики організованих злочинних угруповань : типова вихідна інформація; відомості про спосіб вбивства й типові сліди його вчинення; про особу злочинця; про особу типової жертви; про окремі обставини злочинів (місце, час, обстановка, механізм вчинення вбивства).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter